Про це повідомляє кореспондент #Букв.

За проєкт закону № 4241 проголосували 355 нардепів.

Законопроєкт встановлює правила роботи колекторів, норми етичної поведінки з боржниками, вимоги до нагляду за колекторською діяльністю, а також санкції за порушення.

Як зазначила один із авторів законопроєкту, нардеп від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк, документ повинен захистити персональні дані українців, захистити боржників від погроз, щоб колектори “не перетворювали на пекло життя тих, хто має прострочені борги”, заборонити “використання технік агресивного дозвону”.

Законопроєкт (який називають “антиколекторським”) встановлює наступні правила роботи колекторських компаній:

1. З’явиться публічний реєстр колекторських компаній, який буде вести Національний банк України.

2. Вводиться нагляд за колекторами і їх поведінкою щодо споживачів. Цей нагляд також буде здійснювати НБУ. Нацбанк отримає можливість штрафувати або навіть виключати порушників із реєстру.

3. Банки і фінансові компанії на етапі підписання договору про споживче кредитування повинні будуть попереджати клієнтів про ймовірність залучення колекторів при виникненні проблем із погашенням заборгованості. При цьому кредитор зобов’язаний буде оприлюднити інформацію про колекторські компанії на своєму сайті і в місцях надання послуг.

4. Колектори повинні будуть дотримуватися етичних норм при взаємодії з клієнтом. За порушення цих норм передбачена відповідальність.

5. Кредитору і колекторським компаніям буде заборонено обробляти персональні дані третіх осіб, які не давали права на таку обробку (родичів і друзів боржника), а також персональні дані клієнта (графік його роботи, місце і час відпочинку, поїздки, місця зустрічі з друзями, інформацію із соціальних мереж).

6. Під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія повинні будуть повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи-представника, правову підставу взаємодії і розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача – надати підтверджуючі документи протягом 7 робочих днів.

Верховна Рада 27 січня

Колекторам також буде заборонено:

• взаємодіяти із позичальником до надання відповідного договору з кредитором;

• взаємодіяти з третіми особами, які не є сторонами договору;

• здійснювати дії, що посягають на права, свободи і власність споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, а також такі, які ставлять під загрозу його життя, здоров’я, честь, гідність і ділову репутацію;

• використовувати погрози, шантаж, здійснювати незаконні або неправомірні дії, ображати особисту гідність споживача;

• вводити боржника в оману щодо розміру, характеру і підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, які настануть у разі несплати;

• з власної ініціативи дзвонити боржникам у вечірній і нічний час – в період з 20:00 до 8:00; використовувати засекречений номер; телефонувати частіше 2 разів на добу;

• використовувати функцію (сервіс) автоматичного дозвону протягом більше 60 хвилин на добу;

• використовувати на конвертах або повідомленнях, що направляються боржнику, зображення, які можуть бути сприйняті як такі, що містять загрозу; використовувати написи на конвертах “виконавчий документ”, “рішення про стягнення”, “повідомлення про виселення”;

• вимагати взяти на себе зобов’язання від близьких, поручителів, представників позичальника;

• представлятися співробітниками державних органів.

У разі порушень щодо колекторів можуть застосовуватися наступні санкції:

• письмове застереження регулятора (НБУ);

• штраф у розмірі від 51 тис. грн до 102 тис. грн;

• тимчасова заборона на здійснення діяльності;

• виключення з реєстру колекторських компаній.

Верховна Рада 27 січня

Верховна Рада 27 січня

Верховна Рада 27 січня

Верховна Рада 27 січня

Верховна Рада 27 січня

Фото: #Букви

  • 16 вересня Верховна Рада України повторно ухвалила закон про продовження мораторію на стягнення майна громадян, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті. Закон був прийнятий з пропозиціями президента Володимира Зеленського. Спочатку мораторій планувалося продовжити до 1 січня 2022 року, однак за пропозицією глави держави термін був скорочений до півроку.
  • Згодом закон підписав президент України Володимир Зеленський.