#Букви пригадують про найважливіші події, які зробили 2020 рік таким, який післясмак він після себе залишив.

ЗИМА

2020 рік розпочався зі спекуляцій про можливий початок Третьої світової війни. 3 січня стало відомо, що під час ракетного обстрілу аеропорту Багдада, Ірак і його околиць за наказом президента США Дональда Трампа було вбито командира іранського спецназу “Кудс” генерала Касима Сулеймані. Американський лідер називав його “терористом №1 у світі”. У відповідь на такі дії Іран обіцяв “суворо помститися” США.

У ніч на 8 січня військові Ірану протягом 30 хвилин обстрілювали американські військові бази в Іраку, запустивши близько 22 снарядів. Операція була проведена в той же нічний час, коли американські війська завдали удару по іранському командувачу генерал-лейтенанту Касему Сулеймані в аеропорту Багдада, убивши його.

В той самий час президент України Володимир Зеленський без будь-яких анонсів попрямував до Оману. Про це українці дізналися з повідомлень ЗМІ. Коли приховати візит не вийшло, пресслужба українського лідера заявила, що Зеленський найближчими днями проведе в Омані зустрічі на вищому рівні.

З ким саме у Глави держави заплановані зустрічі, спершу розповісти не могли. Пізніше стало відомо, що Зеленський зустрівся з міністром, який підтримав Іран у конфлікті через ліквідацію Сулеймані. Вони нібито обговорили нарощування торгово-економічного співробітництва між країнами, хоча Оман міститься у чорному списку Євросоюзу.

За підрахунками журналістів, відпочинок в Омані  без урахування вартості перельоту з Києва  обійшовся президенту не менше ніж в 2,5 млн гривень. Однак чиїм коштом Зеленський літав до  Оману,  досы не відомо. Витрати на це так і не були позначені у його податковій декларації.

Жваве обговорення викликав нелише  раптовий та таємничий візит президента, а й події довкола нього. Зокрема, після того, як президент відвідав країну, в віці 79 років помер Султан Омана Кабус бен Саїд, що правив державою 50 років. А 15 січня у деяких частинах Оману температура впала до рівня нижче нуля, а сильні дощі  спричинили ликали раптові повені.

У той час, коли президент перебував в Омані, в Тегерані незабаром після зльоту з Тегерана,   літак української компанії МАУ Boeing 737 зазнав аварії. Внаслідок аварії загинули громадяни 7 країн, зокрема, 11 українців. Спочатку в Ірані заявляли про непричетність до катастрофи літака МАУ, однак 11 січня визнали, що літак був помилково збитий ракетою (до того ж зі розробленого в Росії зенітно-ракетного комплексу “Тор”). Домовитися щодо виплати компенсації жертвам загиблих вдалося лише  за рік, а плутанина з підсумками розслідування причин аварії триває й досі.

Того ж місяця спливли скандалі плівки, записані під час нарад із тодішнім прем’єром Олексієм Гончаруком. На плівках можна було почути і те, як члени уряду та найвище керівництво Нацбанку збираються брехати президентові, і відверті зазнання очільника уряду про те, що в економіці він “повний профан”. Тоді ж поповзли перші чутки про можливу відставку Гончарука та його уряду.

Олексій Гончарук у день відставки, 4 березня 2020 року

Поки Україна жила черговим скандалом у найвищих ешелонах влади, мільярдер Ілон Маск вкотре заговорив про космічне та далеке — можливе переправлення землян на Марс. Він, до слова, планує переправити туда аж 1 млн осіб вже до 2050 року. 

Також січень запам’ятався розколом у британській королівській родині. Принц Гаррі і його дружина, голівудська акторка Меган Маркл публічно заявили про намір вийти з королівської сім’ї, відмовитися від виконання королівських обов’язків, аби більше часу жити приватним життям. Гаррі та Меган Маркл були позбавлені королівських титулів і з березня не виходять у світ як члени королівської родини. Тепер принц та голлівудська акторка займаються благодійністю, працюють над подкастом і заснували продюсерську фірму.

Хоча перші випадки зараження COVID-19, як припускають фахівці, могли мати місце ще у жовтні 2019 року, а про спалах хвороби стало відомо ще в грудні, саме січень 2020 року  кардинально змінив нашу уяву  про нормальне життя. Наприкінці місяця у Китаї були ведені безпрецедентні карантинні заходи безпеки: у провінціях, де коронавірус поширювався найактивніше Все, що могло і не могло, припинило роботу, пересування громадян між містами було заблоковано, пересування вулицями — суворо обмежено. Так наш лексикон поповнило слово “локдаун”, яке вже під кінець 2020 назвуть словом року.

