Про це йдеться у матеріалі The New York Times.

3 березня командувач Сухопутних сил України генерал-полковник Олександр Сирський вдруге менш ніж за тиждень відвідав ЗСУ у Бахмуті, що свідчить про ненадійне становище, в якому опинилися українські війська.

Сирський у своїй заяві попередив, що Росія кидає в бій “найбільш підготовлені підрозділи”, і сказав, що він оцінює “проблемні питання щодо підвищення обороноздатності наших підрозділів на передовій”.

Росія розпочала наступ, щоб окупувати Бахмут у серпні 2022 року і відтоді бої рідко припинялися. ‌Хоча Україна забезпечила жорсткий захист, останніми тижнями російські війська досягли успіхів, які поставили під загрозу критичні дороги в місто та з нього.

Ці дороги є життєво важливими для забезпечення українських військ, а також для відступу, якщо це буде необхідно.

На даний час, за словами командирів,їм вдалось трохи відкинути окупантів, зменшивши загрозу артилерійських обстрілів на головній магістралі, яка веде з Бахмута на південний захід.

Українські командири наголосили, що хочуть обороняти місто стільки, скільки зможуть, завдаючи втрат росіянам, навіть якщо у підсумку їм не вдасть утримати Бахмут.

Завдання полягає в тому, щоб витримати час, гарантуючи, що якщо виведення військ стане необхідним, вони зможуть здійснити це таким чином, щоб мінімізувати втрати.

Євген Пригожин, засновник ПВК “Вагнер”, яка допомогла очолити російський штурм Бахмута, оприлюднив 3 березня відео, в якому глузує з українців, стверджуючи, що в них залишилася лише одна дорога, щоб втекти, і закликаючи президента України Володимира Зеленського наказати відступити.

“Кліщі закриваються”, — сказав він.

Пригожин не вперше робить сміливі заяви, багато з яких виявилися неправдивими. Але нестійкість України у Бахмуті є очевидною вже декілька тижнів.

Також 3 березня один командир підрозділу безпілотників заявив, що його та його підрозділ виводять з Бахмута. Невідомо, яка мета цього відводу – дати бійцям відпочити чи для чогось іншого. Більше подробиць командир не надав.

Битва за Бахмут вже є найтривалішим російським штурмом з початку повномасштабного вторгнення. Обидві сторони зазнали великих втрат. Жодна сторона не розголошує кількість своїх втрат, але українські командири стверджують, що вбивають до 800 росіян щоденно. Українські медики на фронті кажуть, що щодня лікують десятки власних поранених солдатів, що свідчить про інтенсивність бойових дій.

“Завдання наших сил у Бахмуті — завдати ворогу якомога більше втрат. Кожен метр української землі коштує ворогу сотні життів”, — заявив у напередодні українському радіо НВ заступник командувача Національної гвардії України Володимир Назаренко.

Українські військові порівнюють ситуацію у Бахмуті з боями за Сєвєродонецьк та Лисичанськ на Луганщині улітку 2022 року. Обидва міста були під інтенсивними кількатижневими обстрілами, перш ніж їх окупували росіяни.

У той час багато хто ставив під сумнів доцільність того, що українці трималися за фактично мертві міста з огляду на приголомшливі втрати людей. У розпал битви, за оцінками українських чиновників, щодня гинули й були поранені сотні українських солдатів.

Однак полковник Сергій Череватий, речник Східного командування України, сказав, що, стримуючи російську армію в цих містах протягом такого тривалого часу, Україна змогла серйозно погіршити боєздатність противника, відкривши шлях для успішного контрнаступу восени.

Що може змусити українців вийти?

Найбільший ризик для українських сил полягає в тому, що вони потраплять в оточення і будуть змушені здатися або будуть убиті. Але більш безпосередній ризик полягає в тому, що Росія унеможливить поповнення українських бійців у Бахмуті та навколо нього.

Є три головні артерії, які забезпечують життєво важливі шляхи життя для тисяч українських солдатів, які воюють у місті та навколо нього. За словами військових і волонтерів, які регулярно користуються цим маршрутом, російські війська перекрили один із маршрутів і наближаються до двох інших головних доріг.

Вони кажуть, що дорога від Бахмута до Часів Яру — всього за кілька км на захід — тепер піддається регулярним обстрілам, і російські війська починають штурм, щоб спробувати її перекрити. На південному заході, де українська контратака дещо відкинула росіян, головна дорога все ще піддається інтенсивному обстрілу, але, за словами командування в районі Бахмута, вона безпечніша, ніж була.

“Ворог намагається наступати і веде штурм навіть не щодня, а чи не щогодини”, – сказав заступник командувача Нацгвардії України Назаренко.

Але, додав він, українська оборона лінії постачання “стійка”.

Якщо ця ситуація зміниться — що може статися будь-коли, в будь-яку сторону — тоді розрахунки військового та політичного керівництва України також, ймовірно, зміняться.

Цього тижня, за словами українських командувачів, було надіслано українське підкріплення, але незрозуміло, чи вони там, щоб допомогти прикрити відступ чи спробувати утримати місто ще довше.

Коли журналісти NYT взимку востаннє були у Бахмуті, місто буквально горіло. Від палаючих будівель здіймався дим, постійно лунали вибухи. У небі кружляли російські та українські БПЛА, які шукали цілі та скидували бомби.

Зараз складно оцінити, що відбувається у місті. Зібрати супутникові фото заважає хмарна погода. Однак судячи з відео та заяв українських військових і волонтерів, все виглядає приблизно так само, тільки у трохи більших масштабах.

Найімовірніше, росіяни хочуть знищити якомога більше будівель, аби ЗСУ не мали місць, щоб сховатись та вести вогонь у відповідь.

Поза містом, де Україна встановила кільця оборонних позицій, покликаних зупинити російські наступи з півночі, сходу та півдня, бої тривають постійно. Українські війська обстрілюють російську бронетехніку на відкритій місцевості та ховаються в лісах. Росія посилає хвилі піхоти на штурм українських окопів.

Українські чиновники також кажуть, що коли вони відступлять, якщо вони це зроблять, це означатиме, що росіяни просто перейдуть до знищення наступного міста на карті – Часів Яр.

Україна все ще контролює приблизно половину Донецької області, і військові аналітики кажуть, що Росія, ймовірно, буде використовувати Бахмут як плацдарм для охоплення регіону. Українські оборонні рубежі відсунуться, а війна на виснаження, швидше за все, продовжиться лише за кілька км на захід.

Проте витіснення українців дало б Кремлю можливість розповідати про битву як про перемогу після місяців деморалізуючих невдач.

Україна місяцями готувалася до втрати Бахмута, попри те, що він міцно тримається біля міста. Його сили зміцнюють свої позиції в Часовому Яру, а гуманітарні працівники та волонтери активізували зусилля з евакуації мирних жителів, які залишилися в місті, і тих, кому вдалось вибратися з Бахмута, де, за оцінками, залишилося близько 3000 мирних жителів.

Командир підрозділу безпілотників, якому сказали відійти, цього тижня сказав, що бій з кожним днем ​​ускладнюється.

“Ціна його утримання є високою. І тримати його стає все важче”, — сказав командир під позивним Мадьяр в одному зі своїх численних відеозвернень, опублікованих у Telegram.