Про це повідомило посольство України у Німеччині, посилаючись на матеріал німецької газети Tagesspiegel.

Кілька тижнів тому три посли отримали запрошення від Міхаеля Мюллера. Він запропонував 2 травня покласти вінки на честь закінчення Другої світової війни в районі Берлін-Темпельгоф — перед будинком, де 2 травня 1945 року німецький генерал Гельмут Вайдлінґ підписав наказ про капітуляцію військ.

“На першому плані цього заходу – вшанування насамперед російських, українських і білоруських солдатів Червоної армії” – пояснили в мерії Берліна.

Однак посол України відмовився від участі в заході. Мельник пояснив, що високо цінує запрошення, оскільки це визнання “незаперечного вкладу українського народу у звільнення Європи від нацистського режиму”, але не може брати участь у подібних заходах разом із представником РФ.

“Навіть у найкошмарнішому сні я не міг би собі уявити покладання вінків поруч із представником країни, яка понад 6 років веде цинічну і криваву війну на Сході України. Станом на сьогодні 14 тисяч українців було вбито під час  все ще триваючої російської агресії. Щодня і щоночі моїх співвітчизників ранять і вбивають”, – наголосив Мельник у коментарі виданню Tagesspiegel.

Він додав, що саме тому письмово попросив бургомістра Берліна проявити розуміння.

“Росія всупереч міжнародному праву анексувала Кримський півострів і окупувала значну частину Донбасу”, – нагадав посол.

Він зазначив, що “агресивна політика господаря Кремля” спровокувала небачене досі відчуження між українцями та росіянами.

“Відтак і спільне вшанування пам’яті є немислимим. Дуже шкода, що міський голова очевидно недобачає ці всі шокуючі факти, від яких волосся стає дибки. Нам, українцям, хотілося б бачити більш тактовний підхід, розуміння та емпатію”, – заявив Мельник.

Крім того, він назвав неприйнятним той факт, що в Берліні досі немає пам’ятника українським жертвам нацизму, і закликав його спорудити.

  • Раніше комітет Верховної Ради не зміг узгодити заяву про неприпустимість викривлення і спотворення історії Другої світової війни та одноосібного привласнення здобутків