Лютий розпочався з вкрай важливої і довгоочікуваної новини. За три роки після проведення референдуму про вихід з Європейського Союзу Велика Британія нарешті зробила це —Brexit відбувся. Утім, половина британців досі переконана, що це сталося не  без російського вручання.

Відповідно до угоди з ЄС, 31 січня Велика Британія втратила представництво і право голосу в органах влади Євросоюзу, але при цьому залишилася частиною єдиного економічного простору аж до кінця 2020 року. Протягом цих 11 місяців сторони мали домовитися про нові умови торгівлі і співпраці, однак перемовини розблокували  лише  під кінець року і врешті-решт було підписано тимчасову угоду. 

Тоді ж  набув  логічного підсумку тривалий процес імпічменту президента США Дональда Трампа, через який Україна довго мерехтіла на перших шпальтах закордонних видань.

Як відомо, приводом для запуску процедури імпічменту стала телефонна розмова Дональда Трампа і Володимира Зеленського від 25 липня 2019 року.

Після публікації стенограми цієї розмови Трампа звинувачували в тому, що він чинив тиск на українську владу, заморозивши мільйони доларів військової допомоги та вимагаючи, аби Україна публічно оголосила про розслідування щодо його опонента на виборах Джо Байдена. Також його звинувачували й у перешкоджанні розслідуванню цих фактів Конгресом. Утім, 5 лютого Сенат США остаточно виправдав Трампа.

9 лютого нова і тоді ще зовсім маловідома хвороба почала підкрадатися до України. Стало відомо про перший випадок зараження коронавірусом COVID-19 серед громадян України. Діагноз підтвердили в чоловіка, що перебував на японському лайнері Diamond Princess як член екіпажу. 

11 лютого сталася доволі раптова ротація в Офісі президента. Колишнього адвоката Ігоря Коломойського Андрія Богдана, якого називали другою після президента людиною в державі, було звільнено. Після його відставки почалися “зачистки” — людей, призначених на посади за його рекомендацією, масово звільняли.

Посаду очільника Офісу отримав колишній помічник президента Андрій Єрмак. Він у цьому році запам’ятався неабиякою активністю в роботі ТКГ з врегулювання ситуації на Донбасі. Єрмак не тільки особисто відвідував засідання групи, але й організовував оновлення формату її роботи. Він же протягував на посади в ТКГ політичних завсідників, як то першого прем’єра України Вітольда Фокіна (згодом, нагадаємо, усунутого через гучні неоднозначні заяви про амністію для бойовиків і не тільки).

Андрій Єрмак та Володимир Зеленський, з’їзд партії “Слуга народу”, 31 серпня 2020 року

Закінчився лютий вкрай агресивними протестами на Полтавщині. Майже за місяць після оголошення локдауну у Китаї Україна почала евакуювати звідти своїх  громадян. Місцем дислокації для  обов’язкової 14-денної ізоляції  для них обрали санаторій у селищі Нові Санжари.

Місцеві мешканці зустріли прибулих гучними криками, палаючими покришками та камінням, яким намагатися розтрощити автобуси з евакуйованими. Між протестувальниками в Нових Санжарах і правоохоронцями сталися сутички. У результаті заворушень по  медичну  допомогу  звернулися дев’ятеро поліціянтів  і одна цивільна особа. Поліція затримала 24 учасників протесту. Було відкрито вісім кримінальних проваджень.

За кілька місяців з’ясувалося, що силовими методами вірус все ж не подолати. В серпні серед новосанжарців було зафіксовано першого хворого на коронавірус. 

ВЕСНА

Навесні  українці не дочекалися обіцяних посадок. Однак природа (і глобальне потепління) підготувала для землян до весни незвичайний подарунок. Після того, як у лютому полярники зафіксували найвищу за всю історію температуру, в Антарктиді почав “квітнути сніг”. 

FB Post

Також з початком весни коронавірус все ж дістався України. Принаймні, тоді був підтверджений перший в країні випадок зараження.Це був чоловік з Чернівецької області, який напередодні подорожував Італією.

4 березня українці попрощалися з урядом наймолодшого в історії України очільника Кабміну Олексія Гончарука. Коли це все ж сталося, країна  отримала  уряд, який мав рятувати економіку, але був повністю неукоплектований, зокрема, не було представників економічного блоку. 

Уряд Олексія Гончарука у день відставки, 4 березня 2020 року

Уряд Олексія Гончарука у день відставки, 4 березня 2020 року

Тим часом українські оператори мобільного зв’язку почали рятувати киян від нудьги. Київська підземка обзавелася 4G зв’язком. Пілотний запуск відбувся на станції “Академмістечко”. Тепер майже все київське метро покрите 4G.

