Про це повідомляє POLITICO.

Видання зауважує, що конференція в Берліні не включатиме жодного “сегменту взяття зобов’язань”, і “не буде жодних політичних угод, схвалених” цього дня, відповідно до запитань і відповідей уряду Німеччини, який є одним з організаторів.

Натомість мета полягає в тому, щоби внести “до відповідних політичних форумів” у невизначену дату, “належний момент, який буде вирішено політично”.

“Навіть якщо завжди слід бути обережним з історичними порівняннями, тут мова йде не більше, ніж про створення нового плану Маршалла для 21-го століття”, — написали канцлер Німеччини Олаф Шольц та президентка Комісії Урсула фон дер Ляєн в есе, опублікованому в німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Вони назвали відбудову України “завданням поколінь, яке має початися зараз”.

Натомість POLITICO вважає, що саме стриманість Німеччини є основною причиною повільних темпів допомоги ЄС Україні.

“Європи там немає. Ніхто не хоче про це говорити”, — сказав Джейкоб Кіркегор, старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла США та Інституту Петерсона, двох аналітичних центрів.

Зустріч відбувається в той момент, коли Європа стикається з тиском, щоби збалансувати військову допомогу США для України, беручи на себе лідерство у фінансовій та гуманітарній допомозі, особливо у світлі статусу України-кандидата в ЄС.

“Це конференція про те, як нам підійти до реконструкції. Найкращі експерти з усього світу приєднаються та обговорять, як найкраще підійти до процесу реконструкції технічно, а також фінансово”, — сказала фон дер Ляєн у п’ятницю.

Водночас постає питання, коли починати реконструкцію. Європейські уряди неохоче вливають гроші платників податків у відновлення країни, яка перебуває у стані війни, якщо є ймовірність того, що інвестиції в енергетику, залізницю та іншу інфраструктуру можуть бути знищені.

“Питання реконструкції — це те, що можна розпочати лише тоді, коли настане мир”, — сказав POLITICO у вересні комісар ЄС з питань бюджету Йоганнес Ган.

Але українці та міжнародні фінансові установи, такі як Світовий банк та Європейський інвестиційний банк, не погоджуються.

Вони стверджують, що необхідно швидко розпочати реконструкцію критично важливої ​​інфраструктури в тих частинах країни, які найменш уражені війною. Вони попереджають, що чим довше міжнародне товариство відкладатиме фінансування відновлення, тим більшим буде остаточний рахунок.

“Нам потрібно продовжувати підтримувати Україну фінансуванням для бюджету, тому що наш досвід показує, що якщо ви цього не зробите…ви опинитесь у більшій бідності, у гірших умовах існування, і насправді відновлення буде важчим і дорожчим”, — про це POLITICO повідомила Анна Б’єрде, віцепрезидентка Світового банку в Європі та Центральній Азії.

Ще одна тема, про яку говорять тихо — скільки коштуватиме реконструкція. Світовий банк у вересні оцінив загальну суму в 350 мільярдів доларів, з яких 105 мільярдів – у короткостроковій перспективі, для фінансування найбільш нагальних потреб. Однак бажання говорити про конкретні цифри чи про те, як розділити рахунок — немає

Розподіл допомоги, наданої досі, погано відображається на ЄС, який, одначе, претендує на лідерство в процесі реконструкції.

Допомога теж надходить повільно. З 9 мільярдів євро макрофінансової допомоги, обіцяних ще в травні, лише третина надійшла до Києва. І не очікується, що в Берліні будуть нові зобов’язання, оскільки країни ЄС ще не підписали план бюджету в 18 мільярдів євро на 2023 рік.

Але якщо порівняти допомогу країні з розміром її економіки, внесок Берліна є карликовим порівняно з меншими країнами, зокрема Польщею та Литвою, які пообіцяли Україні майже пів відсотка свого ВВП, а також Естонією та Латвією. які очолюють діаграму з майже одним відсотковим пунктом ВВП.