Сьогодні куріння — основна причина передчасної смерті в Україні. Хвороби, пов'язані зі вживанням тютюну, вбивають щорічно понад 85 тисяч українців. Це – 10 українців щогодини. Цей показник вищий за сумарну кількість смертей від СНІДу, ДТП, вбивства та самогубства.
Сьогодні куріння — основна причина передчасної смерті в Україні. Хвороби, пов'язані зі вживанням тютюну, вбивають щорічно понад 85 тисяч українців. Це – 10 українців щогодини. Цей показник вищий за сумарну кількість смертей від СНІДу, ДТП, вбивства та самогубства.
Наші діти починають курити:
Чому влада має негайно ухвалити комплексний антитютюновий законопроєкт
За оцінками ВООЗ, 15 % підлітків 13-15-ти років споживають тютюнові вироби. Попри значні успіхи у подоланні тютюнової епідемії у попередні роки, бездіяльність, популізм і лобізм теперішньої влади (принаймні деяких її представників) нівелюють досягнення та ставлять під ризик нікотинової залежності молодь і дітей.

Парламент утретє з початку 2020 року доопрацьовує антитютюновий законопроєкт № 4358. Щоразу текст втрачає прогресивні норми щодо боротьби проти тютюну (важливу роль у цьому відіграє керівництво парламенту, на яке впливають лобісти). Такі втрати, звісно, можуть призвести до того, що депутати все ж віддадуть за законопроєкт голоси, але чи припинить тютюнова індустрія висувати свої вимоги, а депутати — із ними погоджуватися?


Які зміни сьогодні пропонують депутати, якою може бути користь від їх запровадження та які пропозиції відхилили під тиском гравців тютюнового бізнесу — розповідають #Букви.
У листопаді 2020 року група з 14-ти народних депутатів від "Слуги народу" та "Голосу" подала до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає внесення змін до деяких законів України, що сприятимуть зменшенню шкідливого впливу тютюну на українців (№ 4358).

Цей документ вже виносили на розгляд у залі в лютому, але тоді його повернули на доопрацювання. Із кінця березня доопрацьований документ лежав у парламенті, його навіть не включали до порядку денного. Проте потім він знову був доопрацьований у травні. Фінальну версію подали на розгляд керівництву 17 травня.
Численні доопрацювання нерідко призводять до того, що прогресивні пропозиції із законопроєкту прибирають. Наприклад, раніше подавали законопроєкт № 2813. У червні 2020 року його відправили на доопрацювання, в процесі роботи над документом його авторам довелося викинути сучасну норму про стандартизовану упаковку тютюнових виробів, яка мала зробити їх візуально менш привабливими.
Ось як це повинно було виглядати:
Однак цей антитютюновий проєкт у підсумку знято з парламентского розгляду.

Утретє доопрацьований антитютюновий законопроєкт вже готовий, і він містить потрійний компроміс усіх учасників процесу.
У єдиному законодавчому органі України вживають тютюнові вироби — депутати скаржилися на сморід перед самим входом до сесійної зали, а спікер та віцеспікер нагадували, що Рада — не "айкос-френдлі". Деякі парламентарі, як-от очільник фракції "Слуги народу" Давид Арахамія, давно відкрито лобіюють інтереси виробників тютюну.

Невже ще є щось, що заважає винесенню законопроєкту на розгляд в залі у першому читанні? Невже щось заважає парламентарям нарешті взятися за оновлення антитютюнового законодавства та виконати останній пункт євроінтеграції у сфері громадського здоров'я?

Невже позиція Арахамії аналогічна позиціі фракції? А, може, й президента, який вже зустрічався з представниками тютюнового бізнесу

Розповімо детальніше про наявні пропозиції та виклики.
Про що законопроєкт № 4358?
Громадські місця перестануть бути "айкос-френдлі"
Законопроєктом № 4358 розширюються та уточнюються норми законодавства щодо вживання тютюну в громадських місцях з урахуванням ТВЕН (тютюнових виробів для електричного нагрівання).

Різноманітні пристрої для вживання тютюнових стіків (IQOS, Glo тощо) сьогодні стають все більш поширеними. За даними опитувань, ТВЕН вживають 6 % курців-чоловіків та 10 % курців-жінок. У кав'ярнях та ресторанах досі можна побачити таблички, на яких сповіщають про змогу їх вживання в приміщенні.
Законодавство забороняє куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у громадських місцях. Однак різні нормативно-правові акти, які регулюють вживання саме ТВЕН та встановлюють покарання за порушення, потребують гармонізації.

