Про це пише DW.
Левітс назвав “пробілом у міжнародному праві” той факт, що розслідування вторгнення РФ в Україну досі не входить до компетенції будь-якого міжнародного суду. За його словами, створення спецтрибуналу з юридичної точки зору можливе, для цього потрібна лише політична воля.
Він запропонував створити правові можливості для того, щоб направити на відновлення України заморожені країнами Заходу російські активи. Це було б лише очевидним виявом елементарної справедливості, наголосив він.
Під час своєї промови Левітс наголосив, Європі слід виявляти солідарність з тими, хто бореться за демократію та європейські цінності.
Левітс також зазначив, що необхідно зміцнювати демократію як противагу “ідеології російського імперіалізму”. Та додав, що без світопорядку, що базується на міжнародному праві, світ знову впаде у войовничу анархію.
Вітаючи “безжальне осмислення свого минулого” німецьким суспільством, у результаті чого збудовано міцний фундамент демократичних цінностей, латвійський президент заявив, що російське суспільство, своєю чергою, цього не зробило.
“Ця нездатність до виконання складної роботи з оцінки минулого проклала дорогу відродженню грубої ідеології російського імперіалізму”, – зазначив Левітс.
Історія показує, що слабкість демократії може призвести до війни та насильства, додав він.
У Всенародний день скорботи в Німеччині вшановують пам’ять жертв воєн та свавілля влади, відзначається з 1952 року у листопаді за два тижні до першого адвенту. Щороку цього дня у бундестазі проходить офіційна пам’ятна церемонія. Цього року в центрі уваги — війна РФ проти України, Левітс виступав як запрошений доповідач.
Раніше в Офісі президента заявили, що створення трибуналу щодо злочину агресії – це питання не війни в Україні, а зрілості всього цивілізованого світу, якої йому не вистачило у 2008 році, коли РФ прийшла з агресією в Грузію, та у 2014-му, коли РФ прийшла в Крим та на сход. Президент Латвії Егілс Левітс погодився з твердженням та зауважив на готовності країни підтримати цей крок.
- Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу побажав президенту РФ Володимиру Путіну з нагоди його 70-річчя зустріти наступний день народження за ґратами.
- Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавскі закликав створити спеціальний трибунал для переслідування вищого керівництва РФ за ймовірні воєнні злочини, скоєні в Україні.
- Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький різко розкритикував Німеччину за її колишню політику у сфері енергетики. Він закликав розширити санкції проти РФ через бомбардування стратегічної інфраструктури в Україні.
- Комітет у закордонних справах Палати депутатів парламенту Чехії визнав правлячий режим РФ терористичним, ухваливши відповідну резолюцію.
- 18 жовтня, 88 голосами “за” парламент Естонії ухвалив заяву, в якій засуджує незаконну анексію територій України та оголошує російський режим терористичним.
- Вже 26 жовтня Сенат Польщі одностайно, 85 голосами, ухвалив резолюцію про визнання влади РФ терористичним режимом.
