Про це йдеться у матеріалі Reuters.

Про візит групи Global Rights Compliance, міжнародної юридичної практики зі штаб-квартирою в Гаазі, раніше не повідомлялося.

Їхні дії є частиною ширших міжнародних зусиль з підтримки перевантаженої української влади, яка прагне притягнути росіян до відповідальності за злочини, які вони нібито вчинили під час повномасштабної війни.

Відповідно до даних, зібраних Reuters і слідчого органу ООН, незабаром після вторгнення Росії 24 лютого з’явилися звинувачення в зґвалтуваннях та інших жорстоких діях.

Москва заперечує вчинення воєнних злочинів або націлювання на цивільних.

9 грудня речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що доповідь ООН з прав людини про напади Росії на цивільних базується на “чутках і плітках”.

Масштаб завдання української прокуратури вражає: кількість імовірних міжнародних злочинів досягає десятків тисяч, а війна на сході та півдні країни робить і без того складну роботу складнішою та небезпечнішою, зазначають в агентстві.

Ми приїхали сюди для триденної місії, щоб підтримати Офіс генерального прокурора (OPG), а саме групу, яка розслідує сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, – зауважив Джуліан Елдерфілд, один із юридичних радників, який брав участь у Херсонському візиті, який тривав з четверга по суботу.

Херсон був окупований російськими військами багато місяців, перш ніж українські війська відвоювали його на початку листопада, що стало однією з найбільших військових поразок Москви у повномасштабній війні.

Багато містян, які залишилися під час окупації, розповідали, що їх утримували та катували.

Генеральна прокуратура України повідомила про понад 50 000 передбачуваних міжнародних злочинів після повномасштабного вторгнення Росії.

Вони включають сотні потенційних справ про ймовірні воєнні злочини, геноцид і злочини агресії, деякі з яких можуть бути передані до закордонних трибуналів, таких як Міжнародний кримінальний суд (МКС), якщо вони будуть визнані достатньо серйозними.

У червні Україна провела попереднє слухання у своєму першому суді над російським військовим, звинуваченим у зґвалтуванні українки під час вторгнення Росії. Підозрюваний не перебував в українському СІЗО, його судили заочно.

Елдерфілд та Ольга Котлярська, юрисконсульт, яка також працює в Global Rights Compliance, разом складають мобільну групу правосуддя, яка підтримує місію українських прокурорів зі встановлення фактів у Херсоні.

Вони приєдналися до українських прокурорів, відвідуючи лікарні, місцевий центр розподілу допомоги та інші об’єкти, щоб провести розслідування та опитати жертв передбачуваних зловживань, включаючи сексуальне насильство.

Спеціальний підрозділ України з розслідування сексуального насильства, пов’язаного з вторгненням росіян, також збирає відео- та фотодокази, які можуть допомогти ідентифікувати злочинців для подальшого судового переслідування.

За словами місцевих слідчих, чи винні російські командири, чи підлеглі, які виконують їхні накази, це одне з багатьох складних питань, які доведеться вирішити в майбутньому.

Анна Сосонська, заступниця голови українського підрозділу з розслідування воєнних злочинів із сексуального насильства, який складається з восьми осіб, наголосила Reuters, що вона контролюватиме розслідування та вивчатиме можливу роль російських політичних і військових лідерів у будь-яких злочинах.

Всюди, де базувалися російські солдати, вони здійснювали воєнні злочини, сексуальне насильство, тортури, вбивства, – сказала вона.За результатами цієї поїздки ми виявили факти сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з Женевськими конвенціями, які встановлюють міжнародні правові стандарти ведення збройних конфліктів, зґвалтування може вважатися воєнним злочином. Поширене або систематичне сексуальне насильство може бути рівнозначно злочинам проти людяності, які зазвичай розглядаються як більш серйозні, кажуть фахівці з права.

Заступник начальника слідчого управління Нацполіції в АР Крим і Севастополі Сергій Дорошин повідомив Reuters, що підрозділ наразі опитав близько 70 осіб. Багато з них розповіли, що їх утримували у СІЗО Херсонської області під час російської окупації.

Він додав, що більш ніж половина заявили, що зазнавали різних форм сексуального насильства. Ймовірно, буде ще багато свідків, додав він.

Елдерфілд пояснив, що сексуальному насильству не завжди приділяється належне значення в національних і міжнародних розслідуваннях. Соціальна стигма та ганьба сприяли заниженню інформації, додав він.

Тож спеціалізована команда дійсно може допомогти висвітлити інформацію про ці злочини та докази щодо цих злочинів, щоб їм було надано пріоритет, на який вони заслуговують.

Раніше в Офісі президента заявили, що створення трибуналу щодо злочину агресії – це питання не війни в Україні, а зрілості всього цивілізованого світу, якої йому не вистачило у 2008 році, коли РФ прийшла з агресією в Грузію, та у 2014-му, коли РФ прийшла в Крим та на сход. Президент Латвії Егілс Левітс погодився з твердженням та зауважив на готовності країни підтримати цей крок.