Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook заступник міністра юстиції України – уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина.

Він пояснив, що перш ніж розпочати розгляд справи по суті, суд повинен був вирішити, чи може він це робити.

Як зазначив Ліщина, при ухваленні цього рішення суд взяв до уваги, зокрема, розмір і чисельність російської військової присутності в Криму з січня по березень 2014 року, яка збільшилася без згоди української влади.

“Він (суд, – ред.) також вважає версію уряду України послідовною протягом усього судового розгляду: вони надали детальну і конкретну інформацію, підкріплену достатніми аргументами, щоб довести, що російські війська не були пасивними спостерігачами, а брали активну участь у передбачуваних події (незаконній окупації Криму, – ред.)”, – написав він.

Міністр юстиції України Денис Малюська на своїй сторінці в Facebook наголосив, що це перша проміжна перемога нашої країни в ЄСПЛ.

“Сьогодні ЄСПЛ оголосив рішення, яким визнав прийнятною справу Україна проти Росії (щодо Криму) та перейшов до розгляду справи по суті”, – написав він.

Малюська уточнив, що Україна просить суд визнати порушення Росією низки статей Європейської конвенції з прав людини:

статті 2 (Право на життя), статті 3 (Заборона катування), статті 5 (Право на свободу та особисту недоторканість), статті 6 (Право на справедливий суд), статті 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), статті 9 (Свобода думки, совісті і релігії), статті 10 (Свобода вираження поглядів), статті 11 (Свобода зібрань та об’єднання), статті 14 (Заборона дискримінації) у поєднанні з іншими статтями конвенції.

Малюська наголосив, що справа має відразу кілька важливих аспектів:

1. Юридичний: крок за кроком доводяться через судові рішення факти агресії і злочинної поведінки Російської Федерації на території України.

“Рішення судів – це не політичні заяви. Рано чи пізно такі рішення матимуть юридичні наслідки для топ-чиновників країни-агресора”, – зазначив міністр.

2. Комунікаційний: Україна і Рада Європи дають потужний меседж, що “Крим залишається в наших пріоритетах, ми все пам’ятаємо і будемо доганяти усіх причетних”.

3. Протидія гібридній війні: Росія підтримує міф про “мирне” і “правомірне” “приєднання” Криму, в тому числі і на міжнародній арені. Рішення суду це спростовує.

Очільник Мін’юсту пояснив, що ЄСПЛ підтвердив, що РФ “мала ефективний контроль над Кримом ще з лютого 2014 року, а не з моменту так званого “референдуму”, що є “хорошим юридичним фактом, підтвердженим судовим рішенням”.

“Рішення ЄСПЛ – потужний юридичний удар по міфології, яка використовується РФ у гібридній війні. Крим – це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не “референдуму” та “мирного волевиявлення”, – підсумував міністр.

Про що йдеться в рішенні

Згідно з оприлюдненим Ліщиною рішенням, ЄСПЛ визнав скаргу України “частково прийнятною” до розгляду по суті.

“У своєму рішенні у справі “Україна проти Росії” (щодо Криму) Європейський суд з прав людини більшістю голосів визнав заяву частково прийнятною. Рішення у справі буде прийнято пізніше”, – сказано в документі.

У рішенні йдеться, що суд встановив наявність достатніх доказів, що Росія здійснювала ефективний контроль над Кримом у період спору, а саме з 27 лютого до 18 березня 2014 року.

Тобто ЄСПЛ встановив, що фактичний контроль Росії над Кримським півостровом розпочався не пізніше 27 лютого 2014 року (ще до “референдуму”). Україна в суді наполягає, що остаточно втратила контроль над півостровом саме з 27 лютого – після захоплення Верховної Ради Криму російськими військами.

Переважна більшість статей, за якими Україна звинувачує РФ в здійсненні системних порушень прав людини в окупованому Криму, визнані прийнятними для розгляду по суті.

Так, будуть розглянуті звинувачення з приводу:

• насильницьких викрадень і відсутності ефективного розслідування;

• жорстокого поводження і незаконного затримання;

• автоматичного нав’язування громадянства РФ і обшуків у приватних оселях;

• переслідування і залякування релігійних лідерів, які не належать до Російської православної церкви, обшуків і конфіскації релігійної власності;

• блокування діяльності неросійськомовних ЗМІ;

• заборони публічних зібрань, залякування і довільного затримання організаторів демонстрацій;

• примусового відчуження майна у цивільних осіб і приватних підприємств;

• витіснення української мови зі шкіл і переслідування україномовних дітей в школах;

• обмеження свободи пересування між Кримом і материковою частиною України.

Суд відхилив як неаргументовані звинувачення про те, що РФ після незаконної окупації Криму встановила там “адміністративну практику щодо вбивств/розстрілів”. У рішенні також зазначено, що Уряд України не надав достатніх доказів “щодо передбачуваної практики націоналізації майна українських солдат”.

Крім того, суд відхилив звинувачення про короткострокові арешти іноземних журналістів в першій половині березня 2014 року.

Суд також постановив, що не покликаний вирішувати, чи була анексія Криму, відповідно до російського законодавства, законною з точки зору міжнародного права.

Коли був поданий позов

Міждержавна справа “Україна проти Росії” знаходиться в Європейському суді з прав людини з березня 2014 року.

Тоді Уряд України звернувся до ЄСПЛ зі скаргами на порушення протягом березня-вересня 2014 року Росією на окупованій території Криму прав громадян, гарантованих такими статтями “Конвенції про захист прав людини і основних свобод”:

право на життя, заборона катувань, право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий суд, право на повагу до приватного і сімейного життя, свобода думки, совісті і релігії, свобода вираження думок, свобода зібрань та об’єднань, заборона дискримінації.

На підтвердження своєї позиції Україна надала значний обсяг інформації щодо розвитку подій в АР Крим протягом лютого-березня 2014 року; введення підрозділів збройних сил РФ на територію півострова, захоплення військових і цивільних об’єктів; а також свідчення 50 осіб щодо окупації і порушень прав людини в цей період (у тому числі осіб, які перебували в полоні так званої “самооборони Криму” і російських військових.

  • У вересні 2019 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) почав слухання у справі “Україна проти Росії” щодо звинуваченням російської сторони в порушенні Європейської конвенції з прав людини в окупованому Криму.