Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

Підозрюваними у цій справі стали ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк і декілька топменеджерів корпорації ДТЕК Ріната Ахметова.

Головним питанням у справі є те, чи були завдані збитки через реалізацію схеми “Роттердам+”. У серпні 2020 року НАБУ і САП отримали висновок експертного центру СБУ про відсутність збитків від схеми. Тоді ж процесуальний керівник, прокурор САП Віталій Пономаренко закрив справу за відсутністю складу злочину.

НАБУ оскаржило це рішення прокурора, але потім правомірність дій Пономаренка підтвердив Вищий антикорупційний суд. 

При цьому апеляційна палата ВАКС за позовом Нікопольського заводу феросплавів Ігоря Коломойського переглянула рішення й відновила справу. Однак в січні минулого року цей же прокурор Пономаренко знову закрив справу, вказавши ту ж підставу – недоведеність збитків. 

НАБУ вимагало зміни процесуального керівника. Після тривалих гучних політичних скандалів генеральна прокурорка Ірина Венедіктова змінила прокурора. Ним став Денис Демків – прокурор САП, який близько двох років перебував у групі процесуальних керівників у справі “Роттердам+”. Демківа призначили прокурором у цій справі 5 травня. Усього через 15 днів він також закрив справу за тих же самих причин, що і його колега – недоведеність збитків, відсутність складу злочину і закінчення строків.

“Я вважаю, що, крім питання доведення збитків, моє бачення, що у нас наразі завершився максимально допустимий термін слідства. І закінчився він ще до того, як я став старшим групи прокурорів. Мною було прийнято рішення про закриття провадження щодо 6 підозрюваних за пунктом 3.ч.1 ст. 284 КПК “(не встановлено особу, яка вчинила кримінальний злочин, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків скоєння особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі. – Ред.)”, – прокоментував своє рішення Демків.

В НАБУ ж заявили, що рішення Демківа про закриття справи викликає сумніви у його об’єктивності. За даними бюро, рішення було прийнято в неробочий час, без консультацій з детективами й належного вивчення матеріалів справи.

Сам Демків відкидає ці звинувачення. Прокурор зазначив, що перед закриттям справи мав багатогодинні консультації з детективами.

Справа “Роттердам+” нерідко ставала причиною конфліктів між НАБУ та САП. Зокрема, у 2018 році НАБУ планувати поставити систему прослуховування у кабінеті прокурорки Ярової, яка займалася цієї справою. Бюро підозрювало, що вона може “злити” справу.

Такі ж звинувачення лунали в адресу екскерівника САП Назара Холодницького, який теж заявляв про проблему доказу шкоди у справі.

Водночас очільник громадської організації “Центр протидії корупції” Віталій Шабунін підозрює, що Демків діяв через домовленість із заступником голови Офісу Президента Олегом Татаровим. За його словами, Татаров начебто пообіцяв Демківу посаду керівника САП на конкурсі, який зараз відбувається. Шабунін також наголосив, що цей прокурор не розкрив жодної резонансної справи. 

Сам Демків каже, що взагалі ніколи не бачив Татарова й відкидає усі звинувачення.

“Що стосується звинувачень Шабуніна, то повинен сказати, що, наскільки пам’ятаю, наживо Татарова ніколи не бачив, а інших згаданих у пості людей бачив тільки на тестуванні. Тому мене дивують такі коментарі й така подача (“не провів жодної резонансної справи”. – Ред.), водночас як замовчується мій цивільний позов про конфіскацію майна проти одного з народних депутатів. А ця історія обіцяє теж бути дуже медійною”, – заявив Демків.

Що відомо про “Роттердам+”?

“Роттердам+” – методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій,  при розрахунку прогнозної гуртової ціни електроенергії в Україні. Методика застосовувалася в Україні з травня 2016-го по червень 2019 року.

Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в державі  запрацював новий ринок електроенергії відповідно до закону “Про ринок електроенергії”, який був ухвалений у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.

У 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП), через формулу “Роттердам+”.

За даними слідства, у 2016 році при розробці порядку формування гуртової й ринкової ціни (“Роттердам+”) чиновники забезпечили включення до нього необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Відтак, були створені умови для зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовому ринку (і, як наслідок, для зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців).

Зазначалося, що в результаті  здорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, зокрема й першої необхідності.

Слідство наполягало, що внаслідок зазначених дій споживачам електроенергії протягом 2016-2017 рр. було нанесено 18,87 млрд грн збитків, з яких 4,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори введення “Роттердам+”.

У серпні цього року в НАБУ повідомляли, що економічні наслідки всього періоду дії формули (2016 – липень 2019) оцінені у науково-економічному дослідженні та становлять 39 млрд грн.

  • 2 грудня Національне антикорупційне бюро звинуватило Офіс генпрокурора у перешкоджанні притягненню винних до відповідальності у справі про заволодіння майном Нацгвардії. Згідно з заявою, Офіс чинить тиск на Бюро і це відбувається не вперше (раніше – в справі по “Роттердам+” і відносно власника “ВіЕйБі Банку”).
  • Щодо формули “Роттердам+” Венедіктова відповіла, мовляв, допоки прокурор не ухвалив рішення про закриття справи, питання щодо його заміни не підіймали. В грудні вона заявляла, що питання щодо необхідності заміни прокурора вивчається.