Про це повідомила в своєму Twitter голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Рішення щодо санкцій було ухвалено під час переговорів 27 міністрів у режимі відеоконференції.

“Добре, що міністри закордонних справ одностайно погодилися виробити додаткові санкції проти винних. Європа повинна активно просувати свої цінності”, – зазначила вона.

Крім того, факт домовленості щодо санкцій підтвердив у Twitter представник ЄС з питань зовнішньої політики й політики безпеки Жозеп Борель. Він наголосив, що в ЄС не приймають результати президентських виборів у Білорусі.

“Білорусь: ЄС не приймає результати виборів. Починається робота над санкціями щодо винних у насильстві та фальсифікації”, – наголосив він.

Про результати переговорів поінформував і голова МЗС Естонії Урмас Рейнсалу.

“Жителі Білорусі продемонстрували прагнення до демократичних змін. Жорстоке придушення мирних протестів і придушення опозиції неприпустиме. Важливим кроком  Євросоюз вирішив підготувати обмежувальні заходи проти осіб, відповідальних за насильство і фальсифікацію виборів”, – написав він у Twitter.

Як повідомив журналістам за підсумками переговорів міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас, Європейський союз має намір ввести санкції проти офіційних осіб Білорусі, відповідальних за жорстоке придушення масових протестів.

“Те, що відбулося в Білорусі в останні кілька днів, є абсолютно неприйнятним і вимагає чіткої реакції з боку ЄС. Ми прагнемо помістити певних осіб, які брали участь у злочинах проти мирних демонстрантів, під режим санкцій”, – заявив Маас, якого цитує Reuters.

Як зазначає агентство з посиланням на неназваного дипломата, зовнішньополітичній службі ЄС доручено визначити осіб, які будуть внесені до “чорного списку” і піддані санкціям. Сьогоднішня домовленість стала першим кроком на шляху введення санкцій.

Згідно з даними Reuters, в Євросоюзі низка країн виступають за рішучу відповідь владі Білорусі, в першу чергу Австрія, Німеччина і Швеція. Своєю чергою Польща, Чехія, і країни Балтії виступають за посередництво на переговорах між білоруською опозицією і Лукашенком.

Угорщина скептично ставиться до введення санкцій. Водночас, за словами дипломатів, Будапешт погодиться підтримати обмежений санкційний список осіб, активи яких будуть заморожені в ЄС і яким заборонять в’їзд до Євросоюзу.

“Чорний список” може бути підготовлений і представлений на голосування до кінця цього місяця.

Євросоюз вперше ввів санкції проти Білорусі у 2004 році. В ЄС посилили їх у 2011 році через порушення прав людини та демократичних стандартів.

Багато санкцій були скасовані після того, як президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив політичних в’язнів у 2016 році. Але ембарго на поставки зброї зберігається (як і санкції відносно ряду осіб, пов’язаних зі зникненням кількох опозиційних активістів і журналіста).

  • Після проведення виборів у Білорусі спалахнули масові протести. У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що 9 серпня акції протесту пройшли в 33 містах, затримано близько 3000 осіб, поранено 89 осіб. Слідчий комітет Білорусі порушив 21 кримінальну справу за фактами масових заворушень.
  • На другий день протестів, ЗМІ повідомляли про силовий розгін мирних протестувальників за допомогою світлових та шумових гранат, гумових куль та кийків. Увечері понеділка міністерство внутрішніх справ Білорусі підтвердило смерть одного учасника акції протесту у Мінську.
  • Сьогодні, 14 серпня, Центральна виборча комісія Білорусі оголосила офіційні результати виборів президента. Лукашенко, за офіційними даними, набрав 80,1 % голосів, а Тихановська – 10,1 %.
  • Після оголошення результатів президентських виборів у Білорусі опозиційний кандидат Світлана Тихановська ініціювала створення координаційної ради “для забезпечення трансферу влади”.