2020 рік став без перебільшення важливою віхою для української наукової спільноти. Адже саме цього року Національний фонд досліджень України розпочав свою діяльність з надання грантової підтримки українським науковцям.
Мета створення Фонду – докорінно змінити принципи фінансування наукових досліджень та розробок в Україні, а саме: зробити таке фінансування максимально доступним для науковців, надати грантову підтримку найкращим командам не залежно від їхнього відомчого підпорядкування та області наукових досліджень, обрати достойні проєкти шляхом оцінки незалежними експертами, в тому числі іноземними.
Осінь 2020 року видалась важливою для НФДУ: укладено 216 договорів про надання грантів на дослідження з переможцями перших двох конкурсів наукових проєктів. Грудень 2020 року став не менш відповідальним періодом: відбулось звітування грантоотримувачів за перший етап робіт. Це все дає нам змогу поговорити про перші підсумки діяльності новоутвореного Фонду з його виконавчою директоркою Ольгою Полоцькою, а також поцікавитись, які висновки на майбутнє вже зроблено.
Пані Ольго, про діяльність Фонду, напевне, знає наукова спільнота. А ось широкому загалу читачів Ваша установа знайома мало. Не могли б Ви розповісти, з чого розпочалась робота Фонду.
Так, Ви абсолютно праві, тому я із задоволенням прокоментую хронологію важливих для Фонду подій. НФДУ був створений Урядом України у липні 2018 року. Аби розпочати свою роботу, зокрема проведення конкурсів, НФДУ мав отримати необхідні затвердження від Кабміну. Так, на початку 2019 року Наукова рада (НР) Фонду розпочала розробку “Порядку конкурсного відбору та фінансування Національним фондом досліджень України проєктів з виконання наукових досліджень і розробок”. Крім того протягом 2019 року розроблявся “Порядок формування та використання коштів Національного фонду досліджень України”. В грудні 2019 Кабмін затвердив обидва документи.
Треба зазначити, що на забезпечення діяльності НФДУ та надання грантової підтримки наукових досліджень Державним бюджетом України на 2020 рік було передбачено 526,4 млн грн. Безумовно, ця сума суттєва для України, де наука вже давно потерпає від браку фінансування.
Отож, у січні та лютому цього року керівництво Фонду розпочало роботу над розробкою нормативних документів щодо забезпечення проведення першого конкурсу проєктів із виконання наукових досліджень та розробок. НФДУ мав за мету створити систему конкурсного відбору, керуючись лише науковою цінністю проєктів і дослідницьким потенціалом їхніх авторів, при цьому мінімізувати можливість «ручного» впливу на результати конкурсів.
Окрім підготовки нормативної бази левова частка сил НФДУ була спрямована на наповнення штату працівників дирекції та розробку електронної системи реєстрації експертів і заявок. Оскільки реальне фінансування розпочалось тільки на початку 2020 року, виникло чимало складнощів з вирішенням цих питань. Зокрема, електронна система реєстрації проходила у надзвичайно стислі строки, що в свою чергу призвело до тимчасових складнощів, але завдяки саме цій автоматизованій системі конкурси все ж вдалося провести.
Ось ми й підійшли до того, заради чого створювався Фонд – проведення конкурсів наукових робіт. Прошу розповісти про конкурси та ті проблеми, які доводилось долати.
Світова пандемія СOVID-19 внесла свої корективи і в роботу Фонду. В першу чергу постраждала фінансова сторона, адже обсяги фінансування зменшились з з 526 420,9 тис. грн до 300 471,9 тис. грн у зв’язку з секвестром Державного бюджету України у квітні. У зв’язку із ситуацією наукова рада прийняла рішення про необхідність проведення додаткового конкурсу, спрямованого на розв’язання актуальних проблем безпеки держави в умовах пандемії СOVID-19. Слід зазначити, що саме це рішення дозволило зберегти, хай навіть і у меншому об’ємі, фінансування роботи НФДУ у фінальній версії державного бюджету.
Отже, першим було оголошено конкурс “Наука для безпеки людини та суспільства”, прийом заявок на який розпочався 15 травня 2020 р. Загальний обсяг фінансування цього конкурсу у 2020 р. було встановлено в сумі 100 млн грн. На конкурс надійшло 516 заявок.
Другим став спеціальний конкурс “Підтримка досліджень провідних та молодих учених”, прийом заявок на який розпочався 21 травня 2020 р. Метою цього конкурсу було надання фінансової підтримки провідним науковцям України, які разом з молодими вченими здійснюють наукові дослідження і розробки, спрямовані на отримання нових фундаментальних і прикладних знань, на сприяння розв’язанню актуальних проблем розвитку держави, людини і суспільства та інтеграції української науки до світового наукового простору. Запланований обсяг фінансування конкурсу в 2020 р. – 150 млн грн. На цей конкурс було подано 415 заявок.
Вперше обидва наукові конкурси такого масштабу були відкритими для всіх наукових установ незалежно від їхньої форми власності. Не було обмежень на кількість заявок від однієї організації. Вперше з’явилася можливість встановлювати гідний рівень оплати праці для дослідників, не прив’язаний до тарифної сітки. Окрім цього, учасники конкурсу могли закласти в бюджет проєктів значні суми на придбання обладнання та матеріалів, необхідних для проведення дослідження. Врахуємо також той факт, що обладнання, навіть дуже вартісне, залишається в організації-переможця після закінчення реалізації проєкту. Тож і рівень конкуренції був досить високим.
Після виконання усіх необхідних процедур з узгодження бюджетів проєктів-переможців наукова рада схвалила надання грантової підтримки на 2020 рік для 76 проєктів з обсягом фінансування 118 млн грн в межах першого конкурсу та 140 проєктів з обсягом фінансування 137 млн грн у межах другого конкурсу.
