Про це повідомило AP.

Збільшення трохи порівняно з торішніми на 7,1%. Військовий бюджет КНР зараз є другим за величиною у світі. Торік цифра бюджету склала 224 мільярди доларів, що приблизно вдвічі перевищує показник 2013 року.

Китай має найбільшу постійну армію (2 млн осіб), найбільший у світі військово-морський флот і нещодавно спустив на воду свій третій авіаносець. За даними США, країна має найбільші авіаційні сили в Індо-Тихоокеанському регіоні. Понад половина винищувачів складаються з моделей четвертого або п’ятого поколінь.

КНР також має величезні запаси ракет, літаки-невидимки, бомбардувальники, які можуть доставляти ядерну зброю, сучасні надводні кораблі та атомні підводні човни.

“Ми повинні консолідувати та посилити інтеграцію національних стратегій і стратегічних можливостей, а також активізувати розвиток потенціалу в науці, техніці та галузях, пов’язаних з національною обороною. Це включає сприяння взаємній підтримці між цивільними секторами та військовими“, — заявляв прем’єр Китаю Лі Кецян.

У звітах Світового банку йдеться, що у 2021 році Китай витратив на військові потреби 1,7% ВВП. Водночас США з їх величезними закордонними зобов’язаннями витратили відносно високі 3,5%.

Крім того, Китай вже створив одну іноземну військову базу в Джібуті на Африканському Розі. Країна реконструює камбоджійську військово-морську базу Реам. Стратегічно вона дати КНР принаймні напівпостійну присутність у Сіамській затоці з боку спірного Південно-Китайського моря.

Вищезгадані зусилля викликають занепокоєння серед США та їхніх союзників, зокрема щодо Тайваню. Китай неодноразово заявляв, що у разі необхідності може силою поставити під свій контроль самоврядну острівну демократію.

У відповідь до Тайваню з США почався постійний потік продажів зброї, зокрема наземні системи, ракети ППО та винищувачі F-16. Сам Тайвань нещодавно подовжив обов’язкову військову службу з чотирьох місяців до одного року. Країна також відновлює власну оборонну промисловість, зокрема вперше будує підводні човни.

У США ще викликало занепокоєння, що Пекін може надати Москві військову допомогу. Побоювання викликав величезний потенціал оборонної промисловості Китаю та величезні витрати Росії на артилерійські снаряди та іншу техніку під час війни з Україною.