Про це повідомляє The Wall Street Journal.
15 лютого Ван зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном в Єлисейському палаці, після чого відвідає Італію, Угорщину та РФ.
Ця поїздка відбулася в той момент, коли повномасштабне вторгнення Росії в Україну викликає глибоке занепокоєння щодо безпеки в Європі — побоювання, що охолодили відносини з Китаєм на тлі тісних зв’язків Пекіна з Москвою. Рівень скептицизму в Європі нижчий, ніж у США, де шпигунська повітряна куля посилила гнів проти КНР, проте, сумніви все ж залишаються.
Візит Ван І не буде примиренням, — пояснила головна економістка Азійсько-Тихоокеанського регіону Natixis Алісія Гарсія-Ерреро. Європа не в настрої для залицянь”.
Зупинка Вана в Росії акцентує на тісних відносинах між двома країнами. Російські офіційні особи заявили, що лідер Китаю Сі Цзіньпін, як очікується, відвідає Москву, ймовірно, після сесії законодавчих зборів Китаю в березні. Це буде 40-ва особиста зустріч Сі та президента РФ Володимира Путіна.
Тісні зв’язки китайського лідера з Путіним також обговорюватимуться під час виступу Вана на Мюнхенській конференції з безпеки. Там будуть присутні високопосадовці США, зокрема держсекретар Ентоні Блінкен та віце-президентка Камала Гарріс, а також європейські лідери.
Перед вторгненням в Україну рік тому Сі та Путін заявляли про дружбу між своїми націями “без обмежень”. Відтоді Пекін закликав до мирного “вирішення конфлікту”, але не засудив вторгнення.
Водночас Китай надає “рятувальний жилет” для нестабільної економіки РФ, потенційно з часом посилюючи залежність Москви від Пекіна. Очікується, що торгівля між Китаєм і Росією вже цього року перевищить 200 мільярдів доларів. Пекін зачерпнув російську нафту та газ, допомігши компенсувати деяке скорочення експорту до Європи, яка раніше була найбільшим ринком для російських енергоносіїв.
Своєю чергою, Росія збільшила імпорт технологій, критично важливих для війни проти України, включаючи напівпровідники з Китаю, а також китайські безпілотники. Росія, Китай і Південна Африка також мають намір провести військово-морські навчання в Індійському океані, починаючи з п’ятниці.
В Угорщині Ван знайде одного з найбільш прокитайських лідерів у Європі в особі прем’єр-міністра Віктора Орбана. Його уряд був першим в Європейському Союзі, який підписав меморандум “Один пояс, один шлях” із Пекіном щодо збудованої Китаєм залізничної лінії, що з’єднує країну з Сербією.
Орбан заборонив ЄС офіційно критикувати заходи Пекіна в Гонконгу, що викликало критику з боку Німеччини та інших країн, які вважають, що прем’єр-міністр Угорщини заважає союзу з 27 країн виробити єдину позицію відносно Китаю.
Однак в інших країнах регіону підтримка Пекіна відчутно охолола.
У Чеській Республіці колишній президент Мілош Земан підтримував тісні зв’язки з КНР, але його наступник, обраний президент Петр Павел — колишній генерал армії та високопосадовець Організації Північноатлантичного договору — звинуватив Китай і Росію в “амбіціях імперської влади”, застерігаючи від стратегічної залежності від них.
Крім цього, під час свого візиту до Франції та Італії Ван побачить, що дві країни також мають більш скептичні погляди на Китай. Ймовірно, він представить КНР як сторону, яка може зіграти конструктивну роль у повномасштабній війні РФ проти України, вважають зовнішньополітичні експерти в Пекіні.
У 2019 році Італія стала першою і поки що єдиною країною G-7, яка підписала китайську ініціативу “Один пояс, один шлях”.
Але з моменту приходу до влади прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні, рішучої прихильниці трансатлантичних відносин, вона критикувала вплив Китаю в Європі, заявляючи, що Італії ніколи не варто було підписувати цю ініціативу.
Ван також може наполягати на повторному розгляді інвестиційної угоди з ЄС, вважають експерти. Обидві сторони в принципі погодилися на угоду, але ратифікацію в Європі зупинили після того, як у 2021 році ЄС запровадив санкції проти китайських посадовців через репресії проти уйгурів та інших груп у регіоні Сіньцзян. Пекін відповів зворотніми санкціями.
Минулого тижня посол Китаю в ЄС запропонував, аби обидві сторони одночасно скасували санкції. Проте стурбованість політикою Пекіна в Сіньцзяні в Європі залишається досить високою.
- Росія має набагато більше населення, масштабнішу економіку та потужнішу армію, ніж Україна. За всіма показниками вона мала розтрощити Україну на початку війни. Те, що цього не сталося — і те, що війна йде вже другий рік, а Київ має хорошу позицію, щоб відновити ще більше втрачених позицій — можна не в малій мірі пояснити реальністю, що Україна має багато союзників, а Росія — ні.
- 14 лютого президент Ірану Ібрагім Раїсі зустрівся з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні на початку триденної поїздки, оскільки дві країни зміцнили зв’язки на тлі ескалації напруженості з США. Іран все більше покладається на Китай у порятунку економіки, понівеченої санкціями США, але також побоюється, що зростаючі зв’язки Пекіна з Саудівською Аравією можуть залишити його в подальшій ізоляції.
- Головний представник Пекіна в ЄС Фу Цун поставив під сумнів заклик Заходу допомогти Україні досягти “повної перемоги”. Він також застеріг Євросоюз від підписання інвестиційної угоди з Тайванем.
- Адміністрація Байдена звертається за допомогою до Індії, оскільки США працюють над переміщенням ланцюгів постачання критичних технологій з Китаю та інших країн, які використовують ці технології “для дестабілізації глобальної безпеки”. Цього тижня офіційні особи адміністрації провели зустрічі з делегацією індійських посадовців і керівників промисловості США, прагнучи сприяти розвитку технологій та інвестиціям в Індії в межах ширшого поштовху США культивувати альтернативи Китаю.
