Про це повідомляється в матеріалі “Детектор Медіа”.

Відзначається, що протягом місяців карантину правоохоронці звітують щодо складання адміністративних протоколів  через  поширення фейків про коронавірус. Зокрема, в СБУ відзвітували  про 323 користувачів, “покараних” за поширення дезінформації.

При цьому кожен окремий випадок має бути розглянутий в суді, а дана практика, за словами юристів, є суперечливою.

Як розповів журналістам співробітник поліції, який волів залишитися анонімним, моніторинг соціальних мереж став новим досвідом для багатьох правоохоронців.

Виходячи з публічної інформації, більшості користувачів  через  дезінформацію інкримінують статтю 173-1 “поширення неправдивих чуток”, яка існує з кінця 90-х років.

“Вона застосовується дуже рідко навіть зараз, у  такий “сприятливий” для неї час. Статтею передбачено два види покарань — штраф у розмірі від 170 до 255 гривень (відразу додайте 420 гривень судового збору), або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку. Чи могла поширювана вами інформація спричинити паніку або порушення громадського порядку, буде вирішувати саме суд”, – розповідає адвокат Назар Чорний.

У відповідь на запит у  Службі безпеки України розповіли, що серед розповсюджувачів фейків про коронавірус були також ті, хто поширював матеріали із закликами до вчинення злочинів проти національної безпеки.

Наголошується, що іноді правоохоронці складають адміністративні протоколи через публікації, які стосуються чинної влади. Зокрема, протокол був складений на жителя міста Подольськ за публікацію про Зеленського.

“Зеленський на продажі масок за кордон розбагатів у 800 разів, заробивши на цьому сотні мільярдів доларів. Весна прийшла, пора саджати “зелень”, – писав чоловік.

“Навіть якщо ця інформація виявиться невірогідною, необхідно переконати суд, що розповсюджувач хотів викликати паніку, або порушення громадського порядку. Як на мене, це повідомлення навіть потенційно не може привести до таких наслідків. У нас мало не щодня з’являються повідомлення про топкорупцію. Але суспільство настільки вже до цього звикло, що практично не реагує”, – пояснила юристка.

Своєю чергою в Херсоні поліція склала протокол на адміністратора в соціальній мережі за поширення “теорії змови” про коронавірус. Приклад протоколу був опублікований користувачами соціальної мережі.

Як розповів журналістам співробітник поліції, часто штрафувати вирішують “за зовсім відверту нісенітницю”, яка, при цьому, може реально нашкодити. Наприклад, коли заперечують існування коронавірусу.

За словами юристів, у суді досить рідко приймають рішення штрафувати людей за поширення пліток. Лише у третині випадків суд приймає рішення стягнути штраф.

При цьому адвокат Назар Чорний розповідає про випадки, коли людина визнавала свою провину, але суд відмовлявся притягувати його до відповідальності, мотивуючи це відсутністю складу злочину. Більш того, в більшості випадків до питання про винуватість просто не доходить, оскільки суди повертають матеріали на доопрацювання до поліції.

“Причин у  таких випадках багато: від банальних помилок при складанні протоколів, до необґрунтованих причин для притягнення особи до відповідальності. Суди прямо вказують на відсутність підтвердження неправдивості інформації з боку правоохоронців, в чому полягає можливість викликати паніку тощо”, – розповів Чорний.

Однак, за словами юристів, нова судова практика є суперечливою, оскільки через поширення однієї й тієї ж інформації суди вже визнавали винною одну людину і виправдовували іншу.

“Так було, наприклад, у справах про поширення інформації про ніби розпилення з вертольотів ліків для дезінфекції. Бродівський районний суд Львівської області дійшов висновку, що таке повідомлення не могло викликати у людини нестримний страх, або неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації (викликати паніку). Своїм рішенням суд закрив провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. І собі Дрогобицький районний суд Львівської області, розглядаючи справу,  дійшов до висновку про доведеність вини іншої людини та зобов’язав виплатити штраф у розмірі 170 гривень та судовий збір”, – пояснила юристка.

Щоб уникнути адміністративної відповідальності, фахівці рекомендують не розповсюджувати інформацію, походження і правдивість якої людина особисто не може підтвердити.

“І мова тут не тільки про можливе покарання за поширення пліток, а й про те, що ви не можете знати, які наслідки може мати поширювана вами інформація. Передусім в умовах, близьких до масової істерії. Ви не можете контролювати шлях вашої публікації або коментаря. Нерідкі випадки, коли ваш власний текст вам надсилають після ряду перепостів”, – пояснив Назар Чорний.