Про це інформує видання DW.

Водночас за словами Борреля, це ще не кінець спроб врегулювання, найближчими днями відбудуться нові переговори.

“Я не здаюся… Ми повинні шукати рішення”, – наголосив глава європейської дипломатії. Він провів окремі зустрічі з Курті та Вучичем, після чого запросив балканських політиків за один стіл у межах “діалогу Белград-Приштина”, який ведеться за посередництва Єврокомісії з 2011 року.

Ще до переговорів Вучич не виявляв оптимізму відносно досягнення домовленості, він одразу зазначив, що “налаштований скептично”. Своєю чергою, Курті розкритикував протизаконні сербські структури, які споруджують барикади на півночі Косова.

Конфлікт між Сербією та Косово вкотре загострився наприкінці липня, коли Приштина вирішила запровадити тимчасові документи, які мають отримувати при в’їзді в регіон громадяни Сербії, а також перереєструвати автомобілі та замінити номерні автомобільні знаки, видані в сербам, що проживають на півночі Косова. На знак протесту косовські серби звели барикади.

31 липня у Мітровиці на півночі Косово було чутно сирени повітряної тривоги, а місцеві ЗМІ повідомляли, що по всій території помічено велику присутність машин екстреної допомоги. У прикордонному місті Косово звучали постріли та сирени.

Пізніше влада в Приштині відклала введення нових правил до 1 вересня.

2008 року Республіка Косово в односторонньому порядку проголосила незалежність від Сербії. Її визнали багато європейських держав, зокрема Німеччина, а також США. Белград вважає Косово своєю автономною провінцією і незалежність Приштини не визнає.

Косово оголосило незалежність від Сербії у 2008 році, через дев’ять років після 78-денної кампанії бомбардувань НАТО, яка витіснила сербські війська з колишньої провінції. Сербія, а також її ключові союзники, РФ та Китай, досі відмовляються визнати незалежність Косова та наполягають на захисті своїх етнічних сербів, які складають близько 5 відсотків населення Косова (загальна кількість населення налічує 1,8 мільйона осіб).

Трохи менше половини сербського населення Косова проживає в чотирьох північних муніципалітетах, що межують із Сербією, і багато хто не бажає визнавати владу в столиці Косово, Приштині, воліючи жити так, ніби вони все ще є частиною Сербії.

Позицію Сербії поділяють РФ, більшість пострадянських держав, а також п’ять країн ЄС, Китай та Індія.

Сербія також прагне вступу до ЄС і у зв’язку з цим зобов’язалася нормалізувати відносини з Косово. З 2013 року Белград і Приштина намагаються врегулювати відносини за посередництва ЄС. Вступ Косова до ООН блокує РФ.

Довідка. Косово — частково визнана держава на Балканах, чию незалежність визнали 97 держав-членів ООН.

Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями край перейшов під контроль ООН. 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі. 2016 року підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Держава є потенційним кандидатом на вступ у ЄС.

Косово межує з Північною Македонією на півдні, Сербією на сході та півночі, Албанією на південному заході та Чорногорією на північному заході.

Албанська більшість (92 %), що проживає в Косові, яка й вимагала незалежності, контролює всю територію краю, за винятком декількох громад, більшість в яких становлять серби.