Про це повідомив в інтерв’ю щотижневій газеті ZEIT ONLINE німецький вірусолог, що спеціалізується на коронавірусах, очільник Інституту вірусології в берлінській клініці Шаріте Крістіан Дростен.

Звичне для нас життя змінюється на очах. Пане Дростене, ви хвилюєтеся?

Насправді, я, як і багато хто зараз, частково намагаюся витіснити ці думки. Сподіваюся, що мене і мою сім’ю вірус не торкнеться. Але все може обернутися, звичайно, зовсім інакше. І досі є люди, які закривають очі на цю нову реальність.

До вас прислухається населення, ваші слова зараз мають певну вагу. Як на вас впливає ця роль?

Вона мені якось випадково дісталася і поступово починає втомлювати: запити від ЗМІ, політичні консультації … Я не політик, я вчений. Із задоволенням буду пояснювати все, в чому сам розбираюся. Суспільство повинно мати доступ до наукових знань, щоб кожен міг мати уявлення про ситуації, що склалася. Але при цьому я чітко вказую, де мої знання закінчуються. Я завжди так робив.

Життя в країні зараз завмирає. Дитячі садки та школи з цього тижня закриті. Чи вважаєте ви реакцію влади адекватною?

За останні дні не так багато рішень було прийнято на підставі підтверджених наукою даних – велика частина все ж носила політичний характер, і напевно це правильно. Безумовно, ці рішення приймалися і під враженням від жорстких заходів, введених в сусідніх країнах. Але як би там не було, я думаю, зараз вже у всіх федеральних землях Німеччини здійснено перехід на новий режим. Скрізь було прийнято рішення про заборону громадських заходів та про припинення роботи дитячих садків і шкіл.

Вважається, що ви брали активну участь в консультаціях з питання про закриття шкіл. Своєчасним було це рішення?

Цього я не знаю. Ймовірно, ми тільки через якийсь час зрозуміємо, наскільки своєчасно було зроблено ці кроки. Я завжди говорив, що необхідно прислухатися до думки вчених з різних сфер. Подібні рішення виходять за рамки компетенції фахівців з епідеміології та вірусології. Я бачу своє завдання не в тому, щоб спрощувати реальність, а в тому, щоб прояснювати різні аспекти, не приховуючи при цьому якісь неясні моменти; важливо прямо говорити: “Того-то і того-то ми не знаємо, остаточне рішення тут повинні прийняти політики”. І якщо прийняте в такому випадку рішення подається саме як політичне, це, мені здається, нормально.

Як ви вважаєте, карантинні заходи спрацюють?

Сподіваюся, вони вплинуть на динаміку поширення вірусу. Можливо, це вдасться оцінити вже до Великодня. Можливо, ми вже тоді побачимо, що інфікованих менше, ніж можна було очікувати виходячи з поточного експоненціального зростання, і що ця крива на графіку стала більш плавною. Але на рівень смертності це вплине не відразу. Тому що люди, які помруть від вірусу в період до Великодня, або вже зараз заражені, або заразиться в найближчі дні. Крім того, прийняті сьогодні рішення змінять наше життя не відразу, а лише через кілька днів. Вже зараз наша повсякденність змінюється; батькам поступово вдалося організувати догляд за дітьми, все більше людей почали усвідомлювати, що не слід зустрічатися компаніями. На те, щоб звикнути до всього цього, буде потрібно якийсь час.

Зараз обговорюється можливість введення комендантської години, тому що, здається, ще не всі зрозуміли, що слід залишатися вдома і скоротити соціальні контакти, в тому числі щоб убезпечити інших.

Думаю, якраз зараз в головах людей багато чого змінюється. Карантинні заходи введено зовсім недавно, але зараз вже більшості має стати все ясно. Якісь невиправні люди у нас завжди знайдуться, на відміну від Китаю – де навіть таких виправляють. Але я радий, що ми живемо не в такому суспільстві, як китайське. І я, до речі, не впевнений, наскільки взагалі важливо для загальної картини епідемії виявити всіх “невиправних” до єдиного.

Значить, навіть якщо “коронавечірки” під час епідемії триватимуть, ви не скажете: “Тепер вихід на вулицю для всіх заборонено”?

А хто я такий, щоб проголошувати такі заборони? Я як вірусолог можу лише висловлювати експертну думку з певних питань. Все інше – не в моїй компетенції. Тут я вже не вчений, а просто приватна особа. Я не маю мандату від виборців. Але я вважаю, що закриття барів і ресторанів, скасування публічних заходів, закриття дитячих садків і шкіл – це вже дуже ефективно. Важливо запобігти більшій частині особистих контактів.

