Про це розповів в інтерв’ю LB.ua заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний.

“У 2020 році кожен університет у системі підпорядкування МОН гарантовано отримає 80 % від свого бюджету 2019 року. Таким чином будуть розподілені приблизно 12,4 млрд грн. Ще близько 4 млрд грн будуть розподілені за результатами діяльності університетів”, – зазначив він.

За словами Стадного, додаткове фінансування буде виділятися на підставі низки критеріїв, які повинні “прямо чи опосередковано свідчити про те, які університети сильніші, а які слабші”. Один із них – включення університету в престижні міжнародні рейтинги.

“Наприклад, є ТОП-1000 міжнародних рейтингів (QS, Times Higher Education), туди в нас входять шість університетів. Якщо університет входить в ці рейтинги, він буде отримувати більше фінансування”, – наголосив заступник міністра.

Ще одним критерієм, за його словами, є наукова діяльність.

“Наступний показник – з наукової діяльності, проте ми ще обираємо, який це буде показник – цитування чи кількість публікацій в виданнях, які входять до наукометричних баз (Scopus, Web of Science)”, – пояснив Стадний.

Також у Міносвіти розглядають критерій обсягу позабюджетних коштів, отриманих за наукові замовлення.

“Що це означає? Якщо університет отримує від бізнесу чи міжнародних донорів замовлення на проведення досліджень, це означає, що йому довіряють. І ми можемо вкладати в нього кошти. Умовно туди, де є гривня ззовні, дамо гривню бюджетну”, – зазначив заступник міністра.

Читайте також:

У Міносвіти хочуть провести аудит переміщених з окупованих територій вузів

Четвертий критерій, який буде враховуватися при виділенні додаткового фінансування, – це контингент студентів.

“На сьогоднішній день кількість студентів це найбільш визначальний показник. Кількість студентів впливає на кількість ставок, а по ставках і надають фінансування… З наступного року контингент студентів буде набагато менше впливати на розмір фінансування. Це потрібно для того, щоб розв’язати руки університетам та викладачам, аби вони повернули собі святе право відраховувати студентів, які не вчаться. Також ми в контингент вставляємо різні коефіцієнти для спеціальностей. Наприклад, медична спеціальність більш коштовна, ніж філософія чи економіка, бо пов’язана з різноманітним обладнанням. Там, де немає додаткових витрат, буде менший коефіцієнт (один студент-медик фінансово важитиме, як три студенти-економісти)”, – поінформував Стадний.

П’ятий критерій – це “масштаб університету”. У Міносвіти його розглядають як “інструмент для об’єднання університетів”.

“Чим більший заклад вищої освіти, тим більше в нього буде грошей. Ми будемо застосовувати певну градацію – наприклад, “університети до трьох тисяч студентів”, “від трьох до шести тисяч” і тд. Цілком можливо, що буде багато ситуацій, коли при об’єднанні два заклади матимуть більше фінансування, ніж сума того, що кожен окремо. Тобто, це позитивний стимул об’єднуватись”, – заявив заступник міністра.

Ще один критерій – зайнятість випускників того чи іншого університету.

“З наступного року ми запустимо моніторинг зайнятості випускників, результат якого так само буде впливати на те, скільки грошей отримає університет. Зрозуміло, що людині після випуску потрібен час на адаптацію, пройде два-три роки, і ми подивимося, де на ринку праці перебуває випускник”, – зазначив Стадний.

  • Раніше міністр освіти і науки України Ганна Новосад анонсувала зміни в системі фінансування вищих навчальних закладів (ВНЗ), для того щоб стимулювати їх до розвитку.
  • Анна Новосад відзначала, що на виконання постанови Кабміну про підвищення зарплат педагогам від 20 до 70% потрібно додаткових 45 мільярдів гривень.