Про це повідомила його донька Даша Малахова.

Вона зазначила, що 26 жовтня режисера госпіталізували.

“Протягом двох днів ми були між небом та землею. Ніколи у житті мені не було так страшно та погано. Наразі діагноз встановлено – про себе дала знати стара отруйна бойова рана, і почався сепсис. Передбачити це було неможливо”, – розповіла Малахова.

А 4 листопада стало відомо, що Віталій Малахов помер.

Співчуття з приводу смерті режисера висловив п’ятий президент України, лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко.

“Український театр і вся українська культура зазнали великої втрати. Пішов з життя Віталій Малахов – майстер театру, незмінний керівник створеного ним Театру на Подолі. За 35 років талант і невтомна праця Віталія Малахова перетворили колектив молодих акторів на вагоме явище українського і європейського театрального життя. Його вистави вітали глядачі й критики у багатьох країнах світу.

Пишаюся тим, що корпорація “Рошен” допомогла створити красивий дім для режисера, його колективу і глядачів. Пам’ятаю як світилися очі Віталія Юхимовича на відкритті, як ділився він своїми планами. Його бажання творити було невичерпним, талант розкривався на повну силу у кожній виставі. Прикро, що так рано він завершив свій земний шлях. Вічна пам’ять Вам, Майстре, і прощальні оплески від друзів і шанувальників!” – зазначив він.

Віталій Малахов – український театральний режисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України, художній керівник Київського академічного драматичного театру на Подолі з 1987 року.

Він розпочав свою творчу біографію 1977 року на українському телебаченні. З травня 1978 року по вересень 1979 року працював у Київському державному театрі російської драми ім. Лесі Українки, де здійснив постановку широковідомої вистави “Казка про Моніку”.

З 1979 року Малахов очолював Київський державний театр естради, в якому здійснив постановки вистав: “Я — Київ”, “Ніч чудес”, “Зоря та смерть Пабло Неруди”, “Шахрай мимоволі” та інші.

З 1985 по 1987 рр. він працював із своєю трупою на базі Київського Молодіжного театру, а з серпня 1987 року під його орудою трупа театру створила свій театр — Київський драматичний театр на Подолі.

А з 1987 року став художнім керівником-директором Київського академічного драматичного театру на Подолі. У його доробку понад 60 вистав, серед яких: “Ніч чудес” Шекспіра”, “Вертеп” В. Шевчука, “Опера Мафіозо” за В. Станиловим. “В степах України” за О. Корнійчука, “Квартал небожителів” О. Коротко, “Фантазія для роялю на чотири руки” за А. Ольмерт, “Фараони” О. Коломійця, “Дядя Ваня” Чехова, “Дивакуватий Журден”, “Склади слово “ВІЧНІСТЬ” М. Булгакова, “Передчуття Мини Мазайла” Куліша, “Шестеро персонажів у пошуках автора” Піранделло.

Трупа Малахова неодноразово презентувала театральне мистецтво України за кордонами нашої держави: у США, Великій Британії, Італії, Мексиці, Коста-Риці, Фінляндії, Німеччині, Греції, Туреччині та у інших країнах.

Режисер також є лауреатом фестивалю “Київська Пектораль — 98”, як найкращий режисер року за виставу “В степах України” Корнійчука, лауреатом фестивалю “Київська пектораль-2003” за виставу “Дядя Ваня” Чехова. А за виставу “Моє століття” М. Лоранс у 2005 році Малахов став лауреатом “Київської пекторалі” за найкращу виставу року.

Прощання з Віталієм Малаховим відбудеться у понеділок, 8 листопада, з 12:00 до 15:00 у Театрі на Подолі за адресою: Андріївський узвіз 20.

  • Вранці 31 жовтня на 104-му році життя помер відомий запорізький ветеран Другої світової війни, учасник Сталінградської битви Іван Залужний.