Ближче до середини березня ВООЗ після місяців вагань все ж оголосила ситуацію з коронавірусом пандемією. Перед цим таке востаннє  сталося  у 2009 році — через свинячий грип.

На цьому тлі країни Європи почали закривати  кордони та вводити локдауни. Першою на такий відчайдушний крок наважилася Італія, одна з країн, що найбільше постраждали під час пандемії.

Тоді ж змінюватися почало й  життя українців. 11 березня уряд вирішив закрити навчальні заклади, заборонити масові зібрання, закрити авіасполучення з деякими країнами.

Київ у перші дні карантину

Київ у перші дні карантину

Згодом карантинні обмеження посилили. Міжміське та міжнобласне сполучення було припинено. Міський транспорт працював в особливому режимі, при цьому робота метрополітену була під забороною.

Припинили працювати магазини, ТРЦ, заклади харчування — будь-які об’єкти, що не були визначені як критично важливі  інфрастуктурні об’єкти. Залякування задля убезпечення  (як згодом зізнався головний санлікар) українців тоді ж позбавили можливості відвідувати парки.

Київ у перші дні карантину, черги на громадський транспорт

Київ у перші дні карантину, фунікулер

Київ у перші дні карантину, метро

Поки український бізнес, як і бізнес світовий, перебував на “паузі”, найбагатші люди світу втрачали через пандемію величезні кошти. Сукупні статки 20 найбагатших людей світу лише  за одни день (четвер 12 березня) зменшилися  на більш ніж 78 мільярдів доларів.

13 березня Україну сколихнула жахлива новина: перша пацієнтка, в якої діагностували коронавірус, померла. 

Із поширенням коронавірусу будь-які масові культурні та спортивні заходи почали скасовувати, відтерміновувати, змінювати їх  формат проведення тощо. Найпримітнішим стало скасування Олімпіади 2020 року в Токіо. Літні Олімпійські ігри мали відбутися з 24 липня до 9 серпня 2020 року. Тепер їх планують провести у 2021 році, зберігши назву “Олімпіада 2020”. Це перший такий випадок у сучасній історії, раніше Олімпіада не відбувалася у запланований термін  лише  під час війни.

25 березня уряд ввів на всій території України режим надзвичайної ситуації, який дав змогу  владі мобілізуватиь кошти для боротьби з пандемією  COVID-19. Режим надзвичайної ситуації зберігається в країні досі і триватиме щонайменше до кінця зими.

31 березня парламент ухвалив   закон про відкриття ринку землі. Земельна реформа була вимогою іноземних партнерів та однією з основних обіцянок Зеленського як президента. Прийняття закону відбулося глибокої ночі і супроводжувалося довгими тижнями рогляду парламентарями понад 4 тисяч поправок (на той момент це була рекордна кількість) до цього законопроєкту.

Бурхлива дискусія довкола цієї реформи супроводжувалося чималою кількістю маніпуляцій з приводу того, хто і кому продаватиме землю і скільки. Відбувалися і чисельні акції протесту. Особливо увагу акцентували на ймовірності того, що українску землю масово скуплятимуть іноземні корпорації.

Через це продаж землі іноземним громадянам залишається під забороною. Це питання планують винести на всеукраїнський референдум, коли буде ухвалено законодавство стосовно врегулювання  його проведення. Утім, вже зараз земельна реформа може опинитися під загрозою: її конституційнійність оскаржують у  Конституційному суді.

Протести проти запуску ринку землі під Радою, лютий 2020 року

Протести проти запуску ринку землі під Радою, лютий 2020 року

Протести проти запуску ринку землі під Радою, лютий 2020 року

2020 рік був сповнений  будь-яких трагічних подій. Чимало збитків та людських втрат спричинили  природні катаклізми. 4 квітня у Чорнобільській зоні спалахнули  масштабні лісові пожежі. Ліквідація тривала близько 3 тижнів. Останні два осередки пожежі локалізували 28 квітні. Внаслідок лісових пожеж у Зоні відчуження постраждало близько 5% біосферного заповідника.

Фотографії пожежних, які в квітні цього року боролися з вогнем у лісах Чорнобильської зони відчуження, стали основою для оригінального і зворушливого мистецького проєкту. З тисячі кадрів ліквідації пожеж зробили колаж. На картині зображений символ регенерації Чорнобиля після катастрофи на ЧАЕС – кінь Пржевальського.

На другому тижні квітня в Ухані, що 76 днів пробув в умовах жорсткої ізоляції, почали послаблювати карантинні обмеження. На честь цього було влаштовано масштабне свято. 

Тим часом в українців з’явилися додаткові причини зайвий раз не виходити з дому — через якість повітря. 16 квітня столицю України накрила пилова буря. Через це в місті фіксували численні ДТП. 