Наскільки успішно, на ваш погляд, Німеччина справляється з початковою фазою епідемії?

Я вважаю, що в Німеччині вдалося розпізнати спалах на дуже ранньому етапі: на два-три тижні раніше, ніж у деяких сусідніх країнах. Це вдалося завдяки масштабній діагностиці – ми проводили багато тестів.

Безумовно, якісь випадки під час цього першого етапу ми пропустили, це неминуче. Але я не думаю, що ми невірно оцінили масштаб спалаху. Звичайно ж, ми фіксуємо далеко не всі випадки, але все-таки більше, в порівнянні з іншими країнами.

Наприклад, з Італією?

В Італії в першу чергу тестують тих, хто потрапляє в лікарні. Населенню там відомо, що тестів не вистачає, тому навіть при наявності симптомів люди залишаються вдома, а якщо самопочуття погіршується – їдуть в лікарню. Туди вони надходять вже з утрудненим диханням і, по суті, їх доводиться відразу класти в реанімацію. І тільки в цей момент їх тестують. Тому і середній вік зареєстрованих пацієнтів в Італії значно вищий, ніж у нас. Я виходжу з того, що дуже багато молодих італійців або інфіковані, або вже перенесли інфекцію і не потрапили в статистику. Це пояснює і настільки нібито високу смертність від вірусу в Італії.

Як довго ще лабораторії Німеччини встигатимуть тестувати нові випадки?

У якийсь момент ми неминуче відстанемо. Ми просто не в змозі збільшувати необхідні для діагностики потужності так само швидко, як зростає кількість інфікованих. І тоді з’єднаються два фактори. Хтось із хворих помре від COVID-19, але оскільки ми не зможемо тестувати всіх, статистика наша стане дуже неповною. Тоді відсоток летальних випадків підвищиться і у нас. Тобто зовні буде здаватися, ніби-то вірус став небезпечнішим, але це виключно статистичне спотворення. Воно ілюструє тенденцію, яка вже почалася: ми пропускаємо все більше випадків зараження.

Як же з цим боротися?

Спробувати прискоритися. Якщо у людини виявлено вірус, ми можемо вважати всю його сім’ю інфікованою, навіть не проводячи тест. Просто тому що відомо: якщо інфікується один член сім’ї, він заражає домочадців. Якщо відразу прийняти всіх членів сім’ї за інфікованих, можна заощадити велику кількість тестів. Уявіть, що ви заразилися, а на наступний день ваша дружина повинна стояти в черзі на тестування. А якщо раптом перший тест не спрацює, їй доведеться йти здавати повторно. Толку в цьому мало. Краще відразу залишити всю сім’ю на карантині. У Нідерландах обрали саме такий шлях, і я збираюся запропонувати його представникам органів охорони здоров’я Німеччини.

Які ще є можливості?

У якийсь момент про підозру на інфекцію повідомлятимуть тільки на підставі симптомів, і статистика буде орієнтуватися на такі випадки. У той же час наявні тести доведеться перерозподілити на користь груп ризику. Якщо яка-небудь дівчина-студентка, у якої здоров’я в нормі, сидить у себе вдома на карантині і дивиться Netflix, лікарю не обов’язково знати результат її тесту. Нехай сидить і одужує. І зовсім інший випадок – якщо мова йде про 70-річну не надто здорову людину, яка захворіла й ізольований вдома. ЇЇ хотілося б перевірити, а потім кожні пару днів дзвонити і запитувати, як їй дихається. Щоб вона своєчасно потрапила до лікарні, а не надходила вже з серйозними легеневими порушеннями в амбулаторне відділення, звідки її відразу відправлять в реанімацію.

Чи можна очікувати незабаром появу швидкісної діагностики?

Необхідно дочекатися появи тестів для визначення антигену, які зможуть швидко підтверджувати наявність вірусного білка. Зовні такий тест схожий на тест на вагітність – і результат можна дізнатися так само швидко. Якщо ці тести себе виправдають, вони повністю замінять нинішні. Тоді і черги зникнуть. Я сподіваюся, що це може відбутися до травня.

До того моменту можуть заразитися мільйони людей. Чи готові до цього німецькі лікарні?

Незалежно від будь-яких підрахунків, всі, з ким би я не говорив, вважать, що зараз необхідно знизити захворюваність. Інакше ми втратимо момент, і через кілька тижнів у нас почнуться ті ж проблеми, що в Італії. У нас більше ліжок і, можливо, трохи вищий рівень професійної підготовки фахівців – але і цього, нехай навіть високого, рівня реанімаційної допомоги все одно буде недостатньо. Враховуючи нинішню ситуацію нам необхідно – навіть за найскромнішими розрахунками – в три рази більше потужностей інтенсивної терапії, щоб забезпечити апаратами ШВЛ всіх, кому це може знадобитися.

