Про це свідчить порядок денний засідання.

Так, після виступів нардепи планують розглянути проєкти постанов про скасування рішень Верховної Ради щодо законів про інститут старост та земельну децентралізацію.

Крім того, низку законопроєктів планується розглянути у першому читанні, зокрема:

• щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків;

• щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор;

• щодо використання майна ліквідованих комунальних закладів середньої освіти у сільській місцевості;

• про дерадянізацію законодавства України;

• про Службу військового капеланства;

• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин;

• про антидопінгову діяльність у спорті та інші.

Також до порядку денного включено проєкт постанови про утворення тимчасової слідчої комісії ВР “з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих протиправних дій посадових осіб, що могли призвести до уникнення кримінальної відповідальності членами “приватної військової компанії Вагнера” та нанесення шкоди національним інтересам України”. Це документ авторства нардепа від “Голосу” Романа Костенка.

Крім того, запропоновано до розгляду проєкт постанови про утворення ТСК “з розслідування можливих протиправних дій представників державної влади та інших осіб, що сприяли порушенню державного суверенітету та територіальної цілісності і несли загрозу національним інтересам та безпеці України”. Це документ авторства голови фракції “Слуги народу” Давида Арахамії.

У другому читанні може бути розглянутий законопроєкт щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Під час засідання присягу має скласти організатор “референдуму ДНР” Андрій Аксьонов, обраний нардепом на проміжних виборах від 28 березня на окрузі №50.

Що відомо про спецоперацію з “вагнерівцями”?

Наприкінці липня правоохоронні органи Білорусі затримали під Мінськом бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. У правоохоронних органах заявили, що була отримана інформація про прибуття на територію країни понад 200 бойовиків “для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії”, однак затримали лише 33 особи.

Згодом журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook та видання “Українська правда” повідомили, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”, для чого виманили їх до Білорусі.

Повідомлялося, що ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора готували операції понад рік. В межах спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вежі у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують “роботодавцю” рівень “кваліфікації”. Бойовики мали вилетіти з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.

З  33 затриманих 28 виявилися бойовиками. 9 з них — громадяни України, 11 — містяться в  базі “Миротворця”. У складі групи були ті, хто, ймовірно, був причетний до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 близько Луганська.

24 липня заступник голови СБУ Руслан Баранецький і начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента.

Тоді на зустрічі був Єрмак, Зеленський, голова комітету з розвідки Руслан Демченко і заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець.

Єрмак попросив відкласти операцію, щоб не зірвати обмін полоненими. Керівники спецслужб говорили, що операцію вже не можна зупиняти, але Зеленський у результаті підтримав Єрмака — її перенесли на 30 липня. Вже 29 липня “вагнерівців” затримали в мінському пансіонаті.

Після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Українські розвідники запідозрили злив інформації Федеральній службі безпеки РФ.

14 серпня стало відомо, що Білорусь передала затриманих найманців Росії попри запити Офісу генерального прокурора щодо передачі їх українській стороні.

В Службі безпеки України категорично заперечили участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків “Вагнера” в Білорусі. Голова Офісу президента Андрій Єрмак також спростовував інформацію зрив операції через імовірний витік інформації після наради у президента.

  • 4 вересня народний депутат України від “Європейської Солідарності” Володимир Ар’єв надав докази того, що Служба безпеки України проводила спецоперацію щодо бойовиків “Вагнера”, а людина з Офісу президента причетна до її зриву. Тоді ж партія “ЄС” закликали створити тимчасову слідчу комісію для з’ясування обставин зриву спецоперації українських спецслужб.
  • 9 вересня суд зобов’язав Службу безпеки України відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака щодо “злитої” операції з “вагнерівцями”.
  • 29 вересня у Верховній Раді України вперше розглянули в залі електронну петицію. Вона стосувалася створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) з розслідування можливої державної зради в справі “вагнерівців”.
  • Співголова фракції “Європейської Солідарності” Артур Герасимов зазначав, що постанова про створення ТСК у справі “вагнерівців” блокується у Верховній Раді командою президента Володимира Зеленського.
  • У лютому з’явилася інформація, що колишнього голову Головного управління розвідки (ГУР) Василя Бурба, який дав свідчення про провал операції із захоплення російських терористів в Білорусі, виселили з будинку і прибрали охорону. У Національній поліції заперечували, що позбавляли державної охорони Бурбу
  • Голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія заявив, що у Верховній Раді України планують створити тимчасову слідчу комісію (ТСК) щодо справи “вагнерівців” і так званих “плівок Суркова-Медведчука”.