Забруднення повітря спостерігалося в Києві впродовж усього квітня. Це було пов’язано зокрема й з пожежами на Київщині та в сусідніх областях. 21 квітня Київ посів 4 місце у списку міст світу з найзабрудненішим повітрям, а 24 — очолив цей рейтинг.

Київ накрила пилова буря, 16 квітня 2020 року

Київ накрила пилова буря, 16 квітня 2020 року

Цей рік зміг позначився чималою кількістю рекордів. На тлі тотальних локдаунів попит на нафту різко впав. 20 квітня вартість бареля нафти West Texas Intermediate (WTI), основної марки в США, вперше в історії впала нижче нуля та наблизилася до мінус 40 доларів. Слідом обвалилися ціни російської нафти.

Тим часом Пентагон вирішив підігріти інтерес до таємничого, шокового  та загадкового — до НЛО. Наприкінці квітня відомство офіційно оприлюднило розсекречені відео з НЛО, а згодом   пообіцяло сформувати спеціальну робочу групу, яка буде займатися дослідженням невпізнаних летючих об’єктів.

Квітень та травень у парламенті відзначилися рекордом у сфері законодавчого спаму. Впродовж цих двох місяців тривала запекла боротьба за прийняття вкрай важливого “антиколомойського закону”, що передбачає неможливість повернення націоналізованих банків їхнім колишнім власникам.

Законопроєкт підтримали у першому читанні ще в березні. За це дали голоси 267 народних депутатів. До другого читання законопроєкту подали рекордну для України кількість поправок — їх було понад 16 тисяч. Їхній розгляд фактично заблокував роботу парламенту на старті епідемії на 1,5 місяці.

13 травня Верховна Рада України ухвалила документ у другому читанні, однак на цьому боротьба за закон, який мав унеможливити повернення націоналізованого “ПриватБанку” Ігорю Коломойському, не закінчилася.

Згодом закон все ж ухвалили  й  він був підписаний президентом. Наступний етап — розгляд закону Конституційним Судом. Чим завершиться ця боротьба ми, певно, дізнаємося вже наступного року.

Травень позбавив  усіх впевненості крім усього решти ще й  у тому, чи їхні дані у безпеці. В середині місяця розгорівся скандал навколо продажу персональної інформації мільйонів українців через один із Telegram-каналів. У причетності до цього підозрювали посадовців МВС та міграційної служби. Припускали і те, що витік стався через державний додаток електронних послуг “Дія”.

Кінець травня можна було б проілюструвати риторичним питанням: “Кому дзвонити, коли гвалтує та вбиває поліція?”.

У ніч з 23 на 24 травня у Кагарлику, що на Київщині, поліціянти вчинили злочин проти жінки, яку викликали до відділку свідком. Вони надягали на неї протигаз, застосовували наручники, а також стріляли в неї над головою з табельної зброї. Після цього жінка була зґвалтована.

Розслідування цієї справи (ймоварно, на тлі резонансу довкола неї) було завершено доволі швидко: вже в листопаді правоохоронці готувалися передавати цю справу до суду.

Цей кричущий однак не вийнятковий випадок посприяв роздмухуванню дискусії щодо необхідності відсторонення від посади міністра-рекордсмена Арсена Авакова. У містах України відбулися численні  акції протесту, проте Аваков залишився на посаді.

Під Радою вимагають відставки Авакова, 5 червня 2020 року

Під Радою вимагають відставки Авакова, 5 червня 2020 року

Під Радою вимагають відставки Авакова, 5 червня 2020 року

Під Радою вимагають відставки Авакова, 5 червня 2020 року

Під Радою вимагають відставки Авакова, 5 червня 2020 року

25 травня в США поліціянти скоїли не менш резонансний злочин. Того дня в Міннеаполісі поліція  затримала  темношкірого чоловіка на ім’я Джордж Флойд. Під час затримання один із поліціянтів застосував задушливий напад, наступаючи коліном на шию чоловіка. При цьому затриманий неодноразово говорив білому офіцерові, що не може дихати.

Внаслідок жорстокого поводження  чоловік помер. Розтин підтвердив, що причиною смерті стало задушення. 28 травня США спалахнули масові протести проти расизму і поліційної агресії, що тривали попри пандемію довгі тижні. #Букви розповідали про це докладніше в матеріалі “Вбивство Джорджа Флойда і масові протести в США: хронологія подій”.

Під завершення місяця в Броварах, здається, повернули лихі 90-ті. У місті сталася масштабна стрілянина, пов’язана з конфлітком між підприємцями, які займаються пасажирськими перевезеннями, і нелегальними перевізниками. Було затримано 28 осіб, ще кількі десятків могли бути до цього причетними. 

