Про це повідомляє національна телерадіомовна компанія Фінляндії Yle.

За словами Мілановича, схвалення Хорватією потенційних заявок Фінляндії та Швеції щодо приєднання до Північноатлантичного Альянсу напряму залежатиме від результатів реформи виборчого законодавства Боснії та Герцеговини.

Кордони Боснії та Герцеговини утворились після закінчення війни у 1995 році. Країна складається з двох основних адміністративних одиниць, до складу яких входять три етнічні групи – боснійці, хорвати та серби.

Найбільша хорватська партія Боснії та Герцеговини почала вимагати реформ, які б надали місцевим хорватам більше повноважень. Ці заклики підтримали президент та уряд Хорватії.

У своєму недавньому інтерв’ю Зоран Міланович навіть заявив, що хорватський парламент не повинен підтримувати бажання жодної країни приєднатись до НАТО, допоки не зміниться виборче законодавство Боснії та Герцеговини.

Водночас він додав, що блокувати заявку особисто не може і це питання у руках парламенту Хорватії. Тому він буде звертатись до свого парламенту з проханням не приймати заявку Швеції та Фінляндії.

Також за словами Мілановича, йому дуже жаль, що він змушений заважати вступу до НАТО такій “зразковій країні як Фінляндія”.

Проте уряд Хорватії, всупереч закликам Мілановича, вже заявив, що підтримає вступ Фінляндії до Альянсу. Про це повідомив глава МЗС Фінляндії Пекка Хаавісто після перемовин з хорватським колегою Горданом Грлічем Радманом.

“Він запевнив мене, що Хорватія підтримає політику відкритих дверей НАТО і якщо Фінляндія ухвалить рішення подати заявку на членство в Альянсі, хорватські уряд та парламент будуть за наше приєднання”, – написав Пекка Хаавісто.