Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.

Зустріч, що має відбутися цього тижня на саміті Шанхайської організації співробітництва в Узбекистані, відбувається в той момент, коли РФ втрачає позиції у війні, яку Путін розпочав майже сім місяців тому. Україна заявила, що відбила 3500 квадратних миль території, яку утримували російські війська з початку наступу на початку цього місяця.

Зустріч стане першою поїздкою Сі за межі Китаю після того, як Covid-19 почав поширюватися в центральному китайському місті Ухань, і має на меті засвідчити прихильність Пекіна своїм відносинам з Москвою та його готовність протистояти Вашингтону.

Нещодавні військові невдачі РФ в Україні дали Сі перевагу у відносинах з Москвою, оскільки Путін може попросити свого китайського колегу про додаткову економічну допомогу для протидії санкціям, зазначили аналітики. Але це не вплине на співпрацю між двома країнами загалом, оскільки вони й надалі розділятимуть стратегічні інтереси протистояння Заходу.

“Незалежно від того, виграє чи програє РФ, Китай не змінить своєї готовності розвивати зв’язки з РФ, оскільки це визначається загальною геополітичною динамікою, особливо погіршенням китайсько-американських відносин”, — наголосив директор китайської програми в Центрі Стімсона, аналітичний центр у Вашингтоні, Юнь Сунь.

За його словами, “коли РФ програє, вона, швидше за все, стане васалом Китаю”.

Два лідери востаннє зустрічалися в лютому в Пекіні, на полях Зимових Олімпійських ігор, і безпосередньо перед повномасштабним вторгненням РФ в Україну, і підписали спільну заяву, в якій йшлося, що партнерство між двома країнами “не має меж”. Відтоді Москва веде важку війну, яка призвела до каральних економічних санкцій з боку США та їхніх союзників, а Пекіну довелося боротися з уповільненням економіки, обтяженим його суворою політикою щодо Covid.

Сі є єдиним лідером G20, який не виїжджав за кордон під час пандемії. Його поїздка до Центральної Азії всього за кілька тижнів до важливого політичного зібрання в Пекіні, де він, як очікується, претендуватиме на третій термін, засвідчила його впевненість у своїй політичній силі в Комуністичній партії Китаю, попри уповільнення економіки.

Путін міг би спробувати проштовхнути угоду про “Силу Сибіру-2”, газопровід, який транспортуватиме російський газ до Китаю, переговори між двома країнами про який зайшли у глухий кут.

Москва також могла б попросити Пекін надати певну високотехнологічну продукцію, наприклад передові напівпровідники, але Пекін може не захотіти допомогти, оскільки китайські посадовці намагалися не потрапити під санкції Заходу, спрямовані на економічне покарання РФ за війну.

Китайський експорт до РФ вже став джерелом занепокоєння для офіційних осіб США. У червні Міністерство торгівлі додало п’ять китайських електронних компаній до торговельного “чорного списку” за нібито допомогу оборонній промисловості РФ як до повномасштабного вторгнення, так і після його початку.

Уряд Китаю намагався представити себе як нейтральну сторону у війні РФ в Україні. Китайські офіційні особи заявили, що країна не продає зброю РФ, але вони також не засудили вторгнення, натомість звинуватили США у розпалюванні кризи.

РФ була однією з небагатьох країн, які публічно висловили підтримку Пекіну після візиту спікерки Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань. РФ назвала поїздку провокаційною та попередила, що вона загрожує посилити напруженість в азійському регіоні.

Очікується, що президент Байден зустрінеться з Сі на зустрічі G20 в Індонезії в листопаді, що стане першою особистою зустріччю між двома лідерами після того, як Байден став президентом. У Білому домі заявили, що Китай не вніс істотного внеску у військові дії РФ та не ухиляється від санкцій.

Офіційний представник Китаю Лі Чжаньшу минулого тижня на Східному економічному форумі засудив санкції проти РФ та закликав до розширення співпраці у “боротьбі з зовнішнім втручанням”. Він також наголосив що економіка РФ, яка постраждала від санкцій, є стійкою і що енергетична співпраця між Китаєм і РФ продовжить розвиватися.

Водночас більшу частину скорочення постачання російської нафти до Європи компенсували закупівлями з боку Індії та Китаю. Згідно з даними Головного митного управління Китаю, експорт російської нафти до Китаю в липні склав 7,15 млн тонн, що на 7,6% більше, ніж рік тому. Китай та Індія також купують інші товари, такі як вугілля та добрива.