Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

Спонсоровані Кремлем телепропагандисти пропонували широкий спектр плутаних пояснень українських успіхів, починаючи від виправдань того, що російські війська воюють проти всього Західного блоку, до применшення важливості російських наземних ліній зв’язку (GLOCS) у Куп’янську. 

Кремлівські пропагандисти виявилися надзвичайно неорганізованими у своїх наративах: одні підтверджували звільнення певних міст, а інші спростовували такі повідомлення. 

Оголошення про вихід ще більше обурили російських мілблогерів та російські націоналістичні спільноти, які підтримують грандіозне бачення Кремля щодо захоплення всієї України. Вони засудили Міноборони Росії за мовчання, вибір на користь самоізоляції та спотворення фактів щодо ситуації в Росії.

Перед оголошенням про відведення Міноборони Росії оприлюднило кадри російських військових колон, які нібито рухалися на підсилення харківського напрямку 9 вересня. Багато російських ЗМІ та мілблогерів висловлювали надію, що ці підкріплення стабілізують лінію фронту та відіб’ють наступ українців на Ізюм, попри те, що Міноборони Росії не вдалось розв’язати ситуацію, що розгорталася за кілька днів до цього. 

Російські мілблогери, швидше за все, сприйняли б заяву Міноборони про відхід, як вони це зробили раніше з відступом росіян з острова Зміїний та іншими тактичними втратами росіян, якби російський інформаційний простір не був перенасичений кадрами українських успіхів. Такі невідповідності в повідомленнях ще більше підтверджують оцінку ISW про те, що МО Росії стикається з проблемами у відповідь на несподівані події в рамках встановленої інформаційної системи, яка зображує російське вторгнення в Україну як легку та безпомилкову операцію. Найважливіше те, що такі несвідомі інформаційні практики підривають довіру російської громадськості до повідомлень російського Міноборони та підривають пропагандистський фасад Кремля.

Російські мілблогери також розкритикували російську окупаційну владу за дезорганізацію евакуаційних заходів у Харківській області. Деякі з них відзначали, що окупаційна адміністрація дезорієнтована та безініціативна. Український контрнаступ фактично паралізує російське окупаційне керівництво, яке, ймовірно, боїться за свою долю.