Про те, чи є потреба у такому законопроєкті перед майбутніми виборами в етері Громадського радіо пояснив голова управління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Він нагадав, що влада публічно робила заяву про те, що має намір провести одночасно вибори президента, вибори до Верховної Ради та, можливо, місцеві вибори.

Однак, додав Жернаков, такі одночасні вибори суперечать українській Конституції.

“Вони мають бути проведені у різні дати, щоб не було узурпації влади. Демоверсію цього ми вже бачили у 2019 році, коли Конституційний Суд фактично схвалив дочасні парламентські вибори, але вони не були в один день. Однак бачимо політичні особливості, до яких це все призвело”, – зазначив він.

Михайло Жернаков додав, що на даний час, коли триває повномасштабна війна, президент України Володимир Зеленський має шалену популярність, однак повоєнна політика – це зовсім інша ситуація.

“Це небезпечна історія, коли вибори проводять одночасно: концентрація влади може бути несумісною з демократією”, – сказав він.

Він пояснив, що для того, аби провести вибори президента та парламентські вибори одночасно, потрібно отримати більшість у Конституційному Суді.

“Зараз уже 5 суддів фактично присягнули чинній владі вірністю і голосують так, як їй треба. Ще є 5 вакансій. І саме на ці вільні місця мітить дуже сильно політична влада, і саме для того пропихає такий варіант законопроєкту, який дасть їм можливість туди поставити своїх людей” – зазначив Жернаков.

При цьому, наголосив він, влада хоче, аби Європейський Союз схвалив це як реформу.

“Це не є добре, має бути саме так, як ЄС сказав до того і як написала Венеційська комісія. Інакше ми не отримаємо незалежний Конституційний Суд”, – резюмував Михайло Жернаков.

ДОВІДКА: мовиться про законопроєкт № 9225 який, за поясненням DEJURE, ще більшою мірою політизує процедуру відбору суддів Конституційного Суду України.

Зазначається, що проєкт закону мав би виправити помилки у законі, ухваленому наприкінці 2022 року, проте він лише погіршує і без того заполітизований конкурс у КСУ.

Ухвалений закон передбачає створення Дорадчої групи експертів з відбору суддів КСУ. До її складу мають увійти шестеро членів: троє представників української влади та троє міжнародних експертів.

Водночас громадські організації застерігали, що такий склад ДГЕ дозволяв значний вплив на конкурс до Конституційного Суду з боку української влади.

Венеційська комісія у своєму висновку CDL-AD(2022)054 чітко і безальтернативно висловила позицію, що ситуація потребує вирішення у випадках, коли ДГЕ не може ухвалити рішення (а голоси діляться 3 на 3). І тому кількість членів ДГЕ має бути збільшена до 7, при чому сьомий член має бути за квотою міжнародних організацій.

Однак запропонований законопроєкт № 9225 замість сьомого незалежного члена Дорадчої групи збільшує вплив політичних гравців на рішення ДГЕ, підвищуючи вимогу для кворуму (мінімального складу ДГЕ, рішення якої можуть вважатися чинними) та кількість голосів, яка дозволяє кандидату бути рекомендованим у КСУ з 4 до 5. Таким чином кандидат не може бути рекомендованим до призначення без голосів вже не одного, але двох членів ДГЕ, призначених політичними суб’єктами.

  • Венеційська комісія відмовилась від призначення членів до Дорадчої групи експертів (ДГЕ) з відбору суддів Конституційного суду України до виконання рекомендацій щодо змін у законі.
  • У Європейському Союзі наголосили, що уважно стежать за узгодженням реформи Конституційного Суду України (КСУ) з рекомендаціями висновку Венеціанської комісії щодо заявки України на членство в ЄС.