Про це повідомляється в матеріалі #Букв.
Відзначається, що поки Вища рада правосуддя продовжила терміни для формування конкурсної комісії, яка повинна була б сформувати нову Вищу кваліфікаційну комісію суддів, в Офісі президента взялися за новий проект судової реформи.
“МВФ зацікавилися цією темою не в останню чергу через побоювання з приводу майбутнього Приватбанку в судах, від долі якого залежала подальша фінансова стабільність країни”, – йдеться в матеріалі.
При цьому в пропозиціях європейських партнерів щодо реформи знову йшлося про необхідність вирішити проблему надшироких повноважень Окружного адміністративного суду Києва, а також необхідності перезапустити органи суддівського самоврядування і відмовитися від скорочення кількості суддів Верховного суду.
Водночас безпосередньо законопроект, зареєстрований в парламенті, викликав багато запитань. Зокрема, в проекті не йдеться про окрему комісії для перевірки членів Вищої ради правосуддя. Так само не вирішена проблема з формуванням правил конкурсу з відбору нових членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Крім того, Окружний адміністративний суд Києва не згадується вже в третій судовій реформі.
“Якщо ключові позиції реформи з приводу ОАСК і поновлення органів суддівського самоврядування залишаться незмінними, виникає питання подальшої співпраці України з міжнародними партнерами, зокрема з МВФ. Адже саме їм Офіс президента обіцяв ряд змін в судовій сфері і навіть підписував відповідний меморандум”, – йдеться у статті.
- 16 жовтня Верховна Рада України підтримала в другому читанні і в цілому законопроект про судову реформу, який був ініційований президентом Володимиром Зеленським.
- Європейський союз закликав Україну не вводити закон про судову реформу, ініційований президентом Володимиром Зеленським, до отримання рішення Венеціанської комісії.
- Верховний суд України закликав Володимира Зеленського ветувати закон про судову реформу (№ 1008). У підсумку документ все ж був підписаний главою держави.