ЛІТО

11 травня в Україні почали поступово пом’якшувати карантинні заходи. Поступово (хоча і з певними обмеженнями) почали відкриватися ресторани та кафе, магазини, ринки тощо. На тлі пом’якшення карантинних заходів стало відомо, що під час карантину державний резерв зерна країни спустошили.

Під час аудиту з’ясувалося, що держрезерв був заповнений лишень на 3%, а 2700 тонн зерна, що мало у ньому міститися,  “з’їли миші”, як казали в МВС.

В кінці червня у столиці прогримів масштабний вибух. На вулиці Крушельницької (Позняки) вибухнув 10-поверховий будинок. На місці ліквідації наслідків вибуху загалом рятувальники знайшли тіла 5 загиблих.

Вибух на Позняках, 21 червня 2020 року

Вибух на Позняках, 21 червня 2020 року

Вибух на Позняках, 21 червня 2020 року

Внаслідок вибуху без житла залишилися 40 сімей. Для них було закуплено квартири, за словами Глави держави — не бюджетним коштом. #Букви розбиралися, чиїм коштом Зеленський забезпечив постраждалих квартирами і чому вони не надто радіють.

Тим часом захід України потерпав від сильних дощів. Тривалі зливи призвели до підняття рівню води в  річках, затоплення десятків населених пунктів. Паводок на Закарпатті завдав збитків інфраструктурі на близько 125 млн гривень.Сотні кілометрів доріг були зруйновані.

Паралельно дедалі відчутнішою ставала світова економічна криза, викликана пандемією. В червні найпопулярніший цирк у  світі, Cirque du Soleil, оголосив про банкрутство у зв’язку з закриттям шоу через COVID-19 і був змушений продати бізнес кредиторам в липні.

Тим часом в Україні отримав можливості для розвитку бізнес гральний. Парламент прийняв закон про легалізацію грального бізнесу, хоча це не підтримують понад 60% українців. Цей закон викликав чимало суперечок серед нардепів та занеконоєння Нацагентства  з питань запобігання корупції, адже він містить  численні  корупнційні ризики. 

Поетапна легалізація грального бізнесу була ще однією обіцянкою Зеленського як президента. Домовленості щодо цього були дуже серйозні і лобісти відповідного закону завчасно закупили обладнання на мільйони доларів. Примітно, що ближче до Нового Року саме представники цієї інсдустрії проспонсорували будування святкової зони під Офісом президента. 

Кінець липня запам’ятався “луцьким терористом”. Усі події 21 липня нагадували  швидше  дивний фільм. Вранці того дня на Театральній площі в центрі Луцька  озброєний чоловік захопив рейсовий автобус “Берестечко – Краснилівка” з заручниками. Віназвався  Максимом  Плохим і через Twitter вимагав, щоб Рінат Ахметов, Арсен Аваков, Ігор Коломойський, Віктор Медведчук, Віктор Пінчук і Петро Порошенко одночасно опублікували відеозвернення про те, що вони — злодії в законі. Також він вимагав, щоб президент України Володимир Зеленський поширив посилання на фільм “Земляни” 2005 року (документальна стрічка 2005 року про проблеми експлуатації тварин). Президент виконав вимогу і терорист здався. Тепер він знаходиться у психлікарні.

На тлі пандемії коронавірусу та економічної кризи питання клімату, яке так бурхливо обговорювалося впродовж усього 2019 року (зокрема, завдяки “людині року” — юній екоактивістці Греті Тунберг), відійшло на другий план. Однак кліматичні зміни від того нікуди не поділися. Цей рік відзначився чималою кількістю температурних рекордів, чимало  з них було встановлено в Києві. А в серпні навіть було зафіксовано твердження щодо ймовірності  найвищої  температурина Землі — понад 54 градусів за Цельсієм. 

Боротьба зі змінами клімату тривала, не припинялася і діяльність Грети. В липні Тунберг отримала премію у розмірі 1 млн євро і пожертувала їх екоорганізація.

У липні на Донбасі оголосили чергове перемир’я. Режим повного та всеосяжного припинення вогню почав діяти 27 липня. Умови перемир’я викликали обурення громадян і акції протесту, а перші порушення (до того ж чисельні) зафіксували у день його проголошення.

Весь цей час обістріли бойовиками позицій ЗСУ не припинилися, але скоротилися. Скоротилися й втрати серед українських військових. Утім, розвідка повідомляє про проведення бойовиками навчань та інші зусилля з нарощування військової сили під час перемир’я. До того ж президент РФ Володимир Путін публічно заявив, що Росія збільшуватиме підтримку окупованих територій Донбасу.

