Про це пише видання New Scientist.

Брендон Форнвальт з медичного закладу Geisinger в Пенсільванії, США і його колеги доручили ШІ вивчити 1,77 млн ​​результатів електрокардіограми (ЕКГ) від майже 400 тис. людей. ЕКГ фіксує електричну активність серця. Ця активність змінюється при серцевих захворюваннях, включаючи серцеві напади і миготливу аритмію.

Команда навчила ШІ двома версіям: в одній алгоритму дали тільки необроблені дані ЕКГ, які вимірюють напругу з плином часу. В іншому випадку вводили дані ЕКГ в поєднанні з віком і статтю пацієнта.

Вчені виміряли ефективність програми за допомогою показника AUC, який констатує, наскільки добре модель розрізняє дві групи людей – в даному випадку, пацієнтів, які померли протягом року, і тих, хто вижив. ШІ незмінно набирав вище 0,85, де ідеальний бал дорівнює 1, а бал 0,5 вказує на відсутність відмінностей між двома групами. Даний показник використовується для оцінки ризиків лікарями.

Оцінюючи результати тестування ШІ, вчені знайшли анкети, де програма точно передбачила смерть пацієнтів, а лікарі – ні. Фахівці ще раз перевірили результати ЕКГ, але так і не знайшли причину, чому алгоритм зміг передбачити смерть хворого.

“Це відкриття припускає, що модель бачить речі, які люди, ймовірно, не можуть побачити, чи, принаймні, ми просто ігноруємо і думаємо, що це нормально”, – зазначив Форнвальт.

Досі не зрозуміло, які зразки використовує ШІ, через що деякі лікарі неохоче використовують такі алгоритми.