Про це повідомляє кореспондент #Букв.
За проєкт закону №4533 проголосували 238 народних обранців.
Над документом працювала група нардепів від “Слуги народу”, “Батьківщини”, ОПЗЖ, групи “За майбутнє”.
Згідно з пояснювальною запискою, в країні виникла конституційна криза, спровокована, серед іншого, рішенням КСУ від 27 жовтня 2020 року, яке скасувало відповідальність за помилкове декларування та обмежило повноваження Нацагентства з попередження корупції.
На думку авторів законопроєкту, документ повинен закрити “прогалини” в законодавстві та вирішити виниклі проблеми, “перезавантаживши” діяльність КСУ.
Законопроєкт визначає “процедуру і межі здійснення Конституційним Судом України своїх повноважень під час розгляду справ конституційної юрисдикції, порядок звернення до нього, процедуру розгляду ним справ, постановлення і виконання його рішень, надання і виконання висновків”.
Можна виділити наступні ключові положення документа:
• при доопрацюванні законопроєкта було виключено норму про збільшення суддівського кворуму (залишили норму про ухвалення рішення 10 голосами суддів, а не 12, як пропонувалося);
• законопроєкт закладає таку модель: КСУ діє відповідно до повноважень, визначених Конституцією України; а порядок конституційного провадження, процедура розгляду справ та виконання рішень і висновків визначається проєктом закону №4533;
• КСУ розглядатиме справи в основному у відкритому форматі (закрите пленарне засідання допускається, якщо розгляд справи на відкритому засіданні може призвести до розголошення державної таємниці та іншої інформації, що охороняється законом);
• більш чіткий механізм формування порядку денного суду (з періодичним обов’язковим розглядом усіх справ, що перебувають на розгляді КСУ), що дозволить уникнути затягування розгляду справ;
• заборона виходити за межі предмету конституційного провадження (КСУ не зможе визнавати неконституційними акти та їхні окремі положення, про які не йдеться у конституційному поданні, зверненні або скарзі, як це було під час розгляду подання стосовно антикорупційного законодавства);
• впроваджується автоматичний розподіл справ між суддями (це позбавить можливості розподіляти справи у ручному режимі).
Крім того, законопроєкт унормовує порядок дисциплінарного провадження щодо суддів КСУ: визначено перелік дисциплінарних проступків (наприклад, підрив авторитету КСУ; недоброчесна поведінка; неподання та несвоєчасне подання декларації та інше).
Фото: sluga-narodu.com
Варто зазначити, що минулого місяця Венеційська комісія надала свої зауваження щодо цього законопроєкту. Комісія привітала зміни щодо подання конституційних скарг, публічності й відкритості конституційного провадження, порядку розподілу справ, доступу до матеріалів справ, дисциплінарної відповідальності суддів.
Водночас, було вказано і на недоліки (зокрема на відсутність положень про нову систему конкурентного відбору суддів КСУ, яка би включала міжнародну компоненту).
Фото: #Букви
- Як відомо, 27 жовтня минулого року Конституційний суд визнав неконституційною низку положень закону “Про запобігання корупції” та статтю ККУ 366-1, в якій йшлося про відповідальність за неправдиві відомості в деклараціях. Визнаного винним за цією статтею могли позбавити волі строком до двох років.
- 4 грудня Верховна Рада проголосувала за повернення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Цей законопроєкт неодноразово назвали компромісним, адже тепер за такі діяння декларантами, якими є й народні депутати, загрожують тільки штрафи та обмеження волі (але не позбавлення волі).
- Нацагентство з питань запобігання корупції розкритикувало цей закон, заявивши, що парламент визначив такі діяння не злочинами, а кримінальними проступками, та дав змогу приховувати майно. НАЗК закликало Зеленського ветувати закон, але він не зробив цього.
- 15 квітня Верховна Рада України підтримала в першому читанні президентський законопроєкт, яким пропонується повернути покарання у вигляді позбавлення волі за неподання декларації або брехню в ній.
