Про це повідомляє кореспондент #Букв.

Йдеться про документ № 5600, ініційований Кабінетом Міністрів.

Представляючи законопроєкт, міністр фінансів Сергій Марченко запевняв, що “запропоновані зміни торкнуться лише представників бізнесу, які протягом багатьох років звикли керуватися нормами, що були виписані спеціально під них та для їх збагачення”.

“Зокрема, це стосується протидії скруткам з ПДВ, ставки екологічного податку на викиди вуглецю, яка є найнижчою в Європі і світі, розміру ставки оподаткування за користування надрами”, – заявив очільник Мінфіну.

Крім того, міністр стверджував, що документ “не вплине на пересічних громадян і представників малого бізнесу, які працюють відкрито”.

За словами Марченка, “окремі ставки податків не переглядалися з 2017 року: акцизний податок на алкогольні напої, рента за користування стільниковим радіозв’язком та інші”.

Водночас ряд нардепів, зокрема від “Європейської Солідарності” та “Голосу”, критикували законопроєкт і закликали його не підтримувати (аргументуючи це тим, що документ негативно вплине на громадян, суттєво посилить тиск на бізнес, “вб’є інвестиційний клімат”).

Зокрема, були розкритиковані норми: про заборону керівникам підприємств виїжджати за кордон за наявності податкового боргу; запровадження оподаткування продажу квартир (на вторинному ринку); підвищення податків на землю; про те, що акциз з продажу тютюну більше не буде йти в громади; про суттєве підвищення податків тощо.

Попри безліч критики, документ № 5600 був підтриманий за основу. За нього проголосували 264 нардепи: 223 представники “Слуги народу”, 17 – від групи “За майбутнє”, 19 – від групи “Довіра”, 5 позафракційних.

Інші фракції не дали жодного голосу.

Про що документ № 5600?

Законопроєкт надійшов до парламенту 2 червня.

Це так званий “ресурсний” документ, який Міністерство фінансів щороку подає до ВР і який регламентує бюджетні надходження.

Як стверджували в пресслужбі Міністерства фінансів України, законопроєкт №5600 “сприятиме додатковим надходженням до бюджетів у розмірі близько 50 млрд грн з розрахунку на рік”.

У Мінфіні зазначили, що норми документа направлені на:

  • зменшення податкового навантаження на отримувачів державної допомоги в рамках програм “Доступні кредити 5-7-9%” та “Доступна іпотека 7%”;
  • створення “більш ефективних механізмів сплати податків”;
  • недопущення податкових зловживань ;
  • захист навколишнього середовища “шляхом поступового збільшення екологічного податку”;
  • збільшення розміру ставки оподаткування за користування державними надрами і прив’язку до ринкової
  • вартості корисних копалин;
  • створення “справедливих умов оподаткування для всіх платників податків”.

У міністерстві визнають, що законопроєкт передбачає збільшення ставок податків, акцизів та інших платежів до державного бюджету. Він стосується як підприємств, так громадян України.

“Нововведення переглядають ставки акцизного податку, екологічного податку та рентної плати. Наприклад, з 2019 року ставки податків не переглядалися, а ставки акцизного податку на алкогольні напої не переглядалися з 2017 року”, – повідомили в Мінфіні.

У частині індексації ставок податків пропонується:

1) ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України збільшити на 5 %;

2) ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів збільшити на 14,5%;

3) діючу ставку акцизу за 1 л пива замінити на ставку за 1 л 100-відсоткового спирту, виходячи із середньозваженої міцності пива за 2019-2020 роки 4,88 відсотка об’ємних одиниць та індексу споживчих цін за 2020 рік 5% (тобто пропонується вираховувати розмір акцизу за міцністю напою замість його літражу).