Саме це й пропонує законопроєкт
№ 4358, аби заборона врешті-решт запрацювала для всіх видів тютюнових виробів. Для цього передбачено доповнити визначення терміна "тютюнові вироби", аби його зміст охоплював усі можливі форми споживання тютюну.
Незалежні дослідження (проведені переважно для iQOS) теж демонструють, що куріння ТВЕН так само асоційоване із суттєвими ризиками для легеневої системи, як і куріння звичайної сигарети, а наявність шкідливих, імпліцитно та експліцитно канцерогенних речовин в аерозолі, що утворюються під час куріння ТВЕН, робить ці пристрої потенційно шкідливими для людей навколо (пасивних курців).
Заборона їх уживання в громадських місцях є нагальною потребою. Не в останню чергу й через те, що в разі її введення молоде покоління менше стикатиметься з використанням новомодних гаджетів для нагрівання тютюну в повсякденному житті та не матиме спокуси їх спробувати.

"Ні" тютюновим "смаколикам": заборона смако-ароматичних добавок
Поки споживачі тютюну помирають, виробникам потрібно поновлювати їхні лави, і чим молодшими вони будуть — тим краще.

Тютюнова індустрія цілиться у підлітків і молодь. Крім того, що їх залучити до куріння найпростіше, вони з високою ймовірністю приноситимуть тютюновим компаніям прибуток усе своє життя.

Задля цього виробники тютюну "вдосконалюють" свій товар, аби зробити його цікавішим для молоді. Створено вже понад 15 тисяч смаків для електронних сигарет, зокрема із жуйкою та солодкою ватою.
Активно розширюється й асортимент ароматизованих цигарок і тютюну. І це дає свої результати. У 2019-му вперше за 10 років в Україні збільшилася поширеність куріння серед молоді, не в останню чергу — через ці "смаколики".

Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на замовлення ГО "Життя", проведеного двома хвилями (на початку 2019 та 2020 років), за рік удвічі збільшилася кількість жінок, які споживають ароматизовані цигарки — з 20,8 % до 42,9 %.
У законопроєкті №4358 депутати запропонували піти на прогресивний крок і заборонити сигарети, що містять смако-ароматичні добавки, капсули або мають будь-які технічні характеристики, що дозволяють змінювати запах, смак або інтенсивність диму.

Крім того, що такі тютюнові вироби більш привабливі для молоді (зокрема, для дітей), і саме з них найчастіше розпочинають курити і виробляють нікотинову залежність, заборону ароматизованого тютюну передбачено Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом.

Підписавши Угоду, Україна зобов'язалася впровадити Директиву № 2001/37/ЄС, яку потім скасували та замінили на більш прогресивну Директиву № 2014/40/ЄС. У 2018 році уряд визнав потребу затвердження саме нової Директиви, яка і передбачає відповідну заборону.

"Ні" рекламі тютюну в Інтернеті та його спонсоруванню
Битва за здоров'я та гаманці молодих людей відбувається онлайн і офлайн. На мережевому фронті працюють соціальні платформи та блогери, у житті — білборди та сітілайти. Саме від цього всюдисущого нав'язування пропонують захистити молодь автори законопроєкту.

Наразі в Україні електронні сигарети, ТВЕН та пристрої для куріння тютюнових виробів можуть прямо рекламуватися — обмежень щодо них у чинному законодавстві немає. Законопроєкт №4358 пропонує комплексний підхід до ліквідації реклами цих виробів.
У ньому передбачено застосування заборони реклами, стимулювання продажу та спонсорства електронних сигарет, рідин до них, ТВЕН та пристроїв для куріння тютюнових виробів на тому ж рівні, як і до звичайних сигарет.

У разі його ухвалення перед користувачами Інтернету, соціальних та інших цифрових мереж перестане майоріти не лише реклама цигарок, а й усіх інших можливих тютюнових виробів.
ВООЗ однозначно стверджує, що не існує безпечних способів вживання тютюну. Він у будь-який спосіб та у будь-якій концентрації становить реальну загрозу для організму. Рішення сторін РКБТ ВООЗ закликає держави запровадити до електронних сигарет, ТВЕН і пристроїв для нагрівання такі самі заходи з попередження про шкоду та недопущення реклами, як до будь-яких інших тютюнових виробів.
Крім того, запропоновано заборону на спонсорство тютюну та пристроїв для забезпечення куріння тютюнових виробів і тютюну.

Тютюновики не зможуть бути спонсорами, наприклад, телепередач чи концертів. Також буде не можна роздавати тютюнові вироби та засоби для їхнього споживання артистам або політикам для рекламування.

Збільшення ефективності медичних попереджень на пачках
Законопроєктом № 4358 запропоновано змінити підхід до медичних попереджень на будь-яких тютюнових виробах.

Відповідно до законопроєкту, основна фраза "Куріння вбиває — кидай курити зараз" та інші, комбіновані (текст і фото), повинні будуть міститися на кожній пачці сигарет, тютюну тощо. При цьому комбіноване попередження має бути більшого розміру, ніж є зараз — 65 % пачки.