На федеральному рівні прийнято план дій у надзвичайній ситуації. Планується забезпечити додаткові потужності для легких випадків і подвоїти кількість ліжок інтенсивної терапії.

Хороший план. І для його реалізації нам потрібен час, який ми хочемо виграти за допомогою вжитих нині заходів. Прямо зараз ми замовляємо додаткові апарати ШВЛ, готуємо відділення і лікарняні палати. Ось це все (вказує на будівлю навпроти) – лікарняні площі. В даний час вони використовуються як офіси. Зараз ці поверхи розчистять і встановлять там ліжка, в тому числі з апаратами ШВЛ. Цей процес займе пару тижнів. Саме для цього – а не для термінової розробки вакцини – і потрібен час, який ми виграємо зараз.

Давайте поговоримо про сам вірус. Ви вивчаєте коронавіруси вже дуже давно. Які особливості Sars-CoV-2 виявилися для вас головною несподіванкою?

Дуже просто: вірус активно розмножується в гортані. Вірус важкого гострого респіраторного синдрому (SARS), що викликав спалах в 2002-2003 роках, так і не вдалося забрати з тканин гортані. У пацієнтів з SARS вірусів в організмі було набагато менше, а патоген був не таким заразним. Крім того, цей новий коронавірус володіє дивовижною біологічною особливістю: в його поверхневому білку є ділянка протеазного розщеплення. Від наявності цієї ділянки – наприклад, в разі пташиного грипу – зазвичай залежить, чи стане збудник причиною серйозного захворювання у птиці чи ні.

B чому ж особливість цієї ділянки?

Щоб вірус міг розвинутися і ввійти в наступну клітину, поверхневий білок повинен бути надрізаний. І завдяки такій ділянці з надрізами вірус, ймовірно, готовий до розщеплення відразу ж після виділення з попередньої інфікованої клітини. Уявіть собі аркуш паперу, який легко вирвати з блокнота, тому що у нього є перфорована лінія для відриву. Ось і у вірусу Sars-CoV-2 така перфорація є.

Як це впливає на перебіг хвороби?

Поки важко сказати. Можливо, це призводить до того, що вірус виділяється з клітини вже в зрілому стані, готовий до проникнення в наступну клітину. Може бути, саме тому Sars-CoV-2 так активно розмножується в горлі і так легко передається. Все це потрібно з’ясувати.

… і зрозуміти, наприклад, який відсоток летальних випадків?

Насправді, зараз важливіший інший показник: Infection Fatality Rate, тобто частка померлих серед тих, що заразилися – включно з тими, хто не має яскраво виражених або взагалі будь-яких симптомів, а тому не потрапляє в статистику. Завдяки цим показникам ми можемо приблизно оцінити кількість незареєстрованих випадків. Скільки людей взагалі нічого не відчули? Скільки мали лише легке першіння в горлі? Серед перших інфікованих в Німеччині, яких ми уважно обстежили в наукових цілях, таких було чимало. Я нерідко чую, що в 80% випадків інфекція протікає в легкій формі. Але у мене складається враження, що ця частка навіть набагато вища. І було б важливо дізнатися це напевно.

До ризику, що COVID-19 викличе важкий перебіг хвороби, особливо схильні літні люди і люди з хронічними хворобами. Але неодноразово повідомлялося і про людей середнього віку, 30-35 років, які потрапляють в реанімацію і навіть помирають. Чому так відбувається?

У молодих людей звичні респіраторні захворювання іноді теж протікають дуже важко. Однак найчастіше у нас дуже мало даних про цих людей. ЗМІ в таких випадках пишуть: “35-річний чоловік потрапив у реанімацію”. Але у 35-річної людини теж можуть бути важкі фонові захворювання. Відомо, наприклад, що серйозним чинником ризику при COVID-19 є високий індекс маси тіла, так само як ішемічна хвороба серця, тобто звуження коронарних артерій через атеросклероз. Пневмонія створює величезне навантаження на серцево-судинну систему. І якщо серцево-судинна система з самого початку не в порядку, то додаткове навантаження призводить до її пошкодження. Багато людей у ​​віці 35-50 років живуть з такими факторами ризику. Інша гіпотеза полягає в тому, що деякі могли вдихнути величезну дозу вірусу прямо в легені. Тоді вірус починає розмножуватися відразу в глибоких дихальних шляхах, не викликаючи спочатку імунної реакції в горлі. Можливо, в цьому випадку людина відразу заражається дуже серйозно – організм ще не встиг виробити ніяких засобів захисту. Але все це, повторюю, тільки гіпотези.

