Про це повідомляє кореспондент #Букв.

За проєкт закону №3711-д проголосували 293 нардепи: 217 – від “Слуги народу”, 22 – від “Європейської Солідарності”, 15 – від “Голосу”, 13 – від групи “За майбутнє”, 19 – від групи “Довіра”, 7 позафракційних.

Зазначений законопроєкт є однією зі складових судової реформи в Україні.

Його ініціаторами виступили нардепи від пропрезидентської партії “Слуга народу”.

До документа було подано понад 530 поправок (з них підтримана лише одна).

Про що документ №3711-д?

Доопрацьований законопроєкт № 3711-д є вже третьою редакцією “судової реформи Зеленського”.

Цей документ відновлює роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Законопроєкт передбачає наступне:

• Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

ВККС складається з 16 членів, вісім з яких призначаються з-поміж суддів або суддів у відставці. ВККС вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше 11 членів.

• У разі закінчення строку повноважень члена ВККС, внаслідок чого Вища кваліфікаційна комісія суддів вважатиметься неповноважною, такий член комісії продовжує виконувати свої повноваження до дня призначення на його посаду іншої особи (але не більше трьох місяців).

Членом ВККС може бути громадянин України, який: володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту, стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років та відповідає критеріям доброчесності та професійної компетентності.

• Член ВККС має дотримуватися політичної нейтральності, не може належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності.

• Призначення на посаду члена ВККС здійснюється Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу в порядку, встановленому цим законом, строком на 4 роки. Одна і та сама особа не може обіймати посаду члена ВККС більше, ніж два строки поспіль.

• При розгляді у другому читанні була підтримана поправка щодо вирішального голосу міжнародних експертів при відборі членів ВККС. Так, перша конкурсна комісія буде складатися: з трьох представників, визначених Радою суддів України, і трьох представників, рекомендованих міжнародними організаціями, що співпрацюють із Україною у сфері боротьби з корупцією та допомоги в реформі правової системи. Рішення будуть прийматися чотирма голосами, два з яких мають належати міжнародним експертам. Якщо ж голоси діляться порівну, то трійка, в якій не менше двох міжнародних партнерів, фактично приймає рішення.

Надалі формуванням ВККС займатимуться представники Ради суддів України (3 особи), Ради прокурорів, Ради адвокатів та Національної академії правових наук (по одному представнику.

• За результатами конкурсу конкурсна комісія формує перелік кандидатів, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності, та передає його до Вищої ради правосуддя. ВРП проводить співбесіду з рекомендованими кандидатами відкрито та приймає за її результатами обґрунтоване і вмотивоване рішення про призначення чи відмову в призначенні кандидатів на вакантні посади членів ВККС.

Верховна Рада 29 червня 2021

Що передувало голосуванню?

Як раніше писали #Буквив судовій системі є два ключові органи, від яких залежать кар’єри суддів: Вища рада правосуддя (ВРП) та Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС).

Перша розбирається із призначенням та звільненням суддів з посад, розглядає скарги, може на певний час відсторонити суддю від роботи тощо. Друга опікується добором кандидатів на вакантні посади й кваліфікаційним оцінюванням.

У жовтні 2019 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про судову реформу, який був ініційований президентом Володимиром Зеленським. Передбачався перезапуск ВККС і скорочення кількості її членів з 16 до 12. Для цього планувалося провести конкурс під контролем Вищої ради правосуддя. Також передбачалося скорочення кількості суддів Верховного суду.

Варто зазначити, що Європейський союз закликав Україну не вводити закон про судову реформу, ініційований Зеленським, до отримання рішення Венеціанської комісії.

Верховний суд України також закликав главу держави ветувати вказаний закон (№ 1008). У підсумку документ все ж був підписаний Зеленським.

У результаті була ліквідована ВККС, але досі не сформовано новий склад комісії. Весь цей час не здійснюється добір нових суддів, переатестація зупинена.

Згодом на Банковій почали розробляти другу редакцію судової реформи (законопроєкт №3711). У цьому документі знову йшлося про порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (вплив Вищої ради правосуддя на ВККС зберігався). Тоді зазначалося, що новий проєкт судової реформи може викликати проблеми у співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До документа висловила зауваження Європейська комісія за демократію через право (Венеційська комісія). У висновках зазначалося, що “ВККС має спиратися на роботу свого попередника, і повинна бути вільною від втручання Вищої ради правосуддя”.

У результаті законопроєкт №3711 не був ухвалений у Парламенті: його скерували на доопрацювання.

Верховна Рада 29 червня 2021

Верховна Рада 29 червня 2021

Верховна Рада 29 червня 2021

Верховна Рада 29 червня 2021

Верховна Рада 29 червня 2021

Верховна Рада 29 червня 2021

Верховна Рада 29 червня 2021

Верховна Рада 29 червня 2021

Верховна Рада 29 червня 2021

Фото: #Букви

  • Раніше президент України Володимир Зеленський ініціював подання кількох законопроєктів стосовно функціонування судової системи. Один із них покликаний скоротити повноваження Окружного адміністративного суду Києва.
  • У лютому Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, згідно з яким Вищій раді правосуддя передається частина повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Йдеться про повноваження з відбору суддів.