Про це йдеться у матеріалі The New York Times.

Зазначається, що після повернення з Китаю до Франції, на тлі  величезних щотижневих протестів на вулицях, Макрона почали критикувати закордоном за його наївність та “загравання” спершу з президентом Росії Володимиром Путіним, якого він не зміг переконати зупинити повномасштабну війну проти України, а тепер і з президентом Китаю Сі Цзіньпіном.

Після невдалої спроби Макрона схилити Путіна до нової “стратегічної архітектури” для Європи, Макрон вирішив «залицятися до Сі”. Відтак президент Франції сподівається не тільки отримати економічні та торговельні вигоди, але й заручитися посередництвом Китаю в припиненні повномасштабної війни в Україні. Хоча “під час візиту не було жодних доказів такої допомоги з боку Сі”.

Як зазначає видання The New York Times, найбільше занепокоєння, особливо у США, викликали  припущення президента Франції в інтерв’ю Politico та французьким журналістам після візиту до Китаю, що безпека Тайваню не є проблемою Європи, яка має протистояти тому, щоб стати “васалами” США. За словами Макрона про Тайвань, “найгірше було б думати, що ми, європейці, повинні стати послідовниками в цій темі та взяти приклад із порядку денного США та надмірної реакції Китаю”.

У виданні припустили, що ймовірно Єлисейський палац наполягав на “вичитуванні” статті та вирізав “деякі частини інтерв’ю, в якому президент ще відвертіше говорив про Тайвань і стратегічну автономію Європи”.

Водночас європейські політики не розуміють, чим тайванські демократія та свобода відрізняються від української демократії та свободи. Та чим загроза російської автократії відрізняється від загрози китайської автократії, яка підтримує Москву. Ці два питання Макрон залишив без відповіді.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький наголосив, що союз зі США є “абсолютною основою нашої безпеки” та додав, що деякі західні лідери “мріють про співпрацю з усіма, з Росією та з деякими державами на Далекому Сході”.

Своєю чергою, сенатор-республіканець Марко Рубіо з Флориди записав двохвилинне відео, де запитав, чи говорить Макрон від імені всієї Європи, і чи Макрон тепер є її головою. “Тому що, якщо так, то є деякі речі, які нам доведеться змінити”, – зазначив Марко Рубіо. При цьому однією зі змін, за його словами, може бути те, що Америка скаже Європі: “Ви, хлопці, займайтеся Україною”. Своїми словами він звернув увагу на проблематику зауважень Макрона. Адже той заговорив про розбудову європейської “стратегічної автономії” в той час, коли США надають переважну частину військової підтримки Україні, яка так само знаходиться далеко від Штатів, як Тайвань від Франції.

Зазначається, що така заява видається провокативною у той час, коли в Республіканській партії США зростала стурбованість щодо великих витрат на Україну, а в самій державі наближаються вибори.

Крім того, сенатор-республіканець від Південної Кароліни Ліндсі Грем зазначив, що останній візит Макрона до Китаю лише підбадьорює комуністів і президента Сі, “який, здається, має намір переписати світовий порядок і захопити Тайвань силою”.

Своєю чергою, директор Німецької ради з міжнародних відносин Гунтрам Вольф також зауважив, що важливо звертати увагу на те, “де і коли ви щось говорите”. Адже Макрон свої заяви виголосив після того, як Китай почав погрожувати військовими навчаннями навколо Тайваню у відповідь на зустріч президента Тайваню Цай Ін Вень зі спікером Палати представників Сполучених Штатів Кевіном Маккарті в Каліфорнії.

У виданні підкреслили, що після заяви Макрона, у Єлисейському палаці були вимушені пояснити прихильність Франції, та заявити, що держава вважає США союзником зі спільними цінностями.

Отже, у The New York Times резюмували, що візит Емманюеля Макрона до Китаю та його заяви зробили французького президента більш ізольованим, ніж будь-коли за всі його шість років президентства. Його непопулярність у Франції зросла, як і недовіра за її межами, оскільки Макрон намагається змінити як свою власну країну, так і основи будь-якого міжнародного порядку, порушені внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.