Льоха потрапив на сектор у юному віці. Дуже швидко потрапив до лав хуліганів Динамо. Пару бійок і Тихий вже виходив на міжнародну тему з білорусами. Пізніше відбулась рейтингова бійка з ЦСКА, яка протривала 8 хвилин. Тяжка перемога, де Тихий «зробив» результат усієї бійки.
На всіх виїздах Льоха завжди стояв у першому ряду. Паралельно Тихий завжди дуже добре показував себе в спорті. Змагання за змаганнями, Олесій здобував призові місця. Як на любительских турнірах, так і професійних. Вже за декілька років, він здобув ступінь «майстра спорту» з боксу.
Одного разу, будучи висоякосним ударником, Льоха просто задушив опонента на «Іду На Ви» у Харкові.
Тихий був вихованцем відомого київського клубу «Козак». Справжнім козаком він був і по життю.
Повномасштабне вторгнення зустрів зі зброєю в руках. Тихий у складі групи Гонор приймав участь у звільненні Київщини, пізніше разом з Вовками Да Вінчі у звільненні Харківщини. Всю зиму батальйон «Вовків» тримав позиції під Бахмутом. В епіцентрі битви за місто залишилась одна єдина «Дорога життя». В цей час коли мразі пішли вперед – Олексій особисто знищив 8 окупантів. Це був посправжньому героїчний чин, який бачила вся країна.
Свій останній день на захисті Батьківщині зустрів знову на Харківщині. Росія накопичила дуже великі сили на цьому напрямку: величезна кількість ординців, нон стоп робота РСЗВ. На жаль, під час виконання бойового завдання, Олексій загинув.
Загинув у стрілецькому бою, так і не встигнувши отримати свій Орден. Орден Богдана Хмельницького, одну з найдостойніших нагород які може заслужити український воїн.
Це серйозна втрата для Збройних Сил. Але ми будемо нищити мразь щоб помститись!