Про це повідомляє кореспондент #Букв.
За проєкт закону №5109 проголосували 252 народні депутати: 193 – від “Слуги народу”, 17 – від “ОПЗЖ”, 10 – від ВО “Батьківщина”, 11 – від групи “За майбутнє”, 13 – від групи “Довіра”, 8 позафракційних.
Ініціаторами документа є нардеп-“слуга” Максим Бужанський та інші депутати від “СН”, також представники групи “Довіра”.
Як зазначається в пояснювальній записці до документа, в українському законодавстві наразі немає чіткого визначення поняття “антисемітизм”, що “не дозволяє належним чином класифікувати злочини, вчинені на його основі” і на практиці “призводить до фактичної безкарності правопорушників”.
Законопроєкт має на меті “протидію та запобігання антисемітизму, його проявам в Україні”.
Згідно з документом, “антисемітизмом в Україні визнається певне ставлення до осіб єврейського походження, яке виражається в ненависті щодо них”.
Окремо вказано, що “антисемітизм, його прояви в Україні забороняються”.
У документі прописані наступні прояви антисемітизму:
• заперечення у праві самоідентифікації осіб єврейського походження;
• заклик, приховування або виправдання вбивства чи заподіяння шкоди особам єврейського походження, в тому числі через радикально-ідеологічні переконання або екстремістські релігійні погляди;
• висловлення неправдивих відомостей, стереотипних, ненависницьких та таких, що озлоблюють, заяв про осіб єврейського походження;
• публічні висловлювання, пов’язані із засудженням осіб єврейського походження як колективно відповідальних за реальні чи уявні правопорушення, скоєні однією особою або групою осіб незалежно від етнічного походження чи віросповідання;
• заперечення факту переслідування і масового знищення євреїв під час Другої світової війни (Голокост);
• виготовлення, розповсюдження будь-яких матеріалів, що містять антисемітські висловлювання, а також публічне використання матеріалів, символів та зображень антисемітського змісту;
• умисне пошкодження або зруйнування будівель, інших споруд, що належать особам єврейського походження, єврейським громадам та громадським єврейським організаціям, а також релігійних або культових споруд (будинків) з мотивів антисемітизму;
• умисне пошкодження, руйнування або осквернення місць поховань осіб єврейського походження, пам’ятників, пам’ятних знаків, присвячених особам єврейського походження з мотивів антисемітизму;
• прояви антисемітизму до осіб не єврейського походження, але котрі були ідентифіковані як особи єврейського походження;
• заклики до антисемітизму.
Запроваджується відповідальність за порушення цього закону:
• Особи, винні у порушенні вимог цього документа, несуть “цивільну-правову, кримінальну відповідальність згідно із законом”.
• Особа має право на відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданих їй унаслідок антисемітизму, його проявів у порядку, визначеному законодавством України.
Варто зазначити, що нардепи від “Голосу” та “Європейської Солідарності” розкритикували законопроєкт Бужанського.
Так, депутатка від фракції “Голосу” Соломія Бобровська заявила, що “дико і соромно читати текст, написаний як курка лапою, який в принципі навіть не відповідає термінологічному словнику Ради Європи”.
Вона звернула увагу на наявність у Кримінальному кодексі України статті 161, у якій уже передбачена відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності тощо.
На це звертав увагу і нардеп від фракції “Європейської Солідарності” Володимир В’ятрович. Він також зазначив, що автор документа Бужанський “продовжує використовувати заголовки російських медіа як назви для своїх законопроєктів”.
В’ятрович додав, що розгляд у ВР законопроєкту №5109 є “спробою використання парламенту для актуалізації російських фейків про буцімто загрозу антисемітизму в Україні”.
Зрештою нардепи від фракцій “Голосу” та “Європейської Солідарності” не голосували за цей законопроєкт.
Фото: #Букви
- 14 травня Україна вперше відзначала День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
- 27 січня в Україні і світі вшановували Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цей день проголошено резолюцією Генасамблеї ООН від 1 листопада 2005 року в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.