На пачках тютюнових стіків з обох боків буде текстове попередження про шкоду для здоров'я та викликання залежності, що займатиме 30% розміру пачки.
Ефективні попередження про шкідливий вплив тютюну відбивають бажання й у дітей, й у дорослих придбати його та роблять тютюнові вироби менш привабливими. Але за останні 9 років наявні попередження застаріли, а їх так і не змінювали.
Курець бачить пачку сигарет щонайменше 20 разів на день і 7 000 разів на рік. Дослідження Київського міжнародного інституту соціології за 2017 рік показало, що 54% курців замислювалися про відмову від сигарет через застереження на їхніх пачках.
Поки медичне попередження, що займає 50% розміру пачки сигарет, не змінюється, іншу половину пачки виробники тютюну намагаються прикрасити якомога рясніше, створюючи та підживлюючи міф про такого собі "модного курця" зі своїм "унікальним стилем".

Усе це призводить до того, що попередження не тільки
не справляють враження, а й приїдаються та перестають
привертати до себе увагу.
Варіантів додаткового застереження має бути загалом 14 — з різним текстом і фотографіями. Затверджуватиме їх Міністерство охорони здоров'я, і щороку вони потребуватимуть оновлення.
Збільшене попередження з новими зображеннями матиме приблизно такий вигляд:

Електронні сигарети мають перестати здаватись безпечною забавкою
Законопроєкт пропонує детальніше визначення того, як мають виглядати упаковки електронних сигарет, заправних контейнерів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах. На них мають з'явитися застереження про шкоду від вживання е-сигарет, інструкції з їхнього використання та інформація про склад рідин.

Інструкції мають сповіщати про протипоказання, появу залежності, токсичність виробу тощо.
Також обов'язковою буде довідка про вміст рідини, зокрема про наявність нікотину в складі виробу. Так склад рідин буде врегульовано вперше. Сьогодні рідини для електронних сигарет ввозять в Україну без будь-якого правового регулювання й виробники навіть не зобов'язані сповіщати про їхній склад, тому потрапити туди може будь-що.
Медичне попередження теж має з'явитися і на упаковках електронних сигарет, заправних контейнерів і рідин. Щоправда, без фотографій, і значно меншого розміру, ніж на інших засобах для куріння.

"Цей виріб містить нікотин — речовину, що викликає сильну залежність. Не рекомендовано для вживання некурцями" або "Цей виріб містить нікотин — речовину, що викликає сильну залежність" – текст, який мають друкувати з обох боків пакування, а його розмір має бути на рівні 30 % від розміру пачки.
Склад рідин для е-сигарет досі не врегульовано. А їхній продаж, попри це, до грудня 2020 року дозволено неповнолітнім. За даними опитування за 2017 рік, кожен п'ятий підліток вживає електронні сигарети.

Ціна компромісу
Тютюнове лобі в парламенті активно бореться з важливими для збереження здоров'я українців, але не вигідними для індустрії законопроєктами. Знайшовши спільну мову з очільником президентської фракції, вони змогли "відбити" важливі норми згаданого законопроєкту.

Так, 13 травня профільний комітет, члени якого переважно "слуги народу", ухвалив рішення про внесення нової редакції доопрацьованого антитютюнового законопроєкту № 4358.
При цьому законопроєкт значно послабили. Із нього зникли деякі важливі норми, як-от заборона викладки тютюну на вітринах. Викладка товару — це потужний рекламний інструмент, хоч і прихований.
Так звана спеціальна викладка систематично оновлюється, щоб привертати увагу споживачів. До того ж товар розміщують на рівні дитячих очей, поруч із солодощами та іграшками. І це працює.
За даними опитування ЮНІСЕФ за 2018 рік, 60,4 % молоді бачили рекламу сигарет, яку нібито заборонено в нашій країні. Візуальний контакт відбувається у кіосках — 56,8 % та в супермаркетах (біля каси) — 48,9 %
На жаль, демонстрація сигаретних пачок на вітринах залишиться й надалі. Тютюнові компанії (які за сумісництвом є виробниками ТВЕН) і далі використовуватимуть видиме розміщення своєї продукції для залучення нових та підтримання інтересу теперішніх курців.

Ароматизовані сигарети та тютюн для самокруток (з ментолом, смаком фруктів тощо) під заборону підпадатимуть, а ось ТВЕНи зі смаками будуть дозволені для продажу. Таким чином ТВЕНи, що й без того останнім часом стають дедалі поширенішими, опиняться на піку популярності серед молоді, яка більш схильна до споживання "тютюнових смаколиків".
До того ж не пройшла норма щодо того, аби розміщувати медичне застереження розміром 65 % від розміру пачки на всіх тютюнових виробах. Медичні попередження (зображення та текст) розміром 65 % пачки з'являться на сигаретах та тютюнових виробах для куріння. Водночас на упаковках тютюнових стіків буде тільки текстове попередження, що займатиме третину пачки. На самих пристроях для нагрівання жодних настанов не буде.
Очевидним видається те, що чим довше законопроєкт не виносять на голосування, тим, по-перше, більшого відкату домагаються гравці тютюнового ринку, по-друге, компроміснішими в підсумку стають зміни, які важливі для того, щоб захистити молодь — а особливо дітей — від куріння.

