Рада провалила законопроєкт «слуг» про суттєве зниження податків для грального бізнесу

Про це повідомляє кореспондент #Букв.

Йдеться про законопроєкт № 2713-д “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей”.

Ініціатором документа є нардеп від фракції “Слуги народу” Олег Марусяк.

У першому читанні законопроєкт сьогодні підтримали лише 217 нардепів. З них 202 – “слуги народу”, 11 – від групи “Довіра” і 4 позафракційних.

Варто зазначити, що сам Олег Марусяк за свій же законопроєкт не голосував (судячи з даних на сайті ВР).

Після провалу голосування нардепи 229 голосами направили документ на доопрацювання.

Фото: #Букви

Про що законопроєкт?

Метою законопроєкту вказано “утворення сприятливих умов для виведення з тіні та легальної роботи сфери азартних ігор в Україні шляхом використання стимулюючої ролі податків”.

Документом встановлювалися наступні ставки оподаткування грального бізнесу:

1. Єдина ставка податку на дохід (валовий ігровий дохід), отриманий від організації та проведення азартних ігор та випуску та проведення лотерей – у розмірі 10%.

Наразі в Податковому кодексі передбачено ставку податку в розмірі 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино). Ставка в 10% передбачена лише для доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів.

2. Крім податку на дохід, законопроєктом передбачалося, що суб’єкти господарювання також сплачуватимусь податок на прибуток за загальною ставкою 18%. При цьому “нарахований суб’єктом податок на дохід від такої діяльності є різницею та зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта”.

3. Ставку податку на дохід від лотерейної діяльності (GGR) планувалося зменшити втричі в порівнянні з чинною нормою Податкового кодексу (з 30% до 10%).

4. При здійсненні організаторами азартних ігор іншої діяльності передбачалося нарахування та сплата ними податку на прибуток за базовою (основною) ставкою податку.

5. Пропонувалося “скасувати необґрунтовану потрійну плату за ліцензії на провадження діяльності”: з організації та проведення букмекерської діяльності; з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет; за гральний автомат. Натомість не запроваджувати нульову ставку податку на дохід.

6. Передбачалося, що “великі виграші” (більше 8 мінімальних заробітних плат – 48 000 грн) підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Це означає, що виграші до 48 000 грн не планувалося оподатковувати.

Під час обговорення документа нардеп від “Європейської Солідарності” Ніна Южаніна пояснила, якими будуть втрати для бюджету від зниження податків для грального бізнесу.

Вона вказала, що в державному бюджеті на 2021 рік заплановано отримати від продажу ліцензій для грального бізнесу 7,443 млрд грн. Натомість “слуги” запропонували знизити плату за ліцензії.

“Зменшення податку GGR для тих, хто займається лотереями, із 30% до 10% – мінус 2 млрд гривень у бюджет на рік. Зменшення GGR з 18% до 10% для букмекерської діяльності, казино – мінус 1,8 млрд грн. Зменшення фінансового результату на суму GGR призведе до того, що податок на прибуток ніхто не платитиме. А тепер найцікавіше: щодо звільнення від податку на доходи фізичних осіб виграшів у сумі до 48 тисяч грн – мінус 6,9 млрд грн. Це надзвичайно велика сума. Це при тому, що з першої гривні навіть у найбільш малозабезпечених людей оподатковується заробітна плата”, – наголосила Южаніна.

Фото: #Букви

Що передувало?

Варто зазначити, що минулого місяця “слуги народу” зняли з розгляду законопроєкт про зниження ставок податків для грального бізнесу.

Цьому передувала дискусія в чаті “Слуги народу” щодо цього законопроєкту, яку вдалося зафіксувати фотокореспонденту #Букв.

Спочатку “слугам” дали вказівку, що цей документ сьогодні потрібно підтримати в першому читанні, посилаючись на “нараду в президента” і те, що “далі тягнути не можна”.

Зазначалося, що “від цього залежить соц. економ усіх, а наповнення поки що лише 760 млн (можливо, мається на увазі фінансування проєктів соціально-економічного розвитку на округах мажоритарників у цьому році, – ред.)”.

Водночас дискусію серед нардепів викликало зниження ставок податків для грального бізнесу в запропонованому законопроєкті.

Як зазначив депутат від “СН” Мар’ян Заблоцький, котрий є головою підкомітету з питань місцевих податків і зборів парламентського комітету з питань фінансів, законопроєкт є “токсичним”, і важко буде “пояснити людям” зниження ставок.

“По азартним іграм токсично. Знижується ставка оподаткування з доходу організаторів лотерей з 30% до 10%. Казино з 18% теж до 10%. В бюджет цього року закладено 5 млрд грн від цих податків. Як це людям пояснювати?” – запитував у колег Заблоцький.

Фото: #Букви

• У серпні минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон про легалізацію грального бізнесу. #Букви розповідали, що він передбачає.
• Національне агентство питань запобігання корупції (НАЗК) раніше заявило, що законопроєкт про легалізацію грального бізнесу несе “численні корупційні ризики” й може призвести до значних збитків держави.
• Понад 60 % українців не підтримували рішення Верховної Ради України про легалізацію грального бізнесу. Про це свідчили результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” протягом 16-17 липня 2020 року.