Зображення: statewatch.org.ua

Про це повідомляють розслідувачі проєкту Trap Aggressor, які дослідили деталі іранського безпілотника Shahed-136 у партнерстві з Незалежною антикорупційною комісією (НАКО).

Дрон-камікадзе, зображений на фото, збили українські військові 13 жовтня 2022 року над морем в районі міста Одеса. Внаслідок падіння було втрачено бойову частину озброєння. Решта деталей – не постраждали.

З середини вересня росіяни атакують цивільне населення України іранськими дронами, які за характерний звук вже встигли обізвати «мопедами».

Shahed-136 виробляє Іранська авіаційна промислова компанія або ж HESA. Вага безпілотника – близько 200 кілограмів, 40 з яких – бойова частина. Заряд вибухівки разом з оптикою для точної атаки розміщено в передній частині БПЛА.

Зображення: statewatch.org.ua

“Камікадзе запускаються з вантажівки із залпового вогню, можуть літати зі швидкістю понад 185 кілометрів на годину. Російська армія перейменувала дрон на Герань-2, щоб замаскувати іранське походження цієї зброї”, – йдеться у матеріалі.

А також зазначається, що українські розвідники розібрали Shahed-136 на деталі й виявили, що майже усі компоненти, як і в інших іранських безпілотниках – американського або європейського походження. Єдина деталь “рідного” виробництва – силова установка або ж двигун.

“Начиння “Шахедів”, за винятком двигуна іранського виробництва, повністю складається з іноземних компонентів. Українським розвідникам вдалось ідентифікувати понад 30 європейських та американських компаній. Найбільше деталей – зі США”, – йдеться у результатах дослідження.

Зображення: statewatch.org.ua

Відтак, дрони-камікадзе містять у собі сервопривід американської Hitec USA Group, елементи живлення японської Panasonic, керамічну антену канадської Tallisman. Плата управління зібрана з японських та американських деталей. Плата блоку живлення – з німецьких та китайських елементів. Своєю чергою, блок керування – російського заводу “Западприбор”.

Плати, цифрові сигнальні процесори, трансивери, драйвери та приймачі – виробництва сумнозвісної компанії Texas Instruments, яка продовжувала працювати в Росії після анексії Криму й агресії на Донбас у 2014 році. Минулого місяця, після виходу сюжету Trap Aggressor про російські “Іскандери”, в яких теж виявили деталі їхнього виробництва, Texas Instruments нарешті спромоглась дати відповідь на питання, чи продовжують вони торгувати з РФ. Компанія відповіла, що, напряму на російський ринок нічого не постачають.

“У Texas Instruments навіть пообіцяли видалити з власного сайту всі згадки про Росію (адресу московського філіалу та номер телефону). Але підчистили не все. Натомість дописали – “Якщо вам потрібно зв’язатися з нами в країні, не вказаній вище, зверніться до нашого  центру підтримки клієнтів”. І ось тут вже – телефонуйте, не соромтеся”, – йдеться у матеріалі.

Зображення: statewatch.org.ua

Крім того, в ГУР ідентифікували й українські деталі – електричні реле виробництва Харківського державного заводу “Радіореле”.

Нині підприємство “Радіореле” підпорядковується Фонду держмайна України. В 2020-му через неефективне управління його виставили на приватизацію. Утім, до цього часу інвестор так і не знайшовся. А незмінний з 2007-го року директор Анатолій Донець продовжує управляти збитковим активом.

Тоді ж, у 2020-му, в інтерв’ю місцевим журналістам Донець скаржився, що ще у 2016-му вони втратили найбільші ринки збуту – в Росії. Таким чином, він фактично підтвердив, що до того часу українська державна компанія вела торгівлю з країною-агресором. І саме таким чином, ймовірно, українські деталі опинились в іранській зброї, яка зараз руйнує наші міста і вбиває цивільних.

Довідково. Компанія-виробник – іранська Oje Parvaz Mado Nafar Company (MADO) спеціалізується на виробництві компонентів для безпілотників, а також на імпорті й експорті комерційних товарів. За даними Міністерства фінансів США, MADO закуповувала двигуни БПЛА для організацій, пов’язаних із Корпусом вартових ісламської революції. 29 жовтня 2021 року Міністерство фінансів США наклало санкції на компанію та її директорів за закупівлю двигунів і деталей для військової промисловості Ірану,  заморозили її активи під юрисдикцією США. Ці ж санкції поширюються і на іноземні сторони, які сприяють транзакціям організації або іншим чином їй допомагають.