Про це повідомили у пресслужбі НАБУ.

Як сповіщалося, у серпі 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про часткове закриття кримінального провадження щодо формули “Роттердам+”. У листопаді Вищий антикорупційний суд поновив слідство. НАБУ вимагало від Офісу генпрокурора змінити прокурора у справі.

Вже 21 січня САП знову закрила справу “Роттердам+”. Тоді НАБУ подало скаргу на ім’я в.о. голови САП Максима Грищука. За тиждень САП відновила розслідування у справі щодо “Роттердам+”.

Тепер, за 2,5 місяці, ситуація повторилася: прокурор закрив справу.

“Поза межами здорового глузду: сьогодні прокурор Пономаренко втретє закрив справу “Роттердам+”. І це попри той факт, що попередні його рішення аналогічного змісту скасовувалися прокурором вищого рівня і судом, які погодилися з позицією детективів, що оцінку справі має надати суд”, — повідомили в Бюро.

НАБУ має намір оскаржити це рішення і вкотре звернутися до генпрокурорки Ірини Венедіктової задля зміни старшого групи прокурорів.

“[Старший групи прокурорів] вдається до будь-яких дій, аби запобігти скеруванню справи до Вищого антикорупційного суду. З огляду на очевидну заангажованість і необ’єктивність прокурора, Національне бюро закликає Ірину Венедиктову розглянути це питання і замінити Віталія Пономаренка”, — пояснили в Бюро.

Що відомо про “Роттердам+”?

“Роттердам+” – методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій,  при розрахунку прогнозної гуртової ціни електроенергії в Україні. Методика застосовувалася в Україні з травня 2016-го по червень 2019 року.

Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в державі  запрацював новий ринок електроенергії відповідно до закону “Про ринок електроенергії”, який був ухвалений у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.

У 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП), через формулу “Роттердам+”.

За даними слідства, у 2016 році при розробці порядку формування гуртової й ринкової ціни (“Роттердам+”) чиновники забезпечили включення до нього необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Відтак, були створені умови для зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовому ринку (і, як наслідок, для зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців).

Зазначалося, що в результаті  здорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, зокрема й першої необхідності.

Слідство наполягало, що внаслідок зазначених дій споживачам електроенергії протягом 2016-2017 рр. було нанесено 18,87 млрд грн збитків, з яких 4,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори введення “Роттердам+”.

У серпні цього року в НАБУ повідомляли, що економічні наслідки всього періоду дії формули (2016 – липень 2019) оцінені у науково-економічному дослідженні та становлять 39 млрд грн.

  • 2 грудня Національне антикорупційне бюро звинуватило Офіс генпрокурора у перешкоджанні притягненню винних до відповідальності у справі про заволодіння майном Нацгвардії. Згідно з заявою, Офіс чинить тиск на Бюро і це відбувається не вперше (раніше – в справі по “Роттердам+” і відносно власника “ВіЕйБі Банку”).
  • Щодо формули “Роттердам+” Венедіктова відповіла, мовляв, допоки прокурор не ухвалив рішення про закриття справи, питання щодо його заміни не підіймали. В грудні вона заявляла, що питання щодо необхідності заміни прокурора вивчається.