Україна відстала і на законодавчому рівні є не захищена від новітніх пристроїв для вживання тютюну, а рідини для вейпів, які популярні серед молоді, взагалі не піддаються ніякому врегулюванню.

Реальні кроки для того, щоб зменшити шкідливий вплив і створити країну, вільну від тютюнового диму, вже прописані. Депутатам залишається лише проголосувати за відповідний законопроєкт.

Провладна монобільшість має все для того, аби нарешті осучаснити антитютюнове законодавство та перервати багаторічну традицію ігнорування Верховною Радою антитютюнових ініціатив, зокрема тих, що Україна зобов'язана виконати.
Чи хочуть цих змін українці?
Українці не тільки помічають проблему, але й активно підтримують різноманітні заходи для протидії тютюновій епідемії. Зокрема норму про заборону використання систем нагрівання тютюну в громадських місцях, яка є у чинній версії законопроєкту підтримують 90% українців. А от дві інші норми, які мають таку саму підтримку було виключено із законопроєкту під час доопрацювання – це заборона викладки та підвищення мінімального віку продажу тютюнових виробів до 21 року.
Згідно з опитуванням щодо вживання тютюну Всесвітньої організації охорони здоров'я за 2017 рік, 63 % дітей від 13-ти до 15-ти років та 25 % дорослих в Україні помічали рекламу тютюну або ж стимулювання продажів тютюнових виробів у місцях продажу (магазинах, супермаркетах і кіосках) попри її законодавчу заборону.
Опитування КМІС за 2019 рік підтверджує, що 83,5 % громадян України підтримують заборону сигаретних викладок у магазинах, кіосках, супермаркетах як форми прихованої реклами. У 2020 році таких було вже 87 %.
Антитютюнові заходи та їхня ефективність: досвід інших країн
Країни ЄС, хоч і спираються на стратегії, розроблені Єврокомісією, все ж інколи діють на власний смак і розсуд. Наприклад, у 2015 році парламент Франції ухвалив закон, згідно з яким пачки всіх виробників цигарок будуть однаковими, аби зробити їх менш привабливими.
У Канаді після заборони видимого розміщення упаковок тютюнових виробів у точках продажів рівень куріння серед підлітків 15-19-ти років знизився із 22 % у 2002 році до 12 % у 2011 році.


Приголомшливих результатів у цьому питанні досягла Ісландія. Заборонивши викладку тютюну на вітринах у 2001 році, вона скоротила поширеність куріння серед підлітків майже втричі. У 1999 році курили щонайменше раз на рік 28 % підлітків, а у 2011 році — тільки 10 %.
Крім зазначених країн заборона видимого розміщення пачок тютюнових виробів діє також у Великій Британії, Фінляндії, Норвегії, Австралії, Новій Зеландії, Таїланді, Кенії, Непалі, Панамі та Ірландії.

Тобто в цих країнах побачити сигаретні пачки у місці продажу можливо лише на прохання повнолітньої особи, а загалом вони сховані за спеціальними ролетами, дверцятами або в зачинених боксах над касами. Інформація про наявні тютюнові вироби та їх ціни міститься у формі чорно-білої таблиці визначеного формату та розміру на вітрині або біля каси.
Своєрідним маркером того, наскільки гарно та чи інша країна проявляє себе у боротьбі з тютюнопалінням, може бути рейтинг споживання сигарет на душу населення, який раз на кілька років формує організація "Tobacco Atlas".
Україна в цьому списку посідає 22 місце. На кожну людину у віці старше 15 років припадає 1,849.4 цигарок. Згадані вище Франція, Канада та Ісландія посідають 62, 66 та 77 місця, відповідно. У кожній з цих країн показник кількості цигарок на одну людину майже або більш ніж удвічі менший, ніж в Україні. Опитування КМІС за 2019 рік доводять, що 83,5 % громадян України підтримують заборону вітрин із тютюновими виробами в магазинах, кіосках, супермаркетах як форми прихованої реклами. У 2020 році таких стало вже 87 %.
За цими числами стоять людські життя. Сьогодні куріння — основна причина передчасної смерті в Україні. Хвороби, пов'язані зі вживанням тютюну, вбивають щорічно понад 85 тисяч українців. Це – 10 українців щогодини. Цей показник вищий за сумарну кількість смертей від СНІДу, ДТП, вбивства та самогубства.