Про це нагадали у пресслужбі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Так, 28 березня о 3:00 ночі за київським часом на території України стрілки годинників потрібно перевести на одну годину вперед.

Після цього країна перейде на “літній” час.

Як відомо, переведення годинників (перехід на “літній” чи “зимовий” час) відбувається в нашій країні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 509 “Про порядок обчислення часу на території України”.

Щороку в останню неділю березня о 3:00 годинникова стрілка переводиться на 1 годину вперед, а в останню неділю жовтня – о 4:00 – на 1 годину назад.

Фото: facebook.com/mineconomdev

Трохи історії. Навіщо запровадили перехід на “літній” час?

Зміна часу має на меті більш ефективне використання денного світла.

“Літній” час має міжнародне позначення – абревіатуру DST (Daylight Saving Time).

Ідею переведення часу для ефективного використання денного світла висунув американський політичний діяч, один із засновників США, дипломат і вчений Бенджамін Франклін ще у 1784 році.

На той час він уже вісім років мешкав у Парижі, будучи послом у Франції. Франклін написав для видання “Journal de Paris” сатиру про економічну ефективність освітлення в будинках, про свою власну ощадливість та пристрасть до гри у шахи аж до самого ранку. Франклін також підрахував кількість свічок та олії для ламп, які можна було б заощадити, змінивши час. У сатиричній формі він зазначав, що якщо перевести годинник на годину вперед, то лише у Парижі можна було би заощадити 64 мільйони пудів воску на рік, йдеться в матеріалі німецької міжнародної телерадіокомпанії Deutsche Welle.

Стаття Франкліна називалася “Економічний проєкт для зменшення вартості світла” і якихось наслідків не мала.

Бенджамін Франклін. Фото: wikipedia.org

І лише сто років потому (уже не жартома, а серйозно) переводити стрілки годинників влітку запропонували одразу двоє вчених, пише DW.

Таку ідею висунули у 1895 році новозеландський ентомолог (дослідник комах) та астроном Джордж Вернон Хадсон, а у 1907 році британський винахідник Вільям Віллет.

У своїй праці “Марна витрата денного світла” Віллет пропонував переводити годинник влітку на 80 хвилин (що дозволило б щороку заощадити на освітленні 2,5 млн фунтів). За задумом ученого, годинники слід було переводити на 20 хвилин вперед щонеділі у квітні протягом чотирьох тижнів. А у вересні протягом чотирьох тижнів – назад.

Фото: astronomy.org

У 1916 році, у розпал Першої світової війни, першими перейшли на “літній” час Німеччина та Австро-Угорщина. Невдовзі так само зробили Велика Британія, Франція та інші європейські країни.

За задумом, заощадження за рахунок довших світлих вечорів у літній період повинні були стати підтримкою економіці у воєнний час. Згодом у тій же Німеччині та Франції “літній” час то скасовували, то знову повертали.

У 1918 році Конгрес США запровадив поділ на часові пояси й застосування на період війни “літнього” часу (для заощадження палива, що його використовують для генерації електричного струму). Після певної перерви 1966 року Конгрес СЩА ухвалив “Uniform Time Act”, вперше запровадивши “літній” час у мирний період.

Що стосується Західної Європи, то в післявоєнний період у країнах настали часи економічного зростання, і про заощадження за рахунок переведення годинників не згадували. Проте у 1973 році на континенті настала економічна криза через стрибок цін на нафту, і про цю ідею знову згадали.

Спершу повернути “літній” час вирішила Франція (1976 року). Згодом одна за одною його запровадили всі країни Європейського співтовариства – попередника ЄС.

Уніфікований перехід на “літній” час у країнах Євросоюзу був запроваджений у 1996 році.

Того ж року постановою Кабінету Міністрів був затверджений щорічний перехід на “літній” час і в Україні.

Варто зазначити, що з винайденням енергозберігальних ламп освітлення перестало споживати так багато електрики. Тож економічна доцільність переведення годинників вже не є актуальною.

Як Україна пробувала скасувати “літній” час

Варто зазначити, що Україна зробила крок до скасування переходу на “літній” час.

Так, перший віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс до парламенту законопроєкт, який передбачає скасування переведення стрілок годинників.

Згідно із документом, єдиним для всієї території України та всіх сезонів пропонується встановити київський час, тобто Всесвітній координований час на Гринвіцькому меридіані плюс дві години (UTC+2). Це наш так званий “зимовий” час, який відповідає географічному часовому поясу.

Проєкт закону “покликаний забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України, оскільки на тимчасово окупованих територіях України встановлений час держави-агресора – Російської Федерації”. Крім того, він “спрямований на захист здоров’я” українців, які щороку змушені адаптуватися до “літнього” та “зимового” часу.

Законопроєкт нардепи підтримали в першому читанні, проте для остаточного його ухвалення не вистачило голосів (документ відправили на повторне друге читання).

Якщо документ все ж ухвалять, то в Україні більше не буде переходу на “літній” час, а постійно залишатиметься нинішній “зимовий” час (UTC+2 за міжнародною шкалою).

Оскільки перехід на “літній” час поки в Україні не скасували, то 28 березня відбудеться переведення стрілок годинників.

Верховна Рада 19 березня

Фото: #Букви

  • 26 березня 2019 року Європейський парламент підтримав пропозицію про припинення обов’язкового переведення годинників і переходу на літній і зимовий час в країнах Європейського союзу. З 2021 року кожна держава в ЄС зможе обирати: або зберегти існуючу систему, або відмовитися від переведення годинників.
  • У Міністерстві розвитку економіки заявляли, що в Україні можуть відмовитися від сезонного переведення годинників для гармонізації законодавства з нормами Європейського союзу. Однак спочатку відповідне рішення повинні ухвалити в ЄС.