Про це пише видання Visual Capitalist.

Загалом існує понад 180 когнітивних упереджень, які заважають обробляти інформацію, критично мислити та сприймати реальність.

Простого способу оминути основні людські інстинкти насправді не існує, але ми можемо зрозуміти, яких конкретних помилок ми припускаємося та через що це відбувається.

Упередження, що спотворюють реальність 

Ось деякі з упереджень, які ми вважаємо найцікавішими:

‘Деклінізм’ (від англ. decline – занепад), буквально — віра, що людство занепадає
Ми вважаємо минуле кращим, ніж воно було насправді, і очікуємо, що майбутнє буде гіршим, ніж воно може бути. Це цікаве упередження, оскільки за статистикою ми живемо в одну з найбільш мирних і квітучих епох в історії людства, проте новини цілодобово торочать нам про зовсім інше.

Замість того, аби горювати за тим, яким величним була минувшина,  варто зважити на речі, що піддаються виміру, як то тривалість людського життя, рівень злочинності та насилля, та показники добробуту.

Гіпотеза справедливого світу

Наше прагнення до справедливого світу змушує нас припускати, що він справді існує. Звісно, неприємно думати, що світ несправедливий, але, розуміючи це, ми могли б робити точніші судження про людей і ситуації.

Тут слід пам’ятати, що у кожного з нас своя історія, усі ми можемо оступитися, а добрі люди теж можуть втрапити у негарну історію.

Упередження власних переконань

Якщо висновок підтверджує наші переконання, ми вважаємо раціональним все те, що його аргументує. Іншими словами, замість того, щоб сприймати нову інформацію, ми захищаємо власні ідеї та не дозволяємо ставити їх під сумнів.

На практиці це означає, що наші усталені ідеї для нас самих не підлягають жодній критиці. 

Тут корисно буде запитати себе —  як та через що в мене виникла саме ця упередженість?.

Ефект контексту

Контекст і подача можуть мати великий вплив на інтерпретацію інформації. Ми повинні знайти в собі силу визнати, що нами можна маніпулювати, і працювати над тим, щоб обмежити вплив, який здійснює спосіб подачі інформації на наше критичне мислення.

Лише коли у нас стане розуму та смирення визнати, що нами таки можна маніпулювати, саме тоді з’явиться надія обмежити подібні маніпуляції. Завжди варто зважати на те, яким чином пробують до вас донести ту чи іншу ідею.

Прокляття знань

Ви коли-небудь намагалися пояснити щось, що ви дуже добре знаєте і над чим працювали багато років? Це важко, тому що ви знаєте абсолютно все з цієї теми, однак не завжди знаєте, як це пояснити необізнаній людині. Ваші досконалі знання роблять деякі речі очевидними для вас, але не для решти.

Реактивний опір

Іноді ми всі відчуваємо бажання робити протилежне тому, що нам говорять. Ніхто не любить робити щось примусово. Проблема полягає в тому, що в ситуації примусу ми схильні до надмірної реакції й нехтуємо  логікою.

Коли когось чомусь навчаєш, варто з цим не квапитися, а робити це, як наче ти маєш справу з 10-літним школярем, однак без настановчого тону. Треба проговорити основні моменти, а тоді вже забезпечити активне повторення, аби вони засвоїлися. 

Ефект прожектора

Оскільки кожен з нас живе своїм власним життям, ми фокусуємось на тому, що ми самі думаємо і робимо. Ми використовуємо проєкцію власних думок та дій на інших людей і переоцінюємо, наскільки вони помічають те, як ми виглядаємо або як ми себе ведемо.

Замість того, щоб перейматися про те, як вас сприймають інші, ліпше подумайте про те, яке  враження справляєте ви на них. Так вони вас надовше запам’ятають, і світ завдяки вам можливо стане кращим.  

  • Життя – рано чи пізно завершується смертю – рідних, близьких, друзів, навіть домашніх тварин. Як поговорити про смерть з дітьми, читайте у матеріалі.
  • Філософи-консультанти пропонують дієву допомогу у розв’язанні життєвих проблем, а деякі з них не впевнені, що психічні захворювання справді існують. Що таке філософське консультування і як воно може допомогти впоратися з життєвими проблемами?