На початку серпня знову відзначився Ілон Маск. 2 серпня Crew Dragon його компанії SpaceX успішно приводнився в Мексиканській затоці в штаті Флорида. Це перше приводнення з екіпажем на борту за 45 років. Старт ракети також особливий тим, що вперше політ відбувся на космічному кораблі приватної компанії.

Вже за два дні відбулася  інша епохальна подія, однак трагічна: у Бейруті стався один з найбільших за останні роки неядерний вибух. 4 серпня в ливанській столиці стпалахнула  масштабна пожежа і було чутно сильні вибухи. Вибуховою хвилею було пошкоджено десятки споруд та транспортних засобів. Вулиці міста були вкриті  уламками будівель і склом. Як стало відомо, це  сталося через  порушення  умов  зберігання   2750 тонн нітрату амонію (аміачної селітри), що були конфісковані у 2014 році з судна “Росус”, що належало російському бізнесмену.

Крім численних  трагічних подій та катаклізмів 2020 відзначився небаченою за масштабами боротьбою з дезінформацію. Активним поширювачем фейків упродовж року залишався президент США Дональд Трамп, що змусило Інтернет-платформи розробляти та вживати нових заходів, аби зупинити поширення маніпуляцій та брехні про вибори, коронавірус та багато іншого. Twitter запровадив спеціальні позначки для дописів, що можуть дезінформувати, а Facebook вперше в історії вдався до видалення допису президента. Це сталося 6 серпня.

9 серпня стало визначним днем для Білорусі. Саме цього дня  відбулися вибори президента, за підсумками яких ЦВК оголосило, що перемогу нібито здобув незмінний білоруський лідер Олександр Лукашенко. Того ж дня в країні спалахнули перші акції протесту, учасники яких вимагають проведення нових виборів та відставки Лукашенка. Ці вибори не були визнані чесними та демократичними. Чимало країн, зокрема, Україна, не визнали їх  результати.

Акції протесту громадян Білорусі, як і силові розгони протестувальників та переслідування опозиційній лідерів та ЗМІ тривають у країні й досі. У Київі неодноразово проходили акції солідарності з народом Білорусі.

Жіночий марш солідарності з протестувальниками в Білорусі в Києві, 12 вересня 2020 року

Жіночий марш солідарності з протестувальниками в Білорусі в Києві, 12 вересня 2020 року

Жіночий марш солідарності з протестувальниками в Білорусі в Києві, 12 вересня 2020 року

Акція на підтримку білоруського народу в Києві, 15 серпня 2020 року

Акція на підтримку білоруського народу в Києві, 15 серпня 2020 року

Поки в Білорусі набирала обертів боротьба опозиції з незламним режимом Лукашенка, в Росії теж відбувалася своєрідна війна з опозицією.

20 серпня російський опозиціонер Олексій Навальний упав у кому і був екстрено ушпиталений  в Омську. За два дні його евакуювали до Берліна  непритомним. Згодом стало відомо, що Навального отруїли нервово-паралітичною речовиною з групи “Новачок”. За останньою інформацією, отруту нанесли на його спідню білизну. Опозиціонер вижив.

24 серпня Україна відсвяткувала 29-ту річницю Незалежності. До свята найвищу будівлю в світі, сверхвисотний хмарочос “Бурдж-Халіфа”, розташований в Дубаї, підсвітили кольорами українського прапора.

Під кінець літа Маск знову всіх шокував. Компанія Маска Neuralink заявила про розробку спеціальних мозкових імплантів, які дозволяють, наприклад, транслювати музику за допомогою спеціальних чіпів. Імплант чіпа вживили двом піддослідним свиням і саме на них 28 серпня було продемонстровано принцип роботи чіпу. 

ОСІНЬ

Осінь розпочалася з гарних новин для Одеси. 10 вересня закінчилася трагічна та комічна історія танкера “Делфі”, що сів на милину неподалік одеського пляжу “Дельфін” у 2019 році. Після кількох невдалих спроб його підняття і довгих місяців, вподовж яких танкер виконував функції фотозони та забруднював морську воду нафропродуктами, танкер “Делфі”  прибрали з одеського пляжу. 

Того ж місяця Україна почала робити кроки для того, щоб залучити світову спільноту до обговорення шляхів розв’язання  питання окупації Криму Росією. Під час свого виступу на ГА ООН президент Зеленський запросив лідерів країн-учасниць ООН долучитися до створення спеціальної Кримської платформи. Чимало країн вже оголосили про готовність приєднатися, перший саміт має відбутися в травні.

Під кінець місяця сталася чергова авіакатастрофа. На Харківщині під час заходження на посадку розбився літак Ан-26. На борту перебували 7 членів екіпажу і 20 курсантів Університету повітряних сил ім. Кожедуба. З 27 осіб, які були на борту, вижив лише один – курсант В’ячеслав Золочевський. Розслідування справи щодо катастрофи триває.

