Про це Тарас Кремінь розповів у коментарі виданню “Українська правда”.

Зазначимо, що нещодавно компанія  Budhouse Group відмовила у співбесіді журналістці Юлії через її вимогу розмовляти з нею українською або англійської мовами. Про це вона розповіла на своїй сторінці у  Twitter, опублікувавши допис зі скріншотами її листування з HR-менеджеркою.

Скріншот: twitter/@tyshaklyata

У повідомленні HR-менеджерка компанії пише: “Юлія, ми змушені скасувати співбесіду на сьогодні, оскільки у нас в компанії багато російськомовних співробітників та керівників. А у вас є побажання в резюме – тільки українська або англійська мови. Успіхів вам”.

Зображення: twitter/@tyshaklyata

Згодом компанія Budhouse Group опублікувала повідомлення у Facebook, у якому пояснила, що співбесіду з Юлією було скасовано через те, що дівчина чітко вказала в резюме, що працювати з компаніями, де розмовляють не лише українською або англійською – вона не буде.

Зображення: twitter/@tyshaklyata

“Наша компанія є багатомовною, багато хто спілкується українською, багато хто – російською та навіть болгарською, але українську розуміють та використовують усі, незалежно від того, яку мову більше вживають. Але це ні в якому разі не говорить про наше зневажливе ставлення до державної мови! Юлії було відмовлено в співбесіді, тому що звернули увагу на її фразу “…інші я не розумію і співпрацювати…не буду” (витяг з цитати)”, – йдеться у повідомленні компанії.

Також компанія у своєму дописі перепросила Юлію за непорозуміння з мовним питанням.

Пізніше цей інцидент прокоментував мовний омбудсмен Тарас Кремінь. Він зазначив, що компанію, яка скасувала співбесіду через вимогу кандидатки спілкуватися українською перевірять на дотримання мовного законодавства.

Тарас Кремінь зауважив, що цей інцидент став першим свідченням про порушення мовного закону під час співбесіди у 2023 році.

“Якщо взяти до уваги те, що підприємство працює на території України, центральний офіс розміщено в Києві, то я навіть уявити не можу, які можуть бути поставлені мовні вимоги до претендентки”, – наголосив Тарас Кремінь.

Щодо перевірки компанії на дотримання мовного законодавства, Уповноважений зазначив, що його цікавитиме мова ведення документів, відповідних інструкцій, а також інші матеріали, які можуть послужити причиною для підтвердження або спростування того, наскільки ефективно компанія дотримується мовного закону.

З метою усунення та недопущення надалі порушення законодавства про державну мову Уповноважений із захисту державної мови ініціював проведення заходів державного контролю.

  • Мер Харкова Ігор Терехов подав позов до Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня через повторний штраф за порушення мовного законодавства.
  • У школах Києва більше не вивчатимуть російську мову, а вчителі не проводитимуть уроки мовою держави-окупанта.
  • Згідно з чинним законодавством, усі інтернет-ресурси мусять впровадити україномовні версії. Рішення, яке вступило у силу з 16 липня, передбачає оснащення інтерфейсу усіх товарів з комп’ютерними програмами державною мовою.