Читайте також:

«Про стратегію знають одиниці»: як «слуги» податковий законопроєкт Кабміну обговорювали

У частині адміністрування податків і зборів пропонується:

  • надати право контролюючим органам стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання у податковій декларації, без звернення до суду;
  • встановити забезпечення податковою заставою донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань на час адміністративного або судового оскарження (тобто вимога про заставу діятиме навіть у випадку оскарження платником податків суперечливих рішень податкових органів у судах та винесення судових рішень);
  • встановити тимчасове обмеження (за рішенням суду) права виїзду керівника компанії за кордон до повного погашення податкового боргу, тощо;
  • податкові органи отримають право направляти запити на інформацію навіть за наявності підозри щодо порушення податкового законодавства (а не за умови виявлення фактів, які свідчать про порушення).

У частині податку на доходи фізичних осіб пропонується:

запровадити оподаткування ПДФО за ставкою 18% доходів, отриманих від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості.

У частині податку на прибуток підприємств запропоновано:

встановити обмеження для великих платників податків на перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних (податкових) років у сумі 50% такого непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування.

У частині податку на додану вартість (ПДВ) Кабмін пропонує:

1) встановити обмеження бюджетного відшкодування ПДВ для платників-посередників, у разі придбання та/або імпорту товарів, що у подальшому постачаються на митній території України;

2) розширення бази оподаткування за рахунок оподаткування операцій з постачання всього ринку житла (об’єктів житлового фонду), крім житла, що будується за бюджетні кошти (тобто пропонується почати оподатковувати ПДВ операції на вторинному ринку житла, що може призвести до зростання вартості житла для населення);

3) запровадження оподаткування ПДВ операцій з реалізації Національним банком України дорогоцінних металів (крім інвестиційного золота) фізичним та юридичним особам, тощо.

У частині акцизного податку:

  • пропонується скасувати пільгу з акцизного податку для платників, які здійснюють постачання електричної енергії (когенераційної та/або з відновлювальних джерел);
  • обмежити накопичення запасів тютюнових виробів перед підвищенням ставок акцизного податку (встановити коефіцієнт 1,5 для акцизного податку з тютюнових виробів, якщо вони закупляють марки за останні 3 місяці перед підняттям акцизу більше ніж на 115% від середнього за попередні 9 місяців);
  • запровадити звітування тютюново-ферментаційними заводами про обсяги імпорту, виробництва та обігу тютюнової сировини та прирівняти таке звітування до податкової декларації;
  • перенести на виробників та імпортерів обов’язок сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі.

У частині екологічного податку:

1) ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти збільшити в 1,6 рази та передбачити їх підвищення у 8 разів у 2029 році (поступово);

2) підвищити ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 грн/т до 30 грн/тонну;

3) підвищити ставки екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну.

У частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин Кабмін пропонує:

  • запровадити диференціацію ставок ренти на оподаткування залізної руди в залежності від розміру середньої фактичної ціни за індексом IODEX 62% FE CFR China;
  • знизити ставку для залізної руди з 11-12% до 3,5-10% (залежно від світових ринкових цін на руду).

В частині рентної плати за спеціальне використання води пропонується підвищення ставки ренти за спеціальне використання поверхневих вод із зміною підходу до її визначення (зараз за басейни річок, а пропонується за райони річкових басейнів).

В частині плати за землю уряд запропонував:

1) запровадити оподаткування земельним податком земельних ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються;

2) скасувати пільги з плати за землю за земельні ділянки, надані закладам науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (у разі нецільового використання земельних ділянок);

3) скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь, яка використовується для цілей оподаткування платою за землю (земель водного фонду, земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення);

4) запровадити для власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення мінімального податку з 1 гектара такої землі (не менше 1500 грн);

5) в 4 рази зменшується розмір земельної ділянки, з якої не потрібно платити податок на доходи фізичних осіб: з 2 га до 0,5 га.

В частині єдиного податку запропоновано: виключити з платників єдиного податку 4 групи платників, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів та перепелів.

Передбачається, що переважна частина положень законопроєкту (якщо його ухвалять) набудуть чинності вже з 1 липня 2021 року.