#Букви зібрали цікаві висловлювання аксакала української науки.

Біографія

Борис Патон народився у 1918 році у Києві в родині відомого вченого Євгена Патона (1870-1953),  згодом директора і засновника Інституту електрозварювання, і Наталії Патон (1885-1971), домогосподарки.

У 1941 році закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-електрик; захистив кандидатську дисертацію.

Борис Патон – вчений у галузі зварювальних процесів, металургії й технології металів, доктор технічних наук (1952) президент НАН України (з 1962), перший нагороджений званням Герой України.

Він також є автором і співавтором понад 720 винаходів (500 іноземних патентів), більше ніж 1200 публікацій, в тому числі 20 наукових монографій.

Цікаві цитати

Про життєве кредо

У 1941-му Борис Патон закінчив нинішній КПІ – тоді Київський індустріальний інститут. Потім працював інженером електротехнічної лабораторії заводу “Червоне Сормово” в Горькому (нині Нижній Новгород), де пройшов кар’єрний шлях до заступника директора. У 1945 році здобув ступінь кандидата, а через 7 років – доктора технічних наук. У 1953 році очолив Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона. З 1958-го був дійсним членом Академії наук України.

“Якби довелося прожити таке ж життя ще раз – швидше за все, зробив би все знову так само. Спочатку хотів стати першокласним майстром своєї справи. Пізніше хотілося, щоб наука в Україні розвивалася. Зараз ми намагаємося утримати її на плаву. Завжди керувався гаслом – треба залишатися оптимістом, незважаючи ні на що. Але з урахуванням нинішнього стану нашої науки, це буває складно”, – відзначав Патон.

Про Другу світову війну

“Друга світова війна почалася в той день, коли я захищав дипломну роботу. Повертався додому під наліт бомбардувальників. Боявся, що ні вцілію. Але пощастило (Борис Патон навчався на відмінно, але не отримав червоний диплом через незадовільну оцінку з марксизму-ленінізму – ред.). В евакуації вчених Інституту електрозварювання влаштували на “Уралвагонзавод” в Нижньому Тагілі (він тоді робив танки Т-34 – ред.). Починали ми з трьох танків в день, а дійшли до 35″, – розповідав Патон.

Про батька – конструктора моста Патона в Києві

Пращури Бориса Патона походять із Західної Європи й займалися кораблебудуванням. За словами самого вченого, походили вони або з Шотландії, або з Голландії. Прибули на запрошення Російської імперії й осіли тут. Серед них були генерали, контрадмірали, прокурори, придворні радники та дипломати.

Борис Патон (крайній зліва) поряд зі своїм батьком Євгеном (сидить біля креслень). Фото: “Укрінформ”

“Я дуже вдячний своїм батькам за їх суворість і непоблажливість. Батько був першим і головним моїм наставником. Він ніколи не змушував нас з братом займатися наукою. Але у нас завжди перед очима був його приклад. У нашій родині поколіннями дітям спуску не давали. Працювати повинні були всі. Євген Оскарович не мав звички підвозити нас з братом на службовій машині. Робив це тільки в якихось виняткових випадках. Або якщо ми дійсно чогось такого значного досягли. Дружив з Микитою Хрущовим, і той запропонував назвати міст на честь нього. Батько не дожив до відкриття три місяці. У проєкті  закладалося десять тисяч машин на добу, а сьогодні їх по мосту проїжджає від вісімдесяти до ста тисяч”, – відзначав вчений.

“У нас в родині панувала дисципліна. В Інституті електрозварювання досі згадують, як Євген Оскарович щоранку зустрічав співробітників на сходинках біля входу з годинником в руках. Перевіряв, чи вчасно підлеглі приходять на роботу”, – розповідав Патон в інтерв’ю ЗМІ.

Про роботу в Академії наук

Борис Патон розробив перший у світі прилад для обробки металу в умовах космосу за допомогою пучка променів. Він здатний різати, зварювати, паяти та наносити металеве покриття. Апарат “Вулкан” вперше випробували на космічному кораблі “Союз 6” в 1969 році. Також Патон виступав проти будівництва 3-го і 4-го енергоблоків ЧАЕС через сусідство з Києвом. Також розробив з колегами технологію зварювання живих тканин. Таких операцій, за твердженням вченого, провели вже понад 200 тисяч. Каже, що намагався весь час дати “фундаментальній” науці практичну спрямованість.

“Майже все моє життя – це робота. Постійно бути в курсі всіх подій і щодня працювати – це була необхідність того часу. Вона дотепер актуальна. На цій посаді (глави НАНУ – ред.) Недостатньо бути видатним вченим. Треба бути ще ефективним менеджером”, – підкреслював Патон.

