Про це сповіщає CNN.

Двоє бійців розповіли про вагомі втрати під час нападів “першої хвилі”. За словами одного з них, російських армійців було 90 чоловік. Шістдесят загинуло під час того першого штурму, убитих мінометним обстрілом. Декілька залишилися пораненими. Також він додав, що якщо одна група не мала успіху, одразу надсилалася інша.

Інший боєць брав участь у штурмі, який тривав п’ять днів, через ліс поблизу міста Лисичанськ на кордоні Луганськ-Донецьк. “Перші кроки в ліс були важкими, бо територія – замінована. З 10 хлопців семеро загинули відразу. – сказав він. – Ми не могли допомогти пораненим. Українці вели по нас щільний вогонь, тож навіть якщо їхні поранення незначні, ми мали продовжувати, інакше був великий ризик потрапити під вогонь”.

Згідно з його словами, туди привезли чотири сотні найманців “Вагнер”, а потім “все більше і більше”. Ув’язнений сказав, що деякі, оцінивши ситуацію, зупинялися в лісі і кидали зброю. Проте, додав він, кинути зброю – це потрапити під снайперський вогонь і загинути. Евакуації поранених не було. Тож, якщо боєць отримував поранення, він відкочувався самотужки у нейтральне місце, де не було вогню.

Альтернатива йти через мінні поля на українську артилерію була такою ж смертельною, за словами чоловіків. Також вони додали, що не могли відступити без наказу, оскільки були б одразу вбиті. “Один чоловік залишився на позиції, він був дуже наляканий, це був його перший штурм. Отримали наказ бігти вперед. Але чоловік сховався під деревом і відмовився. Про це доповіли командуванню, і все. Його відвезли за 50 метрів від бази. Він копав собі могилу, а потім був розстріляний”, – згадують колишні найманці “Вагнер”.

Крім того чоловіки розповіли, як вони були завербовані Вагнером. У серпні та вересні минулого року керівник угруповання Євген Пригожин прибув на гелікоптері до місць позбавлення волі, пропонуючи шестимісячні контракти в обмін на помилування. У одного з чоловіків попереду ще було 10 років ув’язнення за ненавмисне вбивство.

Зазначено, що у той час вербувальна кампанія Пригожина в російських тюрмах була в розпалі. За підрахунками західних розвідників і груп захисту прав в’язниць, було завербовано від 40 000 до 50 000 чоловіків. Процес відбору був “настільки елементарним”, що старшим в’язням потрібно було лише показати, що вони можуть пройти кілька ярдів. 

Невдовзі після візитів Пригожина, за словами двох чоловіків, сотні полонених були доставлені автобусами та літаками на полігон у Ростовській області Росії. Там була сувора заборона на наркотики та алкоголь. Деякі командири казали, що воювали на стороні “Вагнер” в Африці та Сирії. Навчання було коротким і елементарним. Чоловіки сказали, що було зрозуміло, що їх готують до місій, на які вони не підписувалися.

“Я ніколи не брав участі в жодній військовій операції, тим більше, воюючи проти ЗСУ, які відмовляються віддавати свою землю. Вони привели нас сюди під хибним приводом“, – сказав один. Інший в’язень погодився: “Я не думаю, що воно того варте”.