Судячи з того, що нам відомо, чоловіки хворіють частіше, ніж жінки. З чим це може бути пов’язано?

Поки ми не знаємо. Можливо, з тим, що фактори ризику, про які ми щойно говорили, частіше трапляються саме у чоловіків. Деякі дослідження вказують на те, що місце примикання на поверхні клітини, яке вірус використовує для проникнення, особливо характерне для клітинної будови організму чоловіків-азіатів. Але, чесно кажучи, я думаю, що це просто вписується в загальну картину, тому і з’явилася така інтерпретація. Більш того, чоловіки хворіють частіше і за межами Китаю, тому аргументація не здається мені переконливою. Поки у нас просто немає надійних даних.

Тут, в цій лабораторії, аналізуються зразки мазків, в яких може бути коронавірус. Потім ота машина, що стоїть позаду, виділяє геном вірусу для проведення ПЛР-аналізу.

Ви вже не раз говорили, що створити ліки і вакцину в швидкісному режимі неможливо. Невже зовсім немає надії?

Можливо, ситуація виявиться настільки серйозною, що якісь правила і процедури скасують і спростять. Теоретично можна собі уявити, що доведеться спростити існуючі протоколи, з огляду на надзвичайну ситуацію, і що будуть застосовуватися вакцини, які не пройшли всіх належних клінічних перевірок. Все це поки не точно. Але якщо зовсім притисне – поки я такого не виключаю, – можна собі уявити і такий сценарій.

У будь-якому випадку, у деяких біотехнологічних компаній вже давно є варіанти вакцин в розробці.

На цьому тижні в США першому добровольцю ввели експериментальний зразок вакцини, виготовленої приватною біотехнологічною компанією. Вакцина заснована на мРНК (матрична рибонуклеїнова кислота), тобто на маленьких фрагментах генетичного матеріалу. Це правильний підхід?

Важко поки судити. Думаю, це підхід прискорений. Не знаю, чи може він стати масовим. Скоріше, мова може йти про те, щоб запустити в масове виробництво поверхневий білок вірусу, проти якого імунна система буде активно виробляти антитіла. Деякі компанії дотримуються такого підходу. Вакцину такого роду можна було б спеціально використовувати для щеплень людям, що входять до груп ризику. При критичному варіанті розвитку подій можна уявити, що буде відбуватися щось подібне.

А який варіант розвитку подій ви б вважали критичним?

Не можу і не хочу зараз нічого такого представляти.

Який препарат ви вважаєте сьогодні найбільш перспективним?

Кращим варіантом мені здається “Ремдесівір”. Його розробили для боротьби з вірусом Ебола. Зараз вже йдуть дослідження, але виробник поки дозволяє його використання тільки зі спеціального протоколу для пацієнтів з тяжким перебігом хвороби і тільки невеликий проміжок часу. Звичайно, хотілося б призначати його і на більш ранній стадії, але для цього препарат повинен стати більш доступним. Потрібно дочекатися перших результатів.

А інші ліки?

Інших реальних варіантів я не бачу. Ні протималярійний препарат “Хлорохін”, ні препарати для ВІЛ-терапії “Ритонавір”/”Опінавір” не підходять. Обидва лікарських засоби проходять клінічні випробування, але результати непереконливі.

Схоже, що Італія ось-ось приступить до спроб лікування за допомогою плазми, взятої у людей, які пережили інфекцію.

Цілком можливо. Опублікованих даних поки не з’явилося. Але є багато здорових молодих пацієнтів, які є ідеальними донорами плазми. При захворюванні їх організм виробляє оптимальні антитіла. Якщо їх вчасно вводити іншим пацієнтам, це може стати цілком реальною терапією. Можу собі уявити, що місяця через два ми зберемо невеликий обсяг аналітики за такими випадками і для Німеччини. Але очікувати миттєвих результатів, особливо в широкому масштабі, від усіх цих спроб неможливо.

А від сезонного потепління?

Ефект, ймовірно, буде не дуже сильним. Тепла погода не зупинить спалах, але може виявитися корисною. І я цілком очікую, що літнє підвищення температури – в поєднанні із заходами щодо ізоляції – принесе певний результат.

А потім? Що буде потім?

