МКС незабаром може порушити справи щодо воєнних злочинів Росії в Україні – ЗМІ

Про це повідомляє New York Times і Reuters з посиланням на власні джерела.

Це буде перший випадок, коли МКС, через понад рік після початку повномасштабної війни, прийме до провадження справи про ймовірні злочини російських військових в Україні.

Звинувачення висуватимуть за двома пунктами – про цілеспрямовані атаки на цивільну інфраструктуру та про викрадення дітей з території України.

Головний прокурор Карім Хан повинен спочатку представити свої звинувачення колегії суддів досудового провадження, які вирішать, чи були дотримані правові стандарти для видачі ордерів на арешт, чи слідчим потрібні додаткові докази.

Деякі сторонні дипломати та експерти зазначили, що можливо висунуть звинувачення президенту Росії Володимиру Путіну, оскільки суд не визнає імунітет для глави держави у справах, пов’язаних із воєнними злочинами, злочинами проти людства чи геноцидом.

Одначе, ймовірність судового розгляду залишається малою, пояснюють експерти, оскільки суд не може розглядати справи заочно, а Росія навряд чи видасть власних посадовців.

Конвенція ООН про геноцид визначає “примусове переміщення дітей однієї групи в іншу групу” як один із п’яти актів, які можуть переслідуватися як геноцид. Відповідаючи на запитання про те, чи можуть звинувачення МКС проти російських посадовців включати геноцид, джерело відповіло: “схоже так”.

Окрім цього, Женевські конвенції зобов’язують воюючі сторони розрізняти цивільні та військові цілі. Міжнародне право забороняє напади на цивільні об’єкти.

Понад 40 країн, які є сторонами суду, звернулися з проханням про втручання МКС. Україна формально не є членом, але країна надала судову юрисдикцію на своїй території.

Український уряд зараз проводить власні судові процеси щодо воєнних злочинів, і безліч інших міжнародних організацій також проводить розслідування.

Але над розслідуваннями нависає невизначеність, чи будь-які справи проти Росії коли-небудь дійдуть до суду.

Минулими тижнями група урядів і міжнародних організацій активізувала переговори про необхідність створення окремого міжнародного суду з повноваженнями переслідувати Росію за злочин агресії, над яким МКС не має юрисдикції. Суд може притягнути окремих осіб, навіть лідерів, до відповідальності лише за воєнні злочини, злочини проти людства та геноцид.

Водночас прихильники нового суду стверджують, що агресія є головним злочином, з якого випливають усі інші. Він ефективний, тому що адресований безпосередньо політичним чи військовим лідерам, які вирішили розпочати війну.

А все ж таки, західні уряди вважають, що МКС відіграє певну роль і повинен продовжувати роботу. Видача будь-якого ордера на арешт, навіть якщо він не виконується, символічно важливий, тому що він може зробити “когось ізгоєм”, оскільки ці звинувачення не зникають, наголошують правознавці.

Зауважимо, 19 січня цього року Європейський парламент схвалив резолюцію про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

У Європарламенті заявили, що звірства, вчинені російськими військами в Бучі, Ірпені та багатьох інших українських містах, розкривають жорстокість війни та акцентують важливість скоординованих міжнародних дій для притягнення  до відповідальності винних  у скоєних злочинах осіб згідно з міжнародним правом.

Депутати Європарламенту закликають ЄС до співпраці з Україною та міжнародною спільнотою, аби домагатися створення спеціального міжнародного трибуналу для судового переслідування політичного та військового керівництва Росії та її союзників.

На думку депутатів, створення спецтрибуналу дозволить усунути прогалини у чинному міжнародному кримінальному законодавстві.

Євродепутати зазначили, що точні умови та склад спеціального трибуналу ще належить визначити, проте вони наголосили, що спецтрибунал повинен мати юрисдикцію для розслідування та покарання не лише Путіна й найвищого політичного та військового керівництва РФ, але й Олександра Лукашенка.

Депутати Європарламенту зауважили, що підготовча робота ЄС щодо створення спеціального трибуналу має розпочатися негайно та зосередитись на створенні механізмів для суду у співпраці з Україною.

25 лютого стало відомо, Гватемала стане першою країною Латинської Америки, яка увійде до основної групи країн зі створення спеціального трибуналу за злочини агресії РФ проти України.

12 березня у звіті Human Rights Watch наголосили, що російський широкомасштабний напад спричинив такі травматичні та руйнівні наслідки для дітей у школах-інтернатах, як примусові депортації до РФ і розлучення з їхніми родинами. До лютого 2022 року в інтернатних закладах України перебувало понад 105 тисяч дітей, близько 32 тисячі з них знаходяться у регіонах, які перебувають під частковою або повною російською окупацією.

Раніше міжнародні слідчі заявили, що Кремль заздалегідь спланував та фінансував херсонські катівні.