Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.

За словами Єрка, з перших днів окупації російські військові розпочали стріляти по місцевих мешканцях. Мер Бородянки зауважив, що коли колони окупантів зайшли у селище, то ніхто не чинив супротиву.

У місцевої тероборони не було ніякої зброї, окрім автоматів. Проте загарбники відкривали вогонь і по будинках, і по людях.

“Коли йшла колона вони відкрили вогонь по мирних людях. Тоді було вбито перших вісім людей. Пізніше вони стріляли не тільки з автоматів, а й з БТРів і танків”, – додав Георгій Єрко.

За його словами, саме Бородянка зазнала й перших авіаударів. Бомби  скидали на 9-поверхові будинки. Люди, які у той момент ховались у підвалах, були заживо поховані, наголосив очільник селища.

Він додав, що людей намагались врятувати з-під завалів одразу, проте розпочалась повітряна тривога, і дістати людей не вдалось.

При наступній спробі відкопати людей до Бородянки знову приїхала колона окупантів із танками та БТРами. Вони відкрили вогонь по людях, які намагались врятувати своїх односельців.

“Ми звертались до них письмово, але нам все одно не дозволили розкопувати завали”, – розповів Єрко.

Окрім цього, загарбники не дозволяли відкривати так звані “зелені” коридори, щоб усі охочі мали змогу виїхати з окупованого селища. Коли все ж вдалось домовитись про перший евакуаційний коридор, то він проіснував всього одну годину та 20 хвилин, хоча була домовленість про евакуацію з 9:00 до 15:00. Тоді з місцевого дому-інтернату селища вивезли близько 400 людей. Всі інші намагання створити “зелений” коридор були безуспішними. Довкола Бородянки точилися бої.

“Гучномовців нам не давали, вулицею ходити не дозволяли. Зв’язок у селищі був відсутній майже 10 днів. Ми не знали, як повідомити людям, що їх їдуть звільняти. На свій страх та ризик просили сміливців бігти вулицями та кричати, що буде евакуація. А коли розпочалась евакуація у Гомель (Білорусь), люди не знали, куди їх будуть везти – до Білорусі чи до неньки-України”, – зауважив мер Бородянки.

Наразі у звільненому селищі працює штаб, який займається пошуком тіл загиблих, розмінуванням території та будинків. Адже вже був один нещасний випадок, коли людина намагалась самостійно розмінувати будинок і підірвалась. Також у селищі запроваджено патрулювання вулиць, оскільки є чимало випадків мародерства.