Можливо, близько року суспільству доведеться жити в режимі надзвичайної ситуації. Але не думаю, що так само, як зараз. Ситуацію можна і потрібно буде коригувати. Якісь заборони скасують. Але на початковому етапі, з сьогоднішнього дня до першого тижня після Пасхи (13-20 квітня), необхідно діяти дуже послідовно, уважно спостерігаючи при цьому за розвитком захворюваності.

Рік жити в ситуації надзвичайного стану? Що ж з нами буде?

Ніхто не знає. Я теж поки не можу собі цього уявити. Напевно, перш за все необхідно знайти спосіб роботи середньої школи. Думаю, це найголовніше. Одна справа – пропустити семестр або два в університеті, й інше – втратити навчальний рік в школі. Від школи все-таки дуже багато залежить, в тому числі і в економіці. Тут необхідно буде знаходити якісь рішення. Ну і, зрозуміло, захищати групи ризику.

Що ви маєте на увазі?

Можна розробити певні заходи спеціально для груп ризику. Наприклад, організувати ранню діагностику для літніх людей і пацієнтів з групи ризику, а також госпіталізувати їх в першу чергу. Забезпечити для таких людей можливість роботи з дому, причому на тривалі терміни. Можна придумати, як організувати для людей похилого віку домашній карантин, передбачити для них транспортні послуги, забезпечувати їх продуктами харчування. У цьому можуть допомогти волонтери або, можливо, солдати. Необхідно якомога послідовніше розділити дітей і групи ризику в повсякденному житті.

Тоді можна буде знову відкрити школи?

Напевно, доведеться щось вигадувати: наприклад, половина класів користується одними коридорами, інша половина – іншими … Відмовитися від великих змін, та й від маленьких … Не використовувати громадські приміщення, закрити їх. Можливо, таким чином вийде знизити реальний розмір груп в школах. Це потрібно як слід спланувати, але час до першого тижня після Пасхи. Найголовніше, зараз нам потрібні наукові моделі, аналітика по ситуації в школі.

А що робити, якщо бабусі й дідусі захочуть побачитися з онуками?

Можливо, онукам доведеться здати тест, перш ніж відвідати бабусю з дідусем, щоб переконатися, що вони їх не заразять. Ці деталі повинні бути опрацьовані. Рішення, прийняті владою, поки що поклали кінець суспільному життю. Але я сподіваюся, що за допомогою наукових моделей і розрахунків, які аналізують ситуацію в Німеччині, влада буде коригувати ситуацію.

Коли люди зможуть знову ходити на роботу?

Для медиків вже розглядається питання про спеціальне тестування, щоб вони могли нормально ходити на роботу. Якби у нас вже були тести на антигени, можна було б поширити цей принцип і на інші професії. Крім того, якщо вважати, що до осені в Німеччині перехворіють 10-15 мільйонів осіб, то незабаром у нас з’явиться безліч людей, в чиїх організмах вже вироблені антитіла, а значить – імунітет. Тоді з’являться медсестри і лікарі, що працюють без масок, а також представники інших професій, які зможуть сказати: “Я перехворів”. І таких буде все більше і більше.

Як довго буде зберігатися імунітет?

У того, хто перехворів, імунітет, ймовірно, збережеться до кінця пандемії, – думаю, протягом декількох років. І навіть при повторному зараженні хвороба протікатиме в формі нешкідливої застуди. Наступна інфекція вже не буде важкою. Принаймні, сьогодні я це бачу так.

Як зрозуміти, хто вже інфікований?

За допомогою масштабних одноразових обстежень населення. Один раз влітку, один раз в жовтні. Найкраще це робити через центри крові, де береться і зберігається донорська кров. Мета – отримати уявлення про те, скільки людей в кожній віковій групі вже перенесли інфекцію і виробили антитіла. Таким чином можна з’ясувати, чи охоплено вже ті 60-70%, які мають перехворіти.

А через півтора року ми від цього вірусу позбудемося?

Ні, швидше за все, з ним буде те ж, що і з іншими коронавірусами, які викликають тепер лише застуду. Нам доведеться жити з ним, але після того, як ми переживемо цей спалах, він вже не буде для нас такий небезпечний.

Це величезний виклик. Чи впорається з ним наше суспільство?

Час чекає важке, і економічні втрати будуть більші, але так, звичайно, ми впораємося. Доведеться.

  • Раніше канцлер Німеччини Ангела Меркель звернулася до нації у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19 у країні та світі.
  • У Німеччині вирішили ще більше посилити карантинні заходи через епідемію коронавірусу. Так, заборонено збиратися більше, ніж по двоє. Виняток зроблено для членів сім’ї, а також людей, котрі живуть єдиним домашнім господарством.