“Кожен день встаю спозаранку та обмірковую план роботи, розставляю пріоритети. Намагаюся бути в курсі подій в нашій країні й у світі. Не можу сидіти без діла. Навіть якщо хочеться трохи відпочити. Вихідний день – це можливість побути трохи наодинці зі своїми думками. Головним моїм напрямком були дослідження з розробки технологій нероз’ємного з’єднання й обробки металів і неметалів. Ми з колегами розробили новий напрямок – спецелектрометалургії. Нам вдалося придумати способи лиття особливо чистих спеціальних сталей і сплавів. Маємо власні пропозиції щодо будівництва постійної станції на Місяці й готові надати їх нашим потенційним партнерам”, – відзначав вчений.

Борис Патон під час роботи президії НАН України в червні 2018 року. Фото: nas.gov.ua

За словами Патона, перша в СРСР штучна ядерна реакція була проведена в Харківському фізтеху на ядрі атома літію.

“Далі – отримання “важкої води”, перший український радіолокатор. Дослідження нервових клітин, теорія неорганічного походження нафти й газу. Звичайно, перша в континентальній Європі ЕОМ. Наші ядерники в останні роки активно працюють над продовженням терміну безпечної експлуатації українських АЕС на 20 років і більше “, – розповідав Патон в інтерв’ю українським ЗМІ.

Про особисте життя

Дружина вченого Ольга була інженером Інституту механіки НАНУ, дочка Євгенія займалася там же клітинною біологією і генетикою. Обидві вже померли.

“Сторіччя буду відзначати спокійно і без розмаху. Це буде практично звичайний робочий день, нічим не примітний. Просто, можливо, більш насичений спілкуванням. Найкраще капіталовкладення – в нові знання. Освіта, книги, якісь навчальні програми. Моя пристрасть – книги. Їх завжди вважав найкращим подарунком і найвиправданішою статтею витрат. Хоча в цілому триньканням ніколи не страждав”, – розповів Патон.

“Шкода, що мало часу приділяв мистецтву – музиці, живопису, художній літературі. В результаті не дуже добре в цьому розбираюся. Я вибирав такі види фізичної активності, щоб вони були цікавими та захоплюючими. Дуже довго займався тенісом і водними лижами, плавав. А 20 з гаком років тому пошкодив ногу на водних лижах. Але від руху не відмовляюся “, – говорив він.

Вчений також зазначав, що не є прихильником культу особи.

“Я насправді свого бюста не хотів, і він мені досі  не подобається (в 1982 році в Києві, перед будівлею Національної академії наук України, встановили бронзовий бюст Бориса Патона – ред.). Він на мене не дуже схожий. І взагалі я не прихильник культу особи. Людину прикрашає скромність”, – підкреслив він.

Про суспільство

“Проблема нашого суспільства в тому, що багато людей психологічно незрілі. Зараз багато хто скаржиться на погане життя, на несприятливі умови. І мало хто нарікає на себе. Просто сидіти й жаліти – це не дуже продуктивно. Можеш виправити, спокутувати те, що пропустив, – так роби! У більшості випадків не буває пізно. А не можеш зробити – змирися і живи далі, не гризи себе. Самоїдство ще нікого щасливим не зробив”, – підкреслював Борис Патон.

Про державну політику в сфері науки

У листопаді 1998 року Борис Патон став першим Героєм України. Нагороду заснував президент країни Леонід Кучма. При президентові Вікторі Ющенку був членом РНБО України. Був президентом Міжнародної асоціації академій наук, членом опікунської ради Міжнародного фонду ядерної безпеки, почесним членом Британського інституту зварювання. Був нагороджений низкою почесних звань і нагород.

“У держави немає розуміння, навіщо Україні наука і які пріоритетні напрямки треба розвивати. Немає головного – державної стратегії в науковій сфері. Гроші є, немає політичної волі”, – розповідав Патон.

“Бувають випадки, коли іноземні колеги, з розумінням ставляться до наших проблем, безоплатно направляють нам обладнання. Але перетнути наш кордон цьому обладнанню вкрай складно через розмитнення”, – зазначив учений.

За його словами, відповідні умови для розвитку науки має створювати держава.

“Завдання держави – створити таке законодавче поле, в якому підприємець, який бажає взаємовигідно співпрацювати з науковцями, не боявся б за свій капітал і свою власність і сміливо вкладав кошти. Це повинно бути правилом: якщо ти розумний, то неодмінно повинен бути заможним”, – вважає президент Академії наук.

“Інакше люди будуть шукати кращої долі в інших місцях. Особливим попитом у світі користуються наші фахівці в галузі фізико-математичних, технічних наук і наук про життя”, – зазначав Патон.