Про це йшлося на зустрічі Путіна з Лукашенком, яку транслювала пресслужба Кремля.

Як відомо, сьогодні, 14 вересня, Олександр Лукашенко прибув у Сочі задля зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним. Зустріч відбувалася в сочинській резиденції російського лідера і була представлена як “робочий візит” Лукашенка, присвячений розвитку двосторонніх відносин стратегічного партнерства і союзництва між країнами.

Під час зустрічі Путін повідомив про готовність Росії виділити Білорусі державний кредит на $1,5 млрд.

“Ми домовилися про те, що Росія надасть Білорусі в цей складний момент державний кредит — 1,5 мільярда доларів, і ми це зробимо! Зараз, наскільки мені відомо, наші міністри фінансів ведуть на цей рахунок роботу на професійному рівні”, — сказав Путін.

Російський лідер також наголосив на продовженні взаємодії держав військовій сфері. Також він нагадав про заплановані сумісні навчання, які розпочалися 14 вересня.

“Сьогодні, до речі кажучи, починаються заплановані ще минулого року військові навчання, які триватимуть кілька днів. Але це, власне кажучи, до певної міри для військових людей рутинна справа, воно пов’язане з підготовкою військ”, — додав він.

Після виконання програми, запевнив Путін, російські підрозділи повернуться до місць постійної дислокації.

  • Нагадаємо, перед зустріччю Лукашенка з Путіним лідер білоруської опозиції та створена нею Координаційна рада опозиції країни звернулися до російської влади, громадськості та до офіційних осіб. Вони застерегли від будь-яких домовленостей з Лукашенко, оскільки він не є легітимним президентом.

Що відбувається у Білорусі?

У Білорусі тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Він обіймає цю посаду з 1994 року. Відповідно до затверджених ЦВК результатів, за Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його основного опонента Світлану Тихановську – 10,12%.

Президентські вибори відбулися 9 серпня. Того ж дня спалахнули протести. У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що 9 серпня акції протесту пройшли у 33 містах, було затримано близько 3000 осіб, поранено 89 осіб.

На другий день протестів ЗМІ повідомляли про силовий розгін мирних протестувальників за допомогою світлових та шумових гранат, гумових куль та кийків. 10 серпня стало відомо про першого загиблого учасника акції.

Під час акцій протесту загинули щонайменше 3 особи. 15 серпня в Мінську відбулося прощання з Олександром Тарайковським, який загинув під час протестів 10 серпня на вулиці Притицького. Попрощатися із загиблим вийшли тисячі людей.

18 серпня стало відомо про смерть ще одного протестувальника. 19-річний Артем Паруков загинув, за версією правоохоронців, внаслідок наїзду автомобіля на Партизанському проспекті в Мінську. Близькі загиблого не вірять у цю версію. 

19 серпня у військовому госпіталі Мінська (Білорусь) помер 43-річний житель міста Брест Геннадій Шутов. У нього стріляли силовики під час протестів.

Крім того, експерти Організації Об’єднаних Націй задокументували понад 400 звернень громадян, які зазнали тортур і катувань з боку правоохоронців після затримання на акціях протесту.

13 вересня під час чергового недільного маршу проти режиму чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка силовики стріляли у повітря. 

Дії опозиції

14 серпня, після оголошення результатів президентських виборів у Білорусі, за якими нібито отримав перемогу Олександр Лукашенко, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська ініціювала створення координаційної ради. Її мета — “забезпечення трансферу влади”.

“Я, Світлана Тихановська, ініціюю створення координаційної ради для забезпечення трансферу влади. До цієї ради можуть увійти представники громадянського суспільства, шановані і відомі білоруси, професіонали своєї справи. Я доручаю своїй довіреній особі Ользі Ковальковій і адвокату Максиму Знаку приймати заявки про висунення членів ради від організацій і об’єднань громадян… До цієї координаційної ради повинні увійти всі, хто зацікавлений у діалозі і мирній передачі влади – трудові колективи, партії, профспілки та інші організації громадянського суспільства”, — заявила вона.

20 серпня у Білорусі через створення Координаційної ради прибічників опозиційного кандидата в президенти Світлани Тихановської відкрили справу про “захоплення влади”.

7 вересня Координаційна рада опозиції Білорусі опублікувала звернення до офіційної влади. Опозиція вимагає від влади

  • негайного розслідування злочинів, скоєних в період з 9 серпня щодо учасників мирних акцій;
  • публікації правдивої інформації про підсумки виборів президента;
  • припинення політичних репресій, а також скасування або перегляду відкритих кримінальних справ.

До президії КР увійшли 7 осіб. Станом на сьогодні шестеро з них заарештовані або вимушено залишили країну. Павло Латушко, Ольга Ковалькова і Світлана Тихановська перебувають у Варшаві. Іван Кравцов та Антон Родненков — у  Києві.

Марію Колесникову 7 вересня Колесникову в центрі Мінська викрали невідомі. 9 вересня стало відомо, що Колесникова в СІЗО, їй пред’явили підозру у справі про захоплення влади. Вона передала до Слідчого комітету Білорусі заяву про викрадення силовиками та погрози з боку правоохоронців.

На волі знаходиться тільки нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич. Від 11 вересня дипломати з країн Європи чергують біля її будинку, щоб захистити її від можливого затримання.

10 вересня парламент Литви вперше офіційно назвав Світлану Тихановську законним президентом Білорусі, а КР — “єдиними законними представниками білоруського народу”.