Про це очільник МЗС написав у виданні Foreign Affairs.

Кулеба зазначив, що в той час, коли Росія нарощує військові сили вздовж українського кордону та гальмує мирні переговори, щоб припинити війну на Донбасі, президент Росії Володимир Путін пропонує привабливу перспективу для Заходу: тримати військовий нейтралітет стосовно України в обмін на спокій.

Проте, Путін не дотримується таких ультиматумів: історія свідчить, що вони лише розпалюють його апетит. В жодному разі не можна ігнорувати все агресивніші наміри Путіна. Мало того, що зараз на столі нове широкомасштабне вторгнення в Україну, президент РФ також сподівається врешті  змінити архітектуру безпеки Європи на шкоду Заходу.

Європа занадто довго ігнорувала амбіції Путіна та відповідала слабко та з запізненням. Міністр переконаний: настав час відповісти рішучою силою.

“Народ України зробив вибір у 2013 році після того, як президент України Віктор Янукович, діючи за вказівкою Путіна, намагався суперечити громадській думці та інтегрувати країну з Росією замість ЄС. У листопаді того ж року українці вийшли на вулиці на так званий Євромайдан. Янукович намагався придушити демонстрації грубою силою, але недооцінив волю українців, які відповіли люттю, а не страхом, і врешті-решт скинули його”, – заявив очільник МЗС.

Меседж навряд чи міг бути чіткішим: українці не зацікавлені в затишності з Росією і ніколи не відмовляться від інтеграції з Заходом. Проте Путін, схоже, не засвоїв цього уроку. У зв’язку з тим, що його клієнт вийшов з-під влади та не міг змінити орієнтацію України зсередини, президент Росії вдався до насильства. На початку 2014 року Росія вдерлася в Україну, окупувала Крим і розпочала смертельну війну на Донбасі.

Бажаний бліцкриг не вдався – Путін надто недооцінив рішучість українців. Зараз він вимагає поступок – і це в жодному разі не принесе позитивного результату. Історія вже має схожі випадки.

“У 1992 році в Придністровському регіоні Молдови посилилася війна, пострадянський конфлікт, який протиставив очолювані Росією сили проти уряду Молдови. Попри те, що Росія розпалювала конфлікт, вона вимагала від молдовського уряду безпосередньо розмовляти з сепаратистським регіоном, а Москва грала роль посередника – і пропозицію прийняли.  У 1994 році, в черговій спробі покласти край суперечці, Молдова офіційно прийняла нейтральну політику, заявивши, що вона не буде прагнути членства в НАТО. Результат обох поступок? Тридцятилітній заморожений конфлікт без розморожування”, – заявив міністр.

Єдиний ефективний шлях вперед – це комплексний план стримування, який зараз розробляють Україна та її партнери. Перший компонент – надіслати Москві чіткі політичні сигнали.

Друга частина плану передбачає наслідки: у гіршому разі вторгнення Захід запровадить суворі санкції. Розробка цих руйнівних заходів зараз могла б позбавити Захід потреби в застосуванні їх пізніше.

Третя й остання частина плану – поглиблення військової допомоги Україні. У нас є власні боєздатні військові сили в Україні, і ми не очікуємо, що західні країни будуть кидатися на землю. Однак нам потрібно більше зброї, щоб бути в змозі захистити себе. Все має значення, від боєприпасів до медичного обладнання, але нам насамперед потрібна протиповітряна та протиракетна оборона.

Кулеба наголошує: мета України проста – мир через силу. Наразі Сполучені Штати та їхні європейські союзники повинні поговорити з Путіним, щоб виграти час і зміцнити Україну до такої міри, що в Росії просто не буде можливого військового варіанта для вторгнення в неї. Тоді можна буде досягти справедливого мирного врегулювання на Донбасі та нарешті привести Україну до ЄС і НАТО.