Документ опублікований на сайті Верховної Ради.

Автори зазначають, що чинне законодавство в сфері засобів масової інформації, прийняте у 1993-2006 роках, є застарілим і не відповідає сучасному рівню технологічного розвитку.

У пояснювальній записці говориться, що законом визначаються загальні вимоги до суб’єктів у сфері медіа, в тому числі вимоги щодо прозорості структури власності та контролю, а також вимоги до кожного окремого виду суб’єктів.

Ліцензуванню підлягає виключно мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України та постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу. Законом визначаються умови та порядок організації конкурсу на отримання ліцензії, порядок сплати ліцензійного збору і видачі ліцензії.

Обов’язковій реєстрації підлягають суб’єкти, які здійснюють мовлення без використання радіочастотного ресурсу, суб’єкти у сфері друкованих медіа, провайдери аудіовізуальних сервісів, а також суб’єкти у сфері медіа, в тому числі і нерезиденти України, які надають користувачам на території України доступ до своїх медіа-сервісів на умовах , які передбачають оплату користувачами доступу або користування такими медіа-сервісами.

Суб’єкти у сфері онлайн-медіа і платформи загального доступу до інформації самостійно приймають рішення про реєстрацію.

Іноземні лінійні медіа можуть працювати на території України провайдерами аудіовізуальних сервісів тільки після реєстрації таких медіа.

У законопроєкті прописані заходи реагування на порушення законодавства у сфері медіа та санкції за порушення законодавства в сфері медіа.

Передбачені санкції за порушення вимог законодавства: штраф; анулювання ліцензії або скасування реєстрації; заборона на роботу медіа.

Є в документі розділ про обмеження, пов’язані з збройною агресією.

Так, в медіа забороняється поширювати:

  • матеріали, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора, його посадових осіб, осіб і організацій, які виправдовують або визнають правомірною збройну агресію, анексію території України;
  • недостовірні матеріали про збройну агресію і діях держави-агресора;
  • програми та матеріали (крім інформаційних і інформаційно-аналітичних), серед учасників яких є особи, внесені до переліку осіб, які створюють загрозу національному медіа-простору України.

Також медіа можуть відмовити в реєстрації, якщо вона зареєстрована в державі-агресора або якщо Нацрадою виявлені ознаки того, що редакційний контроль здійснюється резидентами держави-агресора.

Суб’єктом в сфері медіа в Україні не може бути фізична особа, яка є громадянином держави-агресора.

Також суб’єктами медіа не можуть бути юридичні особи, в яких контролерами або бенефіціарами є громадяни або юридичні особи держави-агресора; юридичні особи, які отримують фінансування від громадян або юросіб держави-агресора.

  • Головний редактор інтернет-видання LB.ua Олег Базар висловив думку, що в команді Президента Володимира Зеленського поступово роблять кроки, які ведуть до “зачистки” медійного простору і обмеженням свободи слова.
  • Колишня журналістка та членкиня фракції “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що свободу слова в Україні “пора б приглушити з поваги до інституту Президентства”.