А як саме відбувався відбір переможців?
Важливою запорукою успіху конкурсів була робота комісій конкурсів (у подальшому КК) та експертів. Для визначення проєктів-переможців кожного з двох конкурсів було обрано дві окремі комісії, до складу яких війшли знані українські вчені, які мають високу професійну репутацію та довіру серед наукової спільноти. Представництво у КК фахівців із різних галузей знань було важливим для подальшого кваліфікованого добору експертів, які мали оцінювати заявки. Загалом до КК першого конкурсу увійшла 21 особа, другого – 28. Слід відмітити, що до складу КК не було включено жодного представника НР, дирекції НФДУ, чи їхніх близьких родичів. Крім того, аби уникнути можливого тиску на членів конкурсних комісій, їхній персональний склад не розголошувався.
В обов’язки членів КК входили перевірка пакетів документів конкурсних заявок та попередній відсів тих, хто не відповідав формальним вимогам, підбір експертів і перевірка у них відсутності конфлікту інтересів, а також складання фінальних рейтингів. Варто зауважити, що члени НР, наглядової ради і працівники дирекції Фонду не ммали права втручатися в роботу КК. Лише кілька членів НР, обраних нею для ефективного виконання процесу проведення конкурсів, мали можливість моніторити перебіг процесу оцінювання проєктів. При цьому вони не контактували з комісіями, а лише регулярно доповідали Науковій раді про стан справ.
Ключовим моментом конкурсного відбору проєктів є експертна оцінка. 16 березня 2020 року НФДУ оголосив початок реєстрації українських та іноземних учених в електронній базі експертів НФДУ. Інформацію про це було надіслано до інституцій системи НАН України та ЗВО, а члени Наукової ради та Наукового комітету взялися активно заохочувати найбільш авторитетних колег із різних сфер досліджень в Україні та за кордоном долучатися до кола потенційних експертів. Для допомоги експертам був додатково прописаний алгоритм їхньої роботи, де містилась допоміжна інформація.
Однак суттєвий брак часу для повноцінного наповнення бази став відчутною проблемою в роботі Фонду. На практиці довелось зіштовхнутись з кількома складнощами. По-перше, суттєво не вистачало експертів з певних галузей. По-друге, значній кількості експертів довелось відмовити, оскільки вони були керівниками або виконавцями поданих на конкурс проєктів, тобто мали конфлікт інтересів. По-третє, процес оцінювання припав на період літніх відпусток, тому не завжди вдавалось вчасно встановити зв’язок з деякими експертами. До того ж далеко не всі зареєстровані у базі експерти відповідально поставилися до цієї своєї ролі, порушували встановлені терміни подання експертних висновків, через що було втрачено чимало часу та зусиль на пошук їм належної заміни. Тому саме проблеми добору експертів спричинили перенесення дати оголошення результатів конкурсів – комісії просто не встигали завершити процес рецензування в серпні.
Досвід роботи Фонду за стислий час вражає. Ви мали вже час проаналізувати діяльність та зробити висновки на майбутнє?
Так, НФДУ готовий зробити належні висновки після проведених конкурсів. Насамперед Фонд працюватиме над істотним збільшенням числа експертів у всіх галузях знань та підвищення якості та професійності оцінювання проєктів. Крім того, передбачається також виділення більшого часу на експертизу заявок, визначення чітких процедур взаємодії експертів з КК та НР задля забезпечення належної якості кожного експертного висновку, а також обов’язковий контроль якості кожного експертного висновку членами комісії. Також йде мова про щільніший моніторинг роботи КК з боку НР, вдосконалення формул обрахунку підсумкової оцінки проєкту. Паралельно триває робота над удосконаленням все ще небездоганної електронної системи реєстрації експертів та заявок.
Ви можете поділитись із читачами емоціями, які відчуваєте на початку 2021 року?
Ви знаєте, протягом останніх декількох місяців у мене та у команди НФДУ іноді складалось враження, що темп нашої роботи та відповідальність просто шалені. Загалом, досвід перших конкурсів свідчить, що виконано велику роботу. Іноді ми були настільки втомлені, що ставало страшно. Але у дирекції, науковій та наглядовій раді Фонду не було жодної людини, яка б сумнівалась у тому, що ми робимо надзвичайно важливі та актуальні речі. Важливо розуміти, що новостворений НФДУ – це новий інструмент держави, який має змінити принципи фінансування досліджень. Це великий крок вперед до покращення дослідницької інфраструктури, підтримки досвідчених та молодих вчених, підвищення загальної мотивації робити науку в Україні. Однак Фонд змушений функціонувати в реаліях українського законодавства, які далеко не завжди спрощують механізми фінансування досліджень. Мусимо ініціювати чисельні зміни до нормативно-правових актів.
Втім, попри це попереду – дуже важка і досить тривала праця з відбудови українською науки. Попереду — нові довгоочікувані конкурси: розвиток наукової інфраструктури, підтримка стажувань наукової молоді та створення умов для її повернення в Україну, організація наукових конференцій і багато іншого. НФДУ та я особисто вдячна всім, від кого надійшли й надходять критичні зауваження про роботу Фонду, що ретельно нами вивчаються, аналізуються і неодмінно будуть враховані в подальшій роботі. Тож, зустрічаю 2021 сповнена надій на те, що НФДУ – це спільна справа Фонду як державної установи, Кабінету Міністрів України, відповідних міністерств, депутатів Верховної Ради України та тих, заради кого Фонд існує – науковців та наукових організацій.
