Про це повідомляє американське видання Washington Post. 

Уряд президента США Джозефа Байдена очікувано отримав від Росії вимогу “залізних, водонепроникних, куленепробивних, юридично обов’язкових гарантій”, що Україна ніколи не вступить до НАТО. Однак самі американські колеги називають її як не першочергову. 

Тож після зустрічі в Женеві в США підготувалися до можливого нападу на Україну або гібридної агресії, як кібератаки та решта провокацій для дестабілізації. Американська розвідка схиляється до думки, що президент РФ Володимир Путін ще не вирішив, якому варіанту віддає перевагу.

“Якщо Росія піднялася по сходах ескалації та спробувала покарати США кібератаками, адміністрація Байдена готова відповісти тим же”, — наголосили у повідомленні.

Серед причин складної ситуації в уряді США бачать побоювання Путіна втратити можливість впливати на політичне майбутнє в Україні. Тому Білий дім розробляє дипломатичний підхід, а саме нову архітектуру безпеки в Європі без шкоди для Північноатлантичного Альянсу (НАТО). Наприклад, США відкидають умову для недопущення України в Альянс, але бачать інші формулювання російського проєкту договору “гарантій безпеки”, посилаючись на Гельсінський акт. А саме обмеження на ракети малої та середньої дальності, деяких спільних військових навчань і бомбардувальників B-52 і B-1, здатних до ядерної зброї.

“Повернення до прозорості, зміцнення довіри та зниження ризиків, які відбуватимуться з угодою про військові навчання, зробить обидві сторони, НАТО та Росію, безпечнішими. Якщо ці переговори триватимуть, це того варте”, — висловив думку колишній посол США в Україні Вільям Б. Тейлор-молодший.

Адміністрація Джо Байдена також не підтримує те, що Путін може захотіти переписати історію. В книзі президента РФ “Світ Путіна: Росія проти Заходу та з рештою” помітили те, що він хоче, щоб Захід “ставився до Росії, як до Радянського Союзу” і вів переговори про закінчення нібито холодної війни. Але США каже, що це неможливо.

Американський уряд погоджується на те, що бажання Росії почуватися в безпеці всередині своїх кордонів є нормальним. Однак досягти цієї мети, вдершись в Україну, буде напевно невдачею. Вони нагадали про атаку Ізраїлю на Ліван у 1982 році та вторгнення в Ірак у 2003, назвавши це схожими дорогими стратегічними помилками.