Про це повідомляє Sky News з посилання на джерело в службах безпеки.

За інформацією цього джерела, у січні з іранського порту вийшло два вантажні судна під російським прапором, які прямували до РФ Каспійським морем. На борту суден були близько 100 мільйонів куль та близько 300 000 снарядів, серед яких боєзапаси для реактивних систем залпового вогню, мінометів та кулеметів.

Незалежно перевірити обсяг нібито військової допомоги не вдалося. Один експерт попередив, що вона може бути великою.

Джерело служби безпеки повідомило, що два вантажні судна, які ймовірно брали участь у перевезенні боєзапасів з Ірану в Росію, називалися Musa Jalil і Begey. Обидва – під російським прапором.

Джерело повідомило, що один із кораблів вийшов з Ірану приблизно 10 січня, а інший – приблизно 12 січня. Згідно з джерелом, обидва судна, як вважають, перевозили близько 200 транспортних контейнерів, наповнених зброєю.

Джерело повідомило, що вони впевнені у своїй оцінці кількості боєзапасів, які перевозяться.

“Двісті контейнерів на двох кораблях здатні перевозити таку кількість боєприпасів”, – додало джерело.

Дослідження відділу даних і криміналістики Sky News підтвердили загальне твердження про рух кораблів, хоча дати дещо відрізнялися. Незалежно перевірити, що саме перевозили судна, не вдалося.

Морський трекер MarineTraffic зафіксував два кораблі в іранському порту Амірабад на Каспійському морі 9 січня. На супутникових знімках наступного дня, отриманих Sky News, видно, що принаймні одне з суден все ще знаходиться в порту.

Фото: news.sky.com

Згідно з даними морського відстеження, Musa Jalil вийшов з порту близько 10:00 за місцевим часом 10 січня, а Begey – того ж дня.

12 січня, знову ж таки за даними стеження, обидва судна зупиняються біля берегів Туркменістану на два дні. Причина зупинки невідома.

Потім кораблі перетнули Каспійське море і прибули в російський порт Астрахань 27 січня. Згідно з даними стеження, вони залишалися в порту кілька днів до виходу 3 лютого.

Фото: news.sky.com

Джерело служби безпеки не підтвердило ні назву порту в Ірані, з якого вийшли два кораблі, ні порт Росії, в який вони прибули. Однак воно дійсно підтвердило, що кораблі прямували до Росії через Каспійське море.

“Іран направив два вантажні кораблі в зону бойових дій в Україні, перевозячи приблизно 200 нових транспортних контейнерів, які містили боєзапаси для російських військових дій в Україні”, – повідомило джерело служби безпеки.

Джерело вказало, що передбачуваний вантаж містить приблизно 100 мільйонів куль різного розміру – 5,56 мм, 7,62 мм, 9 мм, 12,7 мм і 14,5 мм – для використання в зброї, такій як пістолети, автомати та кулемети.

За словами джерела, кораблі також перевозили ряд інших боєзапасів, зокрема приблизно 300 000 снарядів, таких як 40-мм гранати для гранатометів, 107-мм протитанкові ракети та мінометні снаряди різних розмірів – 60 мм, 81 мм і 120 мм, а також артилерійські ракети (130 мм, 122 мм і 152 мм) і броньові снаряди (115 мм і 125 мм).

Крім того, джерело повідомило, що на борту було близько 10 000 бронежилетів і шоломів.

“Росія платить за боєзапаси готівкою і тим самим обходить західні санкції щодо неї, ігноруючи санкції щодо Ірану”, – додало джерело.

У виданні наголосили, що певна кількість цих боєзапасів була призначена для того, аби РФ застосовувала їх для війни проти України, поповнивши свої запаси на передовій, адже вважається, що за рік повномасштабного протистояння російські запаси вже на межі.

Передбачувана допомога є доповненням до попередніх звинувачень у тому, що Тегеран надав Москві сотні дронів-камікадзе , які зіграли роль у спробах знищити енергетичну інфраструктуру України.

“Росія продовжує використовувати Іран як “тилову базу”, – сказало джерело в службах безпеки, описуючи тісні військові зв’язки між двома країнами.

Західні та українські офіційні особи також попереджали, що Іран може постачати балістичні ракети, але доказів цього поки що немає.

Окрім підтримки Ірану, у західних столицях зростає занепокоєння щодо того, що Китай може почати постачати Росії зброю – крок, який, як попереджали Сполучені Штати , матиме “серйозні наслідки” для Пекіна. Китай заперечує ці звинувачення.