Про це повідомляє “Українська правда”.
Зокрема, видання бачило довідку з переліком знищених матеріалів. Журналіст УП Михайло Ткач опублікував наказ від 23 березня про службове розслідування у ДБР через можливе знищення “документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять таємну або службову інформацію”.
Службове розслідування у ДБР мали провести за місяць — до 23 квітня. Проте, контроль за розслідуванням фактів знищення матеріалів справи за вказівкою керівника ДБР Олексія Сухачова доручити самому Сухачову. Зазначається, що наказ “Українська правда” отримала від джерел у ДБР.
Водночас у бюро опублікували спростування і повідомили, що інформація про знищення матеріалів справ щодо підписання “Харківських угод”, розгону Майдану та “вугільної справи” неправдива.
“Ми в “Українській правді” теж займаємось цією темою і теж бачили ту довідку з переліком знищених матеріалів. Якщо факти про які говорить моя колега [Ірина Ромалійська, журналістка НВ] — це неправда, тоді про яке службове розслідування йде мова у наказі який я зараз публікую, отриманий від джерел у ДБР?”, — написав Ткач.
-
На думку журналістів, ДБР могло знищити деякі матеріали важливих проваджень. Відомство заперечує — ЗМІ
-
На думку журналістів, ДБР могло знищити деякі матеріали важливих проваджень. Відомство заперечує — ЗМІ
-
На думку журналістів, ДБР могло знищити деякі матеріали важливих проваджень. Відомство заперечує — ЗМІ
На думку журналістів, ДБР могло знищити деякі матеріали важливих проваджень. Відомство заперечує — ЗМІ // 3 фото
- Раніше директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов стверджує, що найближчим часом ще декілька осіб стануть фігурантами кримінальних справ щодо так званої вугільної справи, учасниками якої наразі є четверо осіб, серед яких – п’ятий президент України, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко.
- З 24 лютого 2022 року співробітники ДБР розслідують 530 проваджень щодо зрадників та колаборантів, котрі вирішили перейти на бік російських загарбників.
- Також колишній президент України Віктор Янукович подав до Окружного адмінсуду Києва ще один позов проти Верховної Ради, в якому стверджує, що українські парламентарі не мали права позбавляти його посади у будь-який спосіб, окрім імпічменту.
