Про це пише українське видання агентства Deutsche Welle.

Йдеться про депутатський мандат Томаса Шелленбахера, який в минулому скликанні австрійського парламенту був співголовою групи зв’язків з Україною. За словами Пільца, у нього є свідчення під присягою двох наближених до керівництва АПС осіб, які стверджують, що особисто були учасниками змови про продаж мандата.

Томас Шелленбахер – власник інженерного бюро в місті Санкт Леонард ам Форст, але незадовго до парламентських виборів восени 2013 року перереєстрував місце проживання в Відні. Після цього нікому в столиці невідомий як політичний діяч Шелленбахер виявився на дев’ятій позиції в віденському списку кандидатів Австрійської партії свободи до Національної ради.

На виборах це місце виявилося непрохідним, але далі три столичних партійця АПС відмовилися від своїх мандатів і приїжджий інженер Шелленбахер в результаті пройшов у парламент. У парламенті політик виступив з трибуни лише кілька разів. І може бути про нього ніхто і не згадав, якби роками пізніше Петер Пільц не оприлюднював судові архіви зі звинуваченнями на адресу Шелленбахер.

Так, Ернст Н. з 2016 року судиться з функціонерів Австрійської партії свободи, тому що йому, мовляв, повинні два мільйони євро “за посередництво”. Під присягою в суді Ернст Н. заявив, що саме він звів підприємця Шелленбахера з впливовими функціонерами АПС. За його словами, була домовленість, що в обмін на прохідне місце в списку партії для Шелленбахера українські бізнесмени заплатять 10 млн євро: чотири мільйони євро нібито для партійної каси АПС, ще по два одному з чільних представників Австрійської партії свободи і самому Ернсту Н. як посереднику. Позивач заявив, що грошей так і не побачив.

Адвокати Томаса Шелленбахера і функціонерів АПС заперечують отримання “українських мільйонів”. У першій інстанції Ернст Н. програв справу за браком доказів, зараз йде розгляд апеляції.

Що за “українські бізнесмени”?

На прес-конференції Петер Пільц не назвав імен українських бізнесменів, які нібито пообіцяли 10 млн євро. Депутат зазначає, що до рішення суду діє презумпція невинності. Зате імена українців, про яких йде мова, названі в позові Ернста Н., копію якого надав DW Петер Пільц. У розпорядженні редакції є копія показань під присягою ще одного австрійця – Фелікса В., – який заявляє, що був свідком низки зустрічей, на яких говорилося про 10 млн євро від українців.

Мільйони за мандат Шелленбахера, згідно з позовом Ернста Н., надали Ігор Коломойський, а також нинішній депутат Верховної Ради Ігор Палиця і син тодішнього міністра юстиції України Максим Лавринович. Ці прізвища з посиланням на позов Ернста Н. призводить і віденське видання Profil.

Прямих доказів участі українців у змові немає – тільки позов і заява під присягою.

Давні українські зв’язку Шелленбахера

Томас Шелленбахер і Ігор Коломойський можуть бути знайомими ще з 2012 року, коли фірма австрійця IBS Umwelt-und Verkehrstechnik GmbH будувала водоочисні станції в Буковелі, співвласником якого є Ігор Коломойський. У тому ж році IBS виступила і формальним покупцем готелю “Панганс” в Земмерінг, за який заплатила п’ять мільйонів євро. При тому що річний оборот IBS на той момент не перевищував мільйона євро. Походження грошей привернуло увагу правоохоронців. Антикорупційна прокуратура відкрила провадження за підозрою у відмиванні грошей, однак 2018 справу закрили: з України не було отримано інформації, яка свідчила б про можливе незаконне походження грошей.

Виконавчим директором і співвласником фірми, яка купила готель разом з Шелленбахером, до 2015 року був Ігор Палиця – бізнес-партнер і соратник Коломойського по партії “Укроп”.

Варто відзначити, що Палицю і Шелленбахера пов’язує щось більше, ніж просто бізнес. З 2011 року в Австрії партнери заснували благодійний фонд. Фондом займався земляк Палиці з Івано-Франківської області Віктор Бабущак, якого Шелленбахер прописав у себе вдома, можливо для того, щоб полегшити оформлення документів на проживання. За інформацією Profil, Шелленбахер прописав у себе вдома і Ігоря Палицю. У 2013 році на фірму, створену Бабущак в Австрії, переоформили готель “Панганс”, який потім продали швейцарській фірмі, за якою, може стояти Коломойський.

Згодом троє вихідців з Івано-Франківської області, Бабущак в тому числі, виступили номінальними власниками або директорами ряду австрійських компаній, через які в Австрію прийшли мільйонні інвестиції, головним чином в нерухомість. Двоє з цих українських менеджерів раніше були співробітниками компанії “Укрнафта”, співвласником якої є олігарх Ігор Коломойський. Засновником частини фірм з цього конгломерату виступив Максим Лавринович.

Чи існували взагалі 10 млн євро готівкою в валізі?

Антикорупційна прокуратура Австрії у відповідь на запит DW підтвердила, що раніше вже вивчала оприлюднені Петером Пільце свідоцтва людей щодо покупки мандата. Однак виробництво в результаті закрили. Причина: “Згідно з чинним законодавством, дії, які лежали в основі виробництва, не підпадають під кримінальну або адміністративну відповідальність”.