Про це йшлося під час дискусії “Майбутнє вищої освіти після COVID-19” у рамках конференції Reuters NEXT, повідомляють #Буквы.

Освіта зараз

COVID-19 змусив університети перейти повністю або частково на онлайнове навчання. Те, що це вдалося реалізувати, здивувало і працівників університетів, за їхніми словами.

“Ми здивували навіть себе, зробивши це”, — зауважила віцеканслерка Оксордського університету Луїза Річардсон.

Утім, фахівці не вважають, що після пандемії очне навчання залишиться в минулому.

“Я думаю, що наша нинішня структура бакалаврату не дасть змоги нам працювати виключно онлайн. Ми робимо це зараз через пандемію, але нам завжди потрібен серйозний компонент фізичної присутності під час навчання в бакалавраті”, — додала Річардсон.

На думку віцеканцлерки вишу, умови роботи з COVID-19 викрили, наскільки важливою є робота університетів, яка виходить за рамки освітнього процесу. Йдеться про формування світогляду студентів та їхніх навичок критичного мислення. У цьому ключі Річардсон згадала про хвилю антиекспертного популізму, який охопив Велику Британію кілька років тому і врешті-решт призвів до Brexit.

З усім тим пандемія неабияк вплинула на розвиток віртуальної освіти, пришвидшивши темпи її розвитку, а також збільшивши попит на онлайнові курси.

Себастьян Трун, президент міжнародної комерційної освітньої організації Udacity проінформував, що попит на його курси збільшився вдвічі, зріс і рівень взаємодії з іншими освітніми компаніями.

Однак і він наголошує, шо навчання онлайн не замінить очну освіту, але під час пандемії це — вихід.

“Чи збирається онлайнове навчання замінити університети? Цього ніколи не станеться”, — вважає він.

Нерівність

І Трун, і Річардсон звернули увагу на те, що зміни, які принесла пандемія, посилили нерівність у доступі до навчання. Оскільки чимало людей не планеті не мають доступу до цифрового зв’язку, який потрібен для продовжування навчання, освіта знов перетворюється на привілею.

Ситуацію погіршує і те, що чимало людей не можуть дозволити собі залишатися з дітьми, аби навчати їх самотужки вдома, або оплачувати індивідуальні заняття з викладачами. Це посилює і нерівність чоловіків та жінок, адже піти з роботи, аби піклуватися про дітей і домашню освіту, імовірніше доведеться другим.

Однак у цієї медалі є й інша сторона. Аби вирівняти цю ситуацію існують некомерційні освітні організації, мета яких — надати доступ до навчання найменш забезпеченим. На думку Салмана Кхана, викладача та засновника організації Khan Academy, цифрове навчання послаблює нерівність і робить освіту більш справедливою.

“Я думаю, що в міру просування вперед ми наближаємося до більш егалітарного суспільства”, — каже він.

  • Раніше повідомлялося, що три основних університети Сінгапуру досі не повідомили про випадки захворювання на коронавірус. Про те, у чому їхній секрет — в матеріалі.