Незабаром загострився заморожений конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах, який триває не перше десятиліття. 27 вересня цього року стало відомо про обстріли в районі Нагірного Карабаху. Сторони звинувачували одна одну в збройних провокаціях. Активні військові дії тривали до листопада. 10 листопада стало відомо про підписання мирної угоди. Ця угода була підписана на користь Азербайджану і передбачає розгортання російського “миротворчого контингенту”.

Наступний місяць для українців запам’ятався бурхливою політичною боротьбою напердодні чергових місцевих виборів, які відбулися 25 жовтня. Вона запам’яталася такими подіями, як політ нардепа від “Слуги народу” та кандидатки у мери Києва  Ірини Верещук над столицею, та незвичайними спробами підкупу виборців (до прикладу, горілкою та ковбасою).

Остаточні результати виборів невідомі й досі, оскільки в деяких містах з різних причин голосування ще лише  має відбутися. Цікавою тенденцією на цих виборах було те, що найбільшу підтримку отримували місцеві політсили, чимало міських голів були переобрані.

Примітно, що затримка  з оголошенням результатів місцевих виборів не  надто  турбувала українців. Від початку листопада увага наших громадян була прикута до запеклої боротьби Дональда Трампа та Джо Байдена за перемогу на виборах президента США. 

Переможцем у цій війні став демократ Байден, який отримав 306 голосів виборників з 270 необхідних. Раніше #Букви розповідали, яких зусиль Трампу коштувала ця боротьба і до яких хитрощів він при цьому вдавався.

Поки у США боролися за вибори в судах, в Україні  розгорталася конституційна криза, яку не подолано й досі.

27 жовтня Велика палата Конституційного суду своїм рішенням скасувала відповідальність за неправдиве декларування (ст. 366-1 ККУ) та обмежила повноваження Нацагентства з питань запобігання корупції. Таким чином всім особам, щодо яких велося розслідування стосовно брехні в деклараціях, удалося уникнути відповідальності. НАБУ закрило понад 100 проваджень, а ВАКС скасував свій перший винесений вирок. 

Такі дії КСУ не лише  призвели до відкату назад у питанні боротьби з корупцією, а й позначилися на відносинах з міжнародними партнерами Україна. Влада досі шукає способи розв’язання цієї проблеми. Повноваження НАЗК вже відновлено, а відповідальність за брехню у деклараціях повернули, проте тепер за такі діяння не зможуть позбавити волі.

Тепер президент виступає за перезавантаження Конституційного Суду і навіть намагався відсторонити його голову у незаконний спосіб.

Зауважимо, що цієї осені справедливість хоч десь, але взяла гору. Це відбулося у Мілані, де Апеляційний суд 3 листопада визнав українського нацгвардійця Віталія Марківа непричетним до вбивства італійського фотографа Андреа Роккеллі у 2014 році на Донбасі. Він був заарештований у 2017 році  та нарешті опинився на свободі. Повернувшись до України після 3 років ув’язення, військовослужбовець поновився у Нацгвардії.

Тим часом пандемія нікуди не поділася. 8 листопада світ перетнув межу, яка лякає: було зареєстровано понад 50 мільйонів випадків коронавірусу. На сьогодні загальна кількість осіб, що хворіли та хворіють на коронавірус — понад 82 млн. 1,8 млн осіб, у яких діагностували коронавірусну інфекцію, загинули.

Оскільки хочеться вірити, що нормальне життя після пандемії можливе, не можуть не тішити  новини про те, що футуристичний потяг Hyperloop, що рухається зі швидкістю до 374 миль на годину завдяки магнітній левітації, вперше перевозив людей. Це відбулося  9 листопада.

Згодом стало відомо, що Україна приєдналася до космічної програми NASA з дослідження Місяця і Марса, ставши 9-ою країною підписантом. 

Ближче до кінця осені з’явилися також обнадійливі новини щодо COVID-вакцин. Pfizer Inc. і BioNTech SE 9 листопада оголосили, що їхня вакцина проти коронавірусу продемонструвала високу ефективність. 

Крім цього листопад запам’ятався тим, що було обрано найкращий ескіз Великого Державного герба, якого   України досі не мала. Суперечки викликало і те, чи Великий герб справді необхідний, і те, чи справді ескіз, оголошений найкращим, можна таким назвати.

Упродовж місяця запеконоєння викликали новини про нові й  нові рекорди щодобового  приросту хворих на коронавірус. 28 листопада МОЗ відзвітував про 16 294 нових випадків COVID-19. Ця позначка досьогодні залишається найвищою, зараз (якщо оперувати статистикою МОЗу) епідемія йде на спад. Загалом в Україні захворіли понад 1 млн осіб. Більш як 18 тисяч померли, майже 700 тисяч — одужали.

КІНЕЦЬ РОКУ

Грудень в Україні  позначився початком акції протестів підприємців. “Податковий майдан” розпочався 1 грудня. Активісти руху #SaveФОП вимагали змін до податкового законодавства та розширення діалогу з підприємцями, підтримки бізнесу.

“Податковий майдан” під стінами Верховної Ради, 1 грудня 2020 року

“Податковий майдан” під стінами Верховної Ради, 1 грудня 2020 року

“Податковий майдан” під стінами Верховної Ради, 1 грудня 2020 року

“Податковий майдан” під стінами Верховної Ради, 1 грудня 2020 року

Численні акції протесту підприємців супроводжувалися сутичками з поліцією. Зокрема, це відбувалося 15 грудня, коли протестувальники намагалися встановити намети на Майдані Незалежності. 

Відтоді протестувальники   влаштовували ночівлю на Майдані, перекривали вулиці та пікетували концерти “Кварталу”. 

Активісти #SaveФОП встановили намети на організували пункт роздачі їжі на Майдані, 15 грудня 2020 року

Активісти #SaveФОП встановили намети на організували пункт роздачі їжі на Майдані, 15 грудня 2020 року

Активісти #SaveФОП встановили намети на організували пункт роздачі їжі на Майдані, 15 грудня 2020 року

Активісти #SaveФОП встановили намети на організували пункт роздачі їжі на Майдані, 15 грудня 2020 року

Крім протестів ФОПів упродовж всього останнього місяця року українці спостерігали  за пригодами капелюха на головній ялинці країни. 1 грудня головну ялинку замість звичної зірки оздобили величезним капелюхом. 

Капелюх на головній ялинці України, 1 грудня 2020 року

Таке дизайнерське рішення зібрало чимало критики. З огляду на це, 11 грудня у проєкті Folk Ukraine, що опікується організацією новорічних і різдвяних свят у Києві, заявили, що вирішили прибрати прикрасу у вигляді капелюха. Це й було зроблено напередодні дня Святого Миколая. 17 грудня на його місці з’явилася зірка. 

Ялинка на Софійській площі, 17 грудня 2020 року

Однак тепер капелюха повернули у святкову зону, цього разу — як елемент світлової інсталяції у вигляді крісла. Чиїм коштом було сплачено за мандри капелюха — в матеріалі #Букв. 

Святкова зона біля головної ялинки України, 27 грудня 2020 року

Цього місяця святкового настрою не додалося для трьох людей, до яких вже рік прикута увага українців — фігурантів справі щодо вбивста журналіста Павла Шеремета, медсестри Яни Дугарь, лікарки Юлії Кузьменко та ветерана і музиканта Андрія Антоненка. За рік, який вже майже минув, українці так і не побачили і не почули переконливих доказів причетності цих осіб до злочину, але попри це один з них — Андрій Антоненко — вже прожив свій перший рік за гратами.

Суд у справі Шеремета, 21 жовтня 2020 року

Антоненко_суд_Шеремет

Суд у справі Шеремета, 21 жовтня 2020 року

Суд у справі Шеремета, 21 жовтня 2020 року

Під кінець року сталося те, чого ще на весні не було приводів очікувати. Європа почала вакцинацію проти коронавірусу. Першою на це наважилася Велика Британія. Там щеплення роблять з 8 грудня.

27 грудня вакцинація розпочалася на території ЄС. ЄС планує найближчим часом замовити ще 100 млн доз вакцини від Pfizer, отримавши загалом 300 млн доз. Цього має вистачити на вакцинування трохи більше ніж третини населення ЄС. Україна ж розраховує на те, що отримає перші поставки вакцин проти коронавірусу у лютому.

Також у грудні відбулися  дві події, яких довелося чекати роками. Міжнародний кримінальний суд в Гаазі завершив попереднє розслідування у справі за позовом України щодо військової агресії РФ. Воно тривало 5,5 року.

Цього ж місяця вийшла найочікуваніша гра року — Cyberpunk 2077. Попри неймовірно високі продажі гри (з дня релізу вже продано понад 13 мільйонів копій), її випуск відбувся не без скандалів. Гра, яку анонсували ще у 2012 році, виявилася не такою вражаючою, як очікувалося, до того її випустили доволі сирою. Розробникам вже довелося виправдовуватися перед клієнтами та інвесторами, а попереду — суди.

Натомість справи державного підприємства “Антонов” під кінець року покращилися. Міністерство оборони України вперше замовило у “